Стрий

Стрий
Герб Стрия Прапор Стрия
Стрийська міськрада
Стрий на мапі України
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Львівська область
Район/міськрада	Стрийський район
Рада	Стрийська міська рада
Код КОАТУУ	4611200000
Перша згадка	1385 р.
Магдебурзьке право	1431 р.
Населення	▼ 60267 (01.01.2011)
Агломерація	Стрийська агломерація
Площа	16,95 км²
Поштові індекси	82400
Телефонний код	+380-3245
Координати	049.258 0023.84149°15′29″ пн. ш. 23°50′26″ сх. д.49.258056° пн. ш. 23.840556° сх. д. 49.258056, 23.840556
Висота над рівнем моря	296 м
Водойма	ріка Стрий
Назва мешканців	стриянин, стриянка, стрияни
День міста	перша неділя червня
Номери автомобілів	ВС/14
Відстань
Найближча залізнична станція	Стрий
До обл./респ. центру
- фізична	67 км
- залізницею	75 км
- автошляхами	71 км
До Києва
- фізична	492 км
- залізницею	650 км
- автошляхами	570 км
Міська влада
Адреса	вул. Шевченка, 71, тел. (03245) 52434, факс (03245) 71271
Веб-сторінка	http://stryi-rada.gov.ua/,
Міський голова	Шрамов'ят Роман Євстахович

Стрий (МФА: [strɨj]) — місто обласного значення в Україні, центр Стрийського району Львівської області, один із найголовніших та найбільших транспортних вузлів Західної України, важливий економічний та культурний центр Львівської області. Місто розташоване в галицькому Передкарпатті, на лівому березі ріки Стрий. Населення міста — 60267 осіб (2011 рік), площа — 16,95 км.². Місто є четвертим містом за населенням в області.

Перша згадка про місто датується 1385 роком, проте цілком очевидно, що місто є старішим, ніж офіційно вважається. У 1431 році місто одним із перших серед українських міст отримує Магдебурзьке право. Майже всю свою історію Стрий був важливим оборонним та військовим центром. Відігравав значну роль у багатьох національно-визвольних змаганнях.

14 березня 1990 року (за СРСР) у Стрию, першому з українських міст, підняли національний символ — прапор України.

Назва міста

Найімовірніше свою назву місто отримало від назви річки, однієї з найбільших приток Дністра, на берегах якої воно виросло. Отже «Стрий» — топонім, що означає одночасно річку і місто. Очевидно, що першою виникла назва річки, а пізніше — назва міста.

Назва річки Стрий — давня за походженням і означає «течія», «пливуча вода». Етимологія слово Стрий бере початок з індоєвропейського кореня *sreu. Слова з таким коренем та подібним змістом існують в українській — струм, струя, польській — struga, strumień, ірландській — sruami (струм), німецькій — stromm, іранській — struth (ріка), староіндійських — sravati (пливе), латиській — straume, литовській — sriatas, strautas (те що пливе, струя) та інших мовах.

У минулому назва міста могла писатися по-різному, проте звучала завжди однаково (звичайно з врахуванням деяких давніх латинсько-польських ортографічних особливостей). Наприклад, у різних старовинних документах можна натрапити, крім назви Стрий, на такі варіанти: Stryg, Stry, Stryj, Strig, Strigenses, Stryi, Striy, Strey, Striig, Strya, Sthryensis, Sthrya, Stryei, Stri. Так чи інакше можна пишатись, що за весь свій час існування місто зберегло свою первісну назву.

Географія

Місто розташоване у південно-західній частині Львівської області, за 67 кілометрів від обласного центру міста Львова. Місто лежить на лівому березі однойменної ріки на низькогірній частині Стрийсько-Сянської Верховини. Рельєф на території міста — рівнинний. Зручне розташування на перехресті міжнародних залізничних та автомобільних шляхів, а також близькість курортів Моршина, Трускавця і Славсько та рекреаційної зони Карпат відкриває перспективи для розвитку міста як торгівельного та рекреаційно-туристичного центру.

