Страконице

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Страконице (Стракониці)
чеськ. Strakonice
Герб Прапор
Страконицька міська рада
Страконицька міська рада
Розташування міста Страконице (Стракониці)
Основні дані
Країна Чехія
Регіон Південночеський край
Засноване ХІІ століття
Статус міста 1367
Населення 23 923 (31.12.2006)
Площа міста 34,67 км²
Телефонний код (420) 342
Географічні координати 49°15′23″ пн. ш. 13°54′38″ сх. д. / 49.25639° пн. ш. 13.91056° сх. д. / 49.25639; 13.91056Координати: 49°15′23″ пн. ш. 13°54′38″ сх. д. / 49.25639° пн. ш. 13.91056° сх. д. / 49.25639; 13.91056
Висота над рівнем моря 393 м
Міста-побратими див. тут
Міська влада
Веб-сторінка www.strakonice.net
Мер міста Павел Вондрис (Pavel Vondrys)

Страконице (чеськ. Strakonice [ˈstrakoɲɪtsɛ]; нім. Strakonitz; застаріла й українізована назва міста Стракониці) — місто на південному заході Чехії в Південночеському краї, на річці Отаві (басейн Влтави).

Населення[ред.ред. код]

Динаміку змінюваності населення міста демострує Таблиця:

Рік 1869 1900 1930 1970 2003
Чисельність населення 7 887 8 333 11 000 17 245 23 545

Історія[ред.ред. код]

У Страконицькому замку

Спочатку на місці сучасного міста Страконице було чотири невеликих села Стракониці, Бездеков, Жабокрити, Лом (Strakonice, Bezděkov, Žabokrty, Lom), які об'єдналися у піддане місто Страконице. Розвиток міста починається в 2-й половині ХІІ століття, коли рід Баворів починає тут будувати замок. У 1243 році Бавор І зі своєю дружиною Болемилою подарував частину Страконицького замку лицарям Мальтійського ордену. Вже у ХІІІ столітті оригінальна замкова вежа була замінена поточною готичною із зубцями, що отримала назву Румпаль (чеськ. Rumpál).

Місто пережило розквіт за правління Бавора II, який користувався великою приязню короля Пржемисла Отакара II.

У 1367 році Страконицям були підтверджені міські привілеї Бавором IV, і 1421 року замок став резиденцією міської ради, за розпорядженням якої була побудована ренесансна вежа Єленка (Jelenka).

У XIX столітті в місті бурхливо розвивалась промисловість — значне текстильне підприємсто було відкрите в 1812 році.

Промисловість[ред.ред. код]

У Страконицях розвинуте транспортне машинобудування — найбільший завод міста ЧЗ «Страконице» виробляє в теперішній час переважно мотоцикли, текстильна, харчова (пивоваренна й молочно-консервна) промисловість.

Міжнародний дударський фестиваль, 2006

У місті розвинуті ремесла, зокрема виробництво волинок.

Освіта, культура і спорт[ред.ред. код]

У Страконице 8 дитсадків, 5 загальноосвініх шкіл, гімназія, промислова школа і 2 училища; вищу освіту можна здобути у Вищій професійній школі.

У Страконицях є музей, розташований на території Страконицького замку.

Місто відоме своїм Міжнародним фестивалем волинщиків, який уперше відбувся 1967 року, зібравши 600 дударів з різних країн світу.

Головний осередок міського культурного життя — Будинок культури.

У Страконице є футбольна й хокейна міські команди. Спортивні споруди міста — льодовий палац і стадіон.

Пам'ятки та пам'ятники[ред.ред. код]

Костел св. Прокопія на Страконицькому граді

Пам'ятки та пам'ятники Стракониць:

  • Страконицький замок (град) — закладений у ХІІІ ст., протягом століть не раз перебудовувався і добудовувався, від 1995 — культурна пам'ятка національного значення;
  • ренесансний костел св. Маркети (1583);
  • готичний костел св. Вацлава (від ХІІІ ст.);
  • бароковий маріанський (моровий) стовп (17301740-і роки);
  • будинок колишньої ратуші на центральній Великій площі;
  • каплиця Яна Непомуцького;
  • пам'ятники Яну Гусу та Антоніну Реннеру, а також Франтішеку Челаковському, меморіальна дошка на честь Йозефа Скупи.

Міста-побратими[ред.ред. код]

 — Легнау;

Персоналії[ред.ред. код]

Відомі уродженці Стракониць:

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела та посилання[ред.ред. код]