Стрибкова провідність
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Стрибко́ва прові́дність — механізм електропровідності, при якому носії заряду перестрибують між локалізованими станами.
Стрибкова провідність характерна для невпорядкованих напівпровідників. Її суттєвою відмінністю є те, що при підвищенні температури рухливість носіїв заряду зростає. Це зростання можна описати формулою Мотта
| Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (листопад 2008) |