Клімат

Клімат — помірно-континентальний. Головними чинниками формування клімату є сонячна радіація, атмосферна циркуляція та характер місцевості. Значно впливає на клімат близькість Карпат, хмарність, яку посилає Атлантика. У Стрию налічується на рік всього 50 сонячних днів, 150 хмарних і 165 днів із перемінною хмарністю. Радіаційний баланс у цілому за рік достатній і становить 49 ккал/см², тільки листопад, грудень, січень і лютий мають від'ємний показник радіаційного балансу. Усього за рік випаровується 560 мм вологи, на що витрачається понад 30 ккал/см².

Середньорічна температура повітря дорівнює + 5,2°C-8,0°C. Найвища середня температура липня — +18,0 °C, в окремі дні температура доходить до +37 °C. Зима порівняно тепла, з частими відлигами, середня температура січня — 4 °C, але в окремі роки бувають морози і поза 30 °C.

Річна кількість опадів у середньому сягає 750—800 мм, найбільше опадів у літні місяці, найменше — взимку.

Водні ресурси

Найбільшою річкою Стрийщини є ріка Стрий(загальна довжина — 230 км.). Течія ріки швидка, часто змінює русло, а також рве дамбу у Стрию вздовж об'їзної автомагістралі. Особливо небезпечна ріка у паводкові дні. Тоді найвищий рівень води становить 4-5 м. Паводки тривають 5-15 днів. Найбільші повені були у 1927, 1941, 1955, 1969 роках. Зокрема повінь 1941 року стала однією із причин голоду 1942 року на Стрийщині. Остання велика повінь відбулася в 2008 році.

Колись Стриєм протікали декілька потічків, що впадали у річку. На них працювали млини, один із яких зберігся і до сьогоднішніх днів. В місті також було озеро, яке було засмічене на початку 1990-их років. Лише недавно озеро було відновлене, проте в значно менших розмірах, ніж існувало колись і перетворене на зону відпочинку. На річці діє міський пляж.

Населення

• 1662 - 1448 осіб (72,5% — Українці, 22,7% — Поляки, 4,8% — Євреї)
• 1843 - 8000 осіб
• 1849 - 6000 осіб
• 1880 - 12600 осіб
• 1895 - 16764 осіб
• 1897 - 26200 осіб
• 1900 - 23205 осіб
• 1910 - 30942 осіб (29,2% — Українці, 33,8% — Поляки, 34,6% — Євреї, 2,3% — Німці
• 1915 - 33400 осіб
• 1921 - 27358 осіб
• 1926 - 27400 осіб
• 1936 - 30500 осіб
• 1939 - 34000 осіб (28% — Українці, 34,5% — Поляки, 35,6% — Євреї, 1,6% — Німці)
• 1959 - 36800 осіб (68% — Українці, 30% — Росіяни, 2% — Інші національності)
• 1970 - 48000 осіб
• 1973 - 52000 осіб
• 1974 - 54000 осіб
• 1976 - 55000 осіб
• 1979 - 55100 осіб
• 1981 - 56000 осіб
• 1989 - 66500 осіб (83,8% — Українці, 13,8% — Росіяни, 0,8% — Поляки, 0,8% — Білоруси)
• 1991 - 68200 осіб
• 2001 - 62100 осіб (92,1% — Українці, 5,2% — Росіяни, 0,5% — Поляки, 0,3% — Білоруси)
• 2002 - 62500 осіб
• 2004 - 61700 осіб
• 2005 - 61500 осіб
• 2006 - 61200 осіб
• 2007 - 60700 осіб
• 2009 - 60382 осіб
• 2010 - 60354 осіб
• 2011 - 60267 осіб

Історія

Старий Герб

Пожежа в місті (1886)

Стара карта міста (1922 рік)

Стелла на честь 600-річчя міста Стрий

Костел Пресвятої Діви Марії

Пам'ятник Тарасові Шевченку, Івану Франку та Лесі Українці на майдані Незалежності

Від 1385 року до 1772

Найбільше зростання Стрия відбувалося у 2-й половині 17 століття (розвиткові міста сприяв король Речі Посполитої Ян Собєський), у XVIII столітті Стрий занепав.

