Столинський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Столинський район
Столінскі раён
Герб[d] Прапор
Розташування району
Район на мапі області
Основні дані
Країна: Білорусь
Область: Берестейська область
Населення: 80 695 (2009[1])
Площа: 3342 км²
Густота населення: 25 осіб/км²
Населені пункти та ради
Районний центр: Столин
Районна влада
Вебсторінка: www.stolin.brest-region.by
Мапа
Мапа

Столинський район[2] (Столінський район, біл. Столінскі раён) — адміністративно-територіальна одиниця у складі Берестейської області Білорусі[1][2]. Адміністративний центр — місто Столин[2]. Утворений 1940 року[2].

Повністю належить до української етнічної території та є частиною Берестейщини[3]. На території району в межиріччі річок Прип'яті та Мостви проживає мішане українсько-білоруське населення[2].

Географія[ред. | ред. код]

Районом протікають річки: Канал Ольшанський, Мишенка. Площа — 3,4 тис. кв. км[2].

Розташування[ред. | ред. код]

Лунинецький район Гомельська область
(Житковицький район)
Пінський район Гомельська область
(Лельчицький район)
Україна Україна Україна Україна

Адміністративно-територіальний устрій[ред. | ред. код]

Адміністративно-територіальний устрій району[4]:

Історія[ред. | ред. код]

Район утворений 1940 року у складі Пинської області[2]. Під час Другої світової війни та післявоєнної української збройної боротьби проти радянської окупаційної влади район належав до Столинського надрайону Берестейського окружного проводу ОУН[5]. У лютому-березні 1943 року відділи УПА здійснили низку перших операцій на території Полісся, одна з яких відбулася в околицях Столина, де упівці знищили більшовицьку комірку і здобули 10 підвід трофейного майна, яке згодом по дорозі в них відбили німці[6]. 1954 року увійшов до Берестейської області[2].

Населення[ред. | ред. код]

За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення району становило 80 695 осіб[4].

Національність[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року[1]:

Національність Осіб Відсоток
білоруси 78499 97,28 %
росіяни 932 1,15 %
українці 751 0,93 %
цигани 164 0,20 %
національність не вказана 158 0,20 %
поляки 84 0,10 %
вірмени 15 0,02 %
азербайджанці 12 0,01 %
дві та більше національності 10 0,01 %
литовці 9 0,01 %
молдовани 6 0,01 %
удмурти 6 0,01 %
гагаузи 6 0,01 %
латиші 5 0,01 %
татари 4 0,00 %
чуваші 4 0,00 %
мордва 4 0,00 %
марійці 4 0,00 %
національність не повідомлена 4 0,00 %
німці 2 0,00 %
казахи 2 0,00 %
таджики 2 0,00 %
корейці 2 0,00 %
естонці 2 0,00 %
євреї 1 0,00 %
грузини 1 0,00 %
узбеки 1 0,00 %
карели 1 0,00 %
чеченці 1 0,00 %
аварці 1 0,00 %
кабардинці 1 0,00 %
американці 1 0,00 %
Разом 80695 100 %

Відомі особистості[ред. | ред. код]

У районі народився:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. Процитовано 22 грудня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
  2. а б в г д е ж и Леонюк В. Столинський район // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 289. — ISBN 966-95063-0-1.
  3. Леонюк, 1996, с. 55.
  4. а б Belarus. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 22 грудня 2019. (англ.)
  5. Володимир Сергійчук (17/2008). Розвиток українського визвольного руху на Берестейщині в роки Другої світової війни як вияв національного відродження. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність (укр.): 385.
  6. Українська Повстанська Армія. Бойові дії УПА за 1943-1950 рр. — Лондон : Вид. ОУН, 1960. — Т. 2. — С. 5-6. — (Бібліотека Українського підпільника; ч. 7)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]