Стефан IX (X)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стефан IX (X)
B Stephan IX.jpg


У миру Фридерик Лотаринзький
Народився бл. 1020, Лотарингія
Початок понтифікату 3 серпня 1057
Кінець понтифікату 29 березня 1058
Попередник Віктор II
Наступник Миколай II
Примітки сто п'ятдесят третій папа Римський
Портали: Католицтво

Стефан IX (X) (лат. Stephanus; *бл. 1020—†29 березня 1058), сто п'ятдесят третій папа Римський (3 серпня 1057 — 29 березня 1058), народився у Лотарингії, молодший брат графа Нижньої Лотарингії Годфріда III, який мав вплив на італійські справи оскільки був ще й маркграфом Тосканським.

Отримав сан кардинала від папи Лева IX, якийсь час був папським легатом у Константинополі. Перебуваючи на престолі, обстоював ідею целібату духовенства, виношував плани коронування свого брата імператором Священної Римської імперії, об'єднання Східної та Західної церков.

Помер у Флоренції.


Біографія[ред.ред. код]

Точний рік народження невідомий. Вірогідно, він народився у 1010-их — 1020-их роках, але не пізніше 1022 року. Був третім сином герцога Верхньої Лотарингії Гозело I, отримавши при народженні ім'я Фрідріх. Будучи молодшим із синів герцога, Фрідріх обрав духовну кар'єру. Він виховувався в соборі Святого Ламберта у Льєжі. 1041 року був призначений там архідияконом.

У 1049/1050 році Фрідріх завдяки папі Льву IX потрапив до Рима, де 1051 став бібліотекарем і канцлером Римської церкви. 1053 Фрідріх разом з папою потрапив у полон до норманів під час битви при Чивітате.

1054 року Фрідріх був одним з папських легатів, які на чолі з кардиналом Гумбертом вирушили в Константинополь. Там 16 липня в соборі Святої Софії Фрідріх разом з кардиналом Гумбертом і єпископом Амальфі Петром оголосили про усунення патріарха Константинопольського Михаїла Кіруларія та його відлучення від Церкви. У відповідь на це 20 липня патріарх піддав анафемі легатів. Так розпочався Великий розкол християнської церкви.

Після повернення в Рим Фрідріх ухилився від конфлікту між своїм братом Готфрідом Бородатим та імператором Священної Римської імперії Генріхом III. Фрідріх оселився в абатстві Монтекассіно, де 23 травня 1057 року був обраний абатом. 14 червня Фрідріх став кардиналом.

28 липня 1057 року помер папа римський Віктор II. Під впливом Готфріда Бородатого 2 серпня новим папою був обраний Фрідріх, який обрав собі ім'я Стефан IX. 3 серпня в базиліці Святого Петра його було посвячено в сан папи.

Обрання Стефана IX не було узгоджено з німецьким королівським двором, яким після смерті імператора Генріха III управляла його вдова Агнеса де Пуатьє від імені свого малолітнього сина Генріха IV. Для того, щоб отримати схвалення Агнеси, Стефан IX відрядив у якості своїх нунціїв Гільдебранда (майбутнього папу Григорія VII), зведеного ним у сан архідиякона, та єпископа Лукки Ансельма I. Будучи талановитим дипломатом, Гільдебранд мав заспокоїти німецький двір і домогтись визнання від Агнесси. Однак вони повернулись в Італію вже по смерті папи.

Як і його попередники, Стефан IX був прибічником проведення Клюнійської реформи. Для її проведення Стефан IX почав збирати навколо себе однодумців. Одним із запрошених був кардинал-єпископ Остії Петро Даміані. Окрім того, Стефан прийняв під покровительство диякона Аріальда й піддиякона Ландульфа, керівників реформаторського руху патаріїв у Мілані. Стефан IX та його прибічники виступали проти симонії й за запровадження целібату духовенства.

Окрім проведення церковної реформи, Стефан IX також планував вивести папський престол з підпорядкування правителів Священної Римської імперії, а також створити у Північній Італії незалежну державу, на чолі якої він хотів поставити свого брата, Готфріда Бородатого. Для цього папа передав Готфріду в Італії численні володіння, включно з герцогством Сполетським. Окрім того, Стефан планував помститись норманам, які захопили Південну Італію, підкоривши їхні володіння церкві.

1058 року Стефан IX поїхав до Флоренції, де збирався зустрітись із Готфрідом Бородатим. Однак там він і помер 29 березня.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Theodor Lindner. Stephan IX. том 36. Стор. 62-64 }}
  • Stephan Freund. Stephan IX., Papst Herzberg: (1995) С. 1357—1360.

Посилання[ред.ред. код]


Ключі св. Петра Це незавершена стаття про Папу Римського.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.