• 1385 р. — перша офіційно визнана письмова згадка про Стрий, коли місто уже було центром волості. Цілком очевидно, що місто є старішим, ніж зараз офіційно вважається.
• 1398 р. — перша відома згадка про Стрийське староство.
• 1431 р. — Стрий вперше(потім це право поновлювалося) отримав магдебурзьке право і став одним із перших українських міст, що його отримало. Стрий починає розвиватися як потужний торгівельний центр на перехресті двох шляхів — найважливішого через Карпати (Львів-Мукачево) та повздовжнього — на Передкарпатті. У місті був великий оборонний замок (за Австрії розібраний). У місті в ті часи було 5 українських церков і 4 братства; діють братські школи.
• 1509 р. — місто спустошене в часі наїзду молдавського воєводи.
• 1514 р. — в місті пожежа.
• 1523 р. — Стрий спалений татарами. По тому для оборони від набігів у місті в ХVІ ст. побудований замок. Як оборонна споруда він проіснував до ХVІІІ століття
• 1570 р. — як дерев'яне місто Стрий згадує історик Олександр Гавгін.
• 1588 р. — перший відомий опис Стрийського замку (сам замок не зберігся).
• 1592 р. — в місті знову пожежа.
• 1604 р. — пожежа, згорів костьол і півміста.
• 1608 р. — перша згадка про костьол Марії Магдалини.
• 1621 р. — відомості про витрату коштів від міських прибутків на відбудову і продовження розпочатих міських валів.
• 1642 р. — споруджено муровану вежу костьолу згідно з написом на пам'ятній таблиці, вмурованій нині в західну його стіну.
• 1648 р. — місто спалене під час визвольної війни.
• 1650 р. — король Ян Казимир підтверджує права п'яти стрийських церков.
• 1652 р. — нове знищення міста. 100 будинків стояло пусткою.
• 1653 р. — король Ян Казимир виділяє прибуток від чолового податку за чотири роки на відбудову міських укріплень.
• 1660 р. — стрийський староста Христофор Конецпольський дозволяє перенести на нове місце синагогу.
• 1661 р. — єврейській общині виділено новий ґрунт на кладовище.
• 1681 р. — король Ян III Собеський підтверджує право жителів Стрия на користування деревом з лісів стрийського староства, на потреби міста і відбудову міських укріплень.
• 1687 р. — костьол Марії Магдалини передано монахам Ордену францисканців.
• 1689 р. — завалилася синагога. Перемишлянський єпископ Ян Дальський дозволяє єврейській общині збудувати нову на місці заваленої.
• 1692 р. — в ході ревізії поселень Перемишлянської землі складено опис Стрия з зазначенням кількості будинків на окремих вулицях і дільницях міста.
• 1696 р. — велика повінь ріки Стрий знищила православний монастир котрий більше не відновлювався.
• 1699 р. — місто спалене в ході татарського нападу.
• 1700 р. — розпочато будівництво монастиря францисканців.
• 1701 р., 1708 р., 1712 р. — великі пожежі в місті.
• 1728 р. — угорський дворянин Микола Бетлем, котрий проїжджав через Стрий називає його малим містом.
• 1738 р., 1742 р. — великі пожежі. В 1742 р. згоріло 40 будинків.
• 1768 р. — на річці Стрий збудовано міст вартістю 1908 злотих.

Період Габсбургів та Австрійської імперії

У 1772—1918 рр. Стрий входив до складу володінь Габсбургів (з 1804 р. — Австрійська Імперія) і був центром округу (бецирку), пізніше — повітовим містом і осідком округового суду.

Населення складалося з євреїв, поляків й українців — приблизно по 1/3.

Економічний характер міста — торгівельно-адміністративно-промислове (головне підприємство — паровозо-вагоноремонтні майстерні), у передмістях (їх заселяли здебільшого українці) — хліборобський.

