Договір страхування

До́гові́р страхува́ння, по́ліс — письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати завданий збиток у межах страхової суми страхувальнику чи іншій особі, визначеній страхувальником, або на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені терміни та виконувати інші умови договору.

Основні вимоги до змісту та порядку укладання договорів страхування, права та обов'язки сторін визначені в Законі України «Про страхування».

Договір страхування повинен містити:

• назву документа;
• назву та адресу страховика;
• прізвище, ім'я, по батькові або назву страхувальника і його адресу;
• зазначення об'єкта страхування;
• розмір страхової суми;
• перелік страхових випадків;
• визначення розміру тарифу, розмір страхових внесків і терміни їх сплати;
• строк дії договору;
• порядок зміни і припинення дії договору;
• права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;
• інші умови за згодою сторін;
• підписи сторін.

Договір страхування може бути укладено на будь-який строк, за домовленістю сторін.

Умови стандартних договорів страхування належать до категорії нормативно установлених. Страховик і страхувальник не можуть вносити будь-які зміни або інші умови до стандартних договорів страхування на власний розсуд.

Підставою для укладення договору є заява страхувальника. Вона містить явно виражений та адресований страховику намір страхувальника укласти договір страхування на відповідних умовах. У ній обов'язково повинні бути викладені всі суттєві особливості ризику, який передбачається страхувати. Страховик, розглянувши заяву, може прийняти її або відхилити. Підтвердженням укладення відповідного договору страхування є страховий поліс (свідоцтво, сертифікат), який містить усі істотні умови договору страхування і видається страхувальнику.

Договори страхування можуть укладатися з фізичними та юридичними особами та передбачати виконання зобов'язання на користь третьої особи.

Виплата страхових сум і страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) та страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою.

Страховик може відмовити у виплаті страхової суми або страхового відшкодування у випадках:

• навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямованих на настання страхового випадку;
• скоєння страхувальником або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;
• подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування;
• отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної в їх заподіянні;
• несвоєчасного повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків тощо.

Рішення про відмову у виплаті страхових сум приймається страховиком у строк не більший, ніж передбачено правилами страхування, та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Відмову страховика у виплаті страхових сум може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.

Дія договору страхування припиняється за згодою страхувальника та страховика, а також у разі:

• закінчення строку його дії;
• виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у повному обсязі;
• несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки;
• ліквідації страхувальника — юридичної особи;
• смерті страхувальника-громадянина чи втрати ним дієздатності;
• ліквідації страховика в порядку, передбаченому законодавством України;
• прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним.

Дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування.

Джерела

• Словник термінів, вживаних у законодавстві України

Посилання

• Договір страхування //Словник фінансово-правових термінів / за заг. ред. д. ю.н., проф. Л. К. Воронової. — 2-е вид., переробл. і доповн. — К.: Алерта, 2011—558 с.
• Договір страхування // Термінологічний словник з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та корупції / А. Г. Чубенко, М. В. Лошицький, Д. М. Павлов, С. С. Бичкова, О. С. Юнін. — Київ : Ваіте, 2018. — С. 234. — ISBN 978-617-7627-10-3.
• Поліс страховий [Архівовано 17 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
• Клапків М. С. Страхування фінансових ризиків: Монографія. Тернопіль: Економічна думка, Карт-баш. 2006. 570 с.
  • Клапків М. С., Клапків Ю. М. Витоки національного страхового ринку України. Т. 2003