Стефан Ярач

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стефан Ярач
пол. Stefan Jaracz
Народився 24 грудня 1883(1883-12-24)
Жуковиці Старі
Помер 11 серпня 1945(1945-08-11) (61 рік)
Отвоцьк
  • туберкульоз
  • Поховання Повонзківський цвинтар
    Національність Польща Польща
    Громадянство Польща Польща
    Діяльність актор
    Alma mater Ягеллонський університет
    IMDb ID 0418533
    Нагороди та премії
    Орден Відродження Польщі (Офіцерський Хрест)
    Орден Відродження Польщі (Офіцерський Хрест)

    CMNS: Стефан Ярач у Вікісховищі

    Стефан Ярач (пол. Stefan Jaracz; 24 грудня 1883(18831224) Жуковиці Старі (біля м. Тарнів) — 11 серпня 1945, Отвоцьк) — польський театральний та кіноактор, письменник, публіцист; засновник і директор театру Атенеум у Варшаві.

    Життєпис[ред. | ред. код]

    Закінчив початкову школу в Тарнові-Крижі а також гімназію в Яслі, після чого навчався на філософському факультеті Ягеллонського університету. Пізніше виступав в театрах у Кракові, Познані, Лодзі, наприкінці у Варшаві. Спеціалізувався у творенні постатей «з народу». До пам'ятних його ролей належать між іншим Франьо в «Щасті Франя» Пежинського і «Джордж Дандін» Мольєра, Калібан в «Бурї» Шекспіра. Від ранньої юності дружив з Юліушем Остервою. Працювали спільно в краковському та познансьму театрах. Ділили також житло. Директор Остерви запросив його до комплексу Редути, а пізніше також Національного театру. Портрет С. Ярача, виконаний відомим митцем Ольгою Невською вважається одним з найкращих того часу.

    Співпраця з Ярачем неодноразово виявлалася клопітливим з огляду на алкогольну хворобу, про яку із сумом зізнався в останніх журналах із 1940-х років. Під час німецької окупації зв'язався з політично-військовою католицькою підземною організацією Євросоюз. Після виконання в березні 1941 вироку суду Підземної Польщі на Іго Симіє заарештований гестапо і 4 квітня 1941 вивезений до німецького концтабору Аушвіц—Біркенау. Став звільнений по численних інтервенціях 15 травня 1941 року.

    Помер від туберкульозу горла, який відкрився по його перебуванню в таборі. Похороний на алеї Заслужених на Повонзковському цвинтарі.

    Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]

    • 1924 — Смерть за життя. Симфонія людства
    • 1928 — Переддень весни
    • 1929 — Понад снігами
    • 1934 — Молодий ліс
    • 1934 — Кохає, любить, поважає
    • 1936 — Його велике кохання

    Посилання[ред. | ред. код]

    https://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/euro/266015 (рос.)