• 1772 р. — Стрий в результаті першого поділу Польщі захоплено Австрійською імперією. Згорів дах на костьолі та його вежі, вигорів інтер'єр. Знищені дзвони та годинник.
• 1778 р. — відкрито окружну повітову школу.
• 1780-ті рр. — австрійська влада ліквідовує кладовища коло храмів. Створено християнське та єврейські кладовища на передмісті Лани.
• 1784 р. — в Стрию створене окружне адміністративне управління. Після цього року ліквідовано монастир францисканців.
• 1786 р. — коронований кухмістр Михайло Вієльгорський перебудовує замок на палац(не зберігся).
• 1788 р. — створено перший збережений план міста.
• 1795 р. — розпорядженням Перемишлянського єпископа проведена концентрація стрийських церков, в результаті якої ліквідовано обидві церкви в межах міських мурів — Різдва та Успіння Богоматері, та церкву Зішестя святого Духа біля Львівської брами.
• Поч. XIX ст. — в місті споруджено перший кам'яний світський будинок — аптеку.
• 1816 р. — Львівський архітектор Юрій Глоговський розробляє плани будинку ратуші.
• 1825 р. — закладено шпиталь.
• 1827 р. — під час пожежі згоріло 96 будинків, проборство костьолу, дах костьолу та його вежі.
• 1836 р. — розпочато перебудову колишнього монастиря францисканців на міську парафіальну церкву.
• 1838 р. — в парафіяльному костьолі замінено вікна і сходи на хори.
• 1845 р. — укладено контракт з художниками Алойзи Рейханом, Мартином Яблонським і Казимиром Родецьким на виконання 10 вівтарів до парафіального костьолу.
• 1847 р. — проведено ремонт куполу вежі костьолу. Збудоване нове приміщення шпиталю.
• 1848 р. — у Стрию організовується українська інтелігенція і утворює окружну Руську Раду.
• 1852 р. — проведено реставрацію інтер'єру та екстер'єру костьолу.
• 1857 р. — завалився будинок староства. Розпочато будівництво нового.
• 1857 р. — розпочато збір коштів для будівництва євангелістського костьолу.
• 1872 р. — розпочато будівництво залізниці. Закінчено 1875 р.
• 1874 р. — створено паровозовагоноремонтні майстерні. У місті створюються деревообробні підприємства, фабрика сірників «Ватра», підприємства для виготовлення і обладнання нафтодобувної промисловості.
• 1877 р. — збудовано міську лікарню.
• 1885 р. — збудовано завод англійських капіталістів Перкінса і Макінтоша, призначений для випуску обладнання для нафтодобувної промисловості.
• 17 квітня 1886 р. — пожежа знищила більшу частину міста. Львівське політехнічне товариство розробило план регуляції міської забудови.
• 1888 р. — відбудовано приміщення гімназії.
• 1890-ті рр. — створюються товариства «Руське касино», «Підгірська Рада», «Міщанська бесіда», а в 1892 р. — філія товариства «Просвіта».
• 1893 р. — збудовано Руську бурсу.
• 1894 р. — збудовано церкву на Львівському передмісті.
• 1896 р. — завершено будівництво приміщень окружного суду(тепер міська рада). Архітектор С. Сковрон.
• 1900 р. — збудовано приміщення Народного дому. Активізація громадського і політичного життя міста відбувається під впливом діяльності д-ра Є. Олесницького, о. О. Бобикевича та о. О. Нижанківського. Розпочато збір коштів на спорудження пам'ятника Т. Г. Шевченку, котрий планувалося поставити перед церквою. Зібрані кошти в 1910 р. передано в фонд спорудження пам'ятника Т. Г. Шевченку в Києві.
• 1905 р. — відкрито пам'ятник Яну Кілінському (не зберігся).
• 1906 р. — завершено будівництво будинку товариства «Сокіл», нині — Міський будинок культури, архітектор В. Крижановський. В цьому ж році архітектор Роман Бандурський розробив проекти будівництва міської ратуші(не втілені).
• 1907 р. — закінчено будівництво сецесійної кам'яниці на розі вулиць Є. Олесницького та С. Бандери. Архітектор Франциск Озимкевич з Дрогобича. Будується готель «Піколло» з рестораном(не збереглись).
• 1910 — 1912 рр. — споруджено костьол Святого Йосифа та сирітський заклад при ньому.
• 1910 р. — затверджено проект тернопільського архітектора Юзефа Очерета на спорудження будинку Насона Фехнера по вул. Панській(тепер — Шевченка). Будинок не існує.
• 1911 р. — споруджено сецесійний будинок на проспекті В. Чорновола, 19(колись проспект 600-річчя Стрия). Споруджено віллу на вул. Нижанківського, 6. В 1912 р. споруджено будинок по вул. Шевченка, 45.

XX століття до 1939 року

З кінця XIX століття Стрий був одним із найважливіших осередків українського національного руху в Галичині.

