Відносини Росія — НАТО

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Росія (помаранчевий) та НАТО (зелений).

Співпраця між Росією й НАТО почалася в 1991 р. У 1994 р. Росія вступила в Партнерство заради миру.[1] У 1990-х рр. сторони підписали кілька важливих угод про співробітництво.[2]

Рада Росія-НАТО була створено в 2002-му для роботи з питаннями безпеки та спільних проектів.

Співпраця між Росією і НАТО наразі розвивається в кількох основних секторах: боротьба з тероризмом, військове співробітництво, співпраця щодо Афганістану (у тому числі перевезення Росією не військових вантажів ISAF і боротьба з місцевим виробництвом наркотиків), промислове співробітництво, нерозповсюдження ядерної зброї тощо

До 23 грудня 2011 року Дмитро Рогозін займав посаду російського представника в НАТО.

1 квітня 2014 року НАТО оголосив про припинення співпраці з Росією.[3]

Історія відносин[ред.ред. код]

Російсько-грузинська війна 2008 та визнання Росією сепаратистських республік[ред.ред. код]

Відносини між Росією і НАТО напружилися у літку 2008 року внаслідок вторгнення Росії до Грузії і початку повномасштабної війни. Пізніше Північноатлантична рада засудила Росію за визнання регіонів Грузії, Південної Осетії і Абхазії, незалежними державами[4]. Генеральний секретар НАТО заявив, що визнання Росією Абхазії і Південної Осетії порушує численні резолюції Ради Безпеки ООН, включаючи резолюції, схвалені Росією. Росія, в свою чергу, наголошувала на тому, що визнання було прийнято виходячи з ситуації на місці та відповідало Статуту ООН, Гельсінськім угодам 1975 року та іншим фундаментальним міжнародно-правовим документам[5]; російські ЗМІ активно підкреслювали нещодавній Косовський прецедент, щодо одностороннього проголошення незалежності.

Відносини ще більш погіршилися, коли у травні 2009 року НАТО видворило двох російських дипломатів, підозрюваних у шпигунстві. Також напруження зросло запланованими військовими навчаннями НАТО у Грузії, на які російський президент Дмитро Медведєв відповів:

«Заплановані навчання НАТО в Грузії — як би не намагалися переконати нас в зворотному — є відвертою провокацією. Не можна проводити навчання там, де була війна.»[6]

Перед парламентськими виборами в Росії в 2011 році, президент Дмитро Медведєв сказав, що якщо б Росія не почала війну у Грузії, НАТО би розширювалася й далі на схід.

Сучасні відносини[ред.ред. код]

У березні 2014 року відносини між Росією і НАТО загострилися через російську окупацію і анексію території Криму, яку Росія назвала «історично російською». НАТО розцінив це як загрозу суверенітету України зокрема, і як загрозу європейській безпеці в цілому.[7] 1 квітня на зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Брюсселі альянс оголосив про припинення цивільного та військового співробітництва з Росією.[3]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.nato.int/pfp/sig-date.htm
  2. http://www.nato-russia-council.info/HTM/EN/Copy%20of%20news_41.shtml
  3. а б «Ukraine crisis: Nato suspends Russia co-operation». BBC News (Russia: BBC News). 2014-04-02. Процитовано 2014-04-02. 
  4. «NATO Press Release (2008)108 – 27 Aug 2008». Nato.int. Процитовано 2011-12-04. 
  5. «NATO Press Release (2008)107 – 26 Aug 2008». Nato.int. Процитовано 2011-12-04. 
  6. «Nato-Russia relations plummet amid spying, Georgia rows». Процитовано 2009-05-01. 
  7. «NATO warns Russia to cease and desist in Ukraine». Euronews.com. Процитовано 2 March 2014. 

Посилання[ред.ред. код]