Столєтов Олександр Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Столєтов Олександр Григорович
рос. Столетов Александр Григорьевич
Alexander stoletov.jpg
Народився 29 липня (10 серпня) 1839(1839-08-10)
Владимир
Помер 15 (27) травня 1896(1896-05-27) (56 років)
Москва
Громадянство Російська імперія
Національність росіянин
Галузь наукових інтересів фізика
Заклад Московський університет
Alma mater Московський університет
Науковий керівник Спаський Михайло Федорович

Столє́тов Олекса́ндр Григо́рович (рос. Столетов Александр Григорьевич; * 29 липня (10 серпня) 1839(18390810) — 15 (27) травня 1897) — російський фізик, засновник фізичної лабораторії Московського університету.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 29 липня (10 серпня) 1839(18390810) року в місті Владимир у купецькій родині.

Після закінчення Владимирської гімназії вступив на фізико-математичний факультет Московського університету. Навчався у професора М. Ф. Спаського. У 1860 році закінчив навчання й був залишений при університеті для підготовки до професорського звання.

З 1866 року починає викладати в Московському університеті. Тут О. Г. Столєтов вперше почав читати курс математичної фізики. На той час в університеті не було ні науково-дослідницької фізичної лабораторії, ні лабораторії для роботи студентів. Завдяки наполегливості О. Г. Столєтова у 1873 році в Московському університеті була створена фізична лабораторія.

У 1888 році О. Г. Столєтов почав займатись дослідженнями дії світла на електричний розряд в газах. Про дію світла на електричний розряд було відомо з робіт німецького фізика Г. Герца. Проте сутність цього явища залишалась неясною. З допомогою дослідів Столєтов відкрив нове явище, назване ним «актино-електричним» (нині відоме, як фотоелектричне).

О. Г. Столєтов обирався членом багатьох російських та іноземних наукових товариств, в тому числі: почесним членом Товариства любителів природознавства, Київського фізико-математичного товариства, Київського товариства природодослідників; член Московського математичного товариства, Російського фізико-хімічного товариства, паризького «Société Française de Physique»; членом-засновником і кореспондентом паризького «Société internationale des électriciens», іноземним членом лондонського «Insitution of Electrical Engineers».

Внаслідок важкої хвороби помер 15 (27) травня 1897 року в Москві. Похований у Владимирі.

Наукові твори[ред.ред. код]

  • «Собрание сочинений в трёх томах.» — М.— Л., 1939–1947.
    • том I (1939) містить оригінальні дослідження: Общая задача электростатики и её приведение к простейшему случаю; Исследование о функции намагничения мягкого железа (докторская диссертация); Об одном методе определения отношения электромагнитных и электростатических единиц; О критическом состоянии тел (статьи I–IV); Актино электрические исследования; Об актино-электрических токах в разреженных газах, та інші праці;
    • тои II (1941) містить загальнодоступні лекції й промови: Г. Р. Кирхгоф; Очерк развития наших сведений о газах; Жизнь и личность Ньютона; Ньютон как физик; С. В. Ковалевская; Г. Гельмгольц; Леонардо да Винчи как естествоиспытатель, та інші статті;
    • том III (1947) містить курси лекцій: Введение в акустику и оптику и теорию теплоты.
  • «Избранные сочинения.» — М.— Л., 1950.

Пам'ять[ред.ред. код]

Ім'ям О. Г. Столєтова названо вулиці в багатьох містах Росії, України, Білорусі й Казахстану, зокрема: в Москві, Новосибірську, Мінську, Алмати, Києві, Дніпропетровську, Запоріжжі.

У 2009 році Владимирському державному університетові присвоєно ім'я братів Столєтових[1].

В Москві, перед будівлею фізичного факультету МДУ в 1953 році встановлено пам'ятник вченому роботи скульптора С. Селіханова.

Ім'ям О. Г. Столєтова названо кратер на Місяці.

Література[ред.ред. код]

  • Болховитинов В. Н. «Столетов» — М., 1965.
  • Тепляков Г. М., Кудрявцев П. С. «Александр Григорьевич Столетов» — М., 1966.
  • «История естествознания в России», т. 2, М., 1960.
  • «Очерки по истории физики в России» — М., 1949.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]