З початком Першої світової війни Стрий стає місцем народження легіону «Українських січових стрільців»: сюди на заклик «Головної української ради» і Бойової управи прибуває близько 10 тисяч добровольців. Однак австрійська влада, побоюючись формування такої могутньої військової сили, погодилась прийняти тільки десять сотень по 250 стрільців кожна.

З 8 вересня по 19 жовтня 1914 р. і з 22 жовтня 1914 по 31 травня 1915 р. Стрий окуповано російськими військами, після чого він знову потрапляє під австро-угорське панування, яке триває до листопада 1918 р.

Головні українські політичні діячі Стрия до 1918 р. — Євген Олесницький і Остап Нижанківський (обидва також економічні діячі).

1 листопада 1918 р. уСтрию відбувся збройний переворот. У місті встановлюється влада ЗУНР, а на щоглі біля Стрийської ратуші замайорів жовто-блакитний прапор. Українське врядування тривало до 13 травня 1919 р.

Під час українсько-польської війни 1919 р. у Стрию був постій командування III Корпусу УГА.

13 травня 1919 р. Стрий окупувало польське військо, розпочалися розстріли та репресії.

За результатами підписання Ризького договору у 1921 році Стрий у складі Західної України підпадає під владу Польщі.

У 1920—1930-х pp. Стрий був одним із найактивніших осередків УВО й ОУН.

На межі XIX—XX століть Стрий стає важливим осередком українського жіночого (тут з ініціативи Наталі Кобринської відбулося перше українське жіноче віче 1891 р. і вийшов перший жіночий альманах «Наша Доля» — 1893) й економічного (1907 року у Стрию постав Крайовий Молочарський Союз — згодом Маслосоюз, 1909 року відбулася перша в Галичині українська Крайова господарська виставка) руху на теренах Західної України.

У Стрию діяла у 1918—1923 Державна українська гімназія (1906—1918 і з 1924 р. — українські відділи при польській гімназії), у 1920—1930-х pp. — українська приватна жіноча семінарія та гімназія «Рідної Школи», філія Вищого Музичного Інституту у Львові, музей «Верховина» (з 1932 р.) та низка інших культурно-освітніх, суспільно-політичних, економічних і виховних (серед іншого — найбільший після Львова осередок Пласту) організацій і товариств.

Національний склад населення на 1939 р.: українці — 28,0%, поляки- 34,5%, євреї — 35,6%, німці — 1,6%. Німецькі війська окупували місто 2 липня 1941 року. У середині листопада 1941 року німецька оперативна команда розстріляла у лісі біля Стрия майже все єврейське гетто.

У Стрию виходило понад 10 газет: «Стрийський Голос» (1894—1895), «Господар і промисловець» (1909—1911), «Підгірська Рада» (1910—1911), «Стрийська Думка» (1933—1939), «Українська Музика» (1937—1939) та інших; 1888 року вийшов літературно-науковий збірник «Ватра».

• 1921 р. — збудовано кінотеатр «Блиск»(не зберігся).
• 1923 р. — частково добудовано приміщення товариства «Сокіл».
• 1926 р. — перебудовано приміщення міської ратуші.
• 1928 р. — розроблено план електрифікації Стрия.
• 1932 р. — організовано музей «Верховина».

Радянські часи

За радянських часів активно розвивається промисловість міста, зростає кількість мешканців. Докорінно змінюється національний склад населення: станом на 1959 рік 68% українців, 30% росіян, 2% інших національностей. Багато українців з Надсяння і Лемківщини, виселених з рідних земель польською владою, залишилися проживати у Стрию. Майже все польське населення було виселене із міста і депортоване у Східну Польщу. Зменшилася частка євреїв. До міста починається інтенсивний приплив російського населення.

Стрий став значним промисловим центром Західної України. В 1961 році в місті діяло 22 підприємства.

Занепад СРСР та початки незалежності України

• вересень 1988 р.- в Стрию створено перший в своєму роді дискусійно-політичний клуб «Аргумент» як опозицію діючому тоді Стрийському міськкому партії.
• липень 1989 р. — створено історико-просвітницьке товариство «Меморіал», мета якого — відновлення історичної правди.
• вересень 1988 р. — на базі «Аргументу» в Стрию створено Товариство української мови імені Т. Г. Шевченка.
• жовтень 1989 р. — в літньому театрі(перебуває в стані руїни) парку культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