Стоп-кран

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стоп-кран плацкартного вагона

Стоп-кран — пристрій, призначений для екстреного гальмування потяга. Встановлюється в доступних для обслуговчого персоналу і пасажирів місцях: тамбурах, в пасажирському приміщенні вагона потягів далекого прямування і приміських потягів. Може бути активований будь-яким пасажиром. Єдине призначення — це зупинка потяга в екстрених ситуаціях. Усі стоп-крани опломбовані і за зрив стоп-крана без важливої причини накладається штраф.

Принцип дії стоп-крана[ред. | ред. код]

Коли натискають на важіль стоп-крана відбувається розгерметизація гальмової магістралі, внаслідок чого тиск у системі починає падати. При падінні тиску повітря, розподільник з'єднує гальмовий циліндр з запасним резервуаром, завдяки чому відбувається подача стиснутого повітря від запасного резервуара у гальмовий циліндр.

Дії машиніста[ред. | ред. код]

При зриві стоп-крана машиніст повинен перевести ручку крана машиніста у положення «перекрита без живлення гальмової магістралі» і перевести ручку контролера у положення «Холостий хід».
На локомотивах, обладнаних сигналізатором обриву гальмівної магістралі № 418, при «зриві» стоп-крана лампочка сигналізатора загорається і локомотив автоматично знімається з тяги до відновлення зарядного тиску в гальмовій магістралі.

Див. також[ред. | ред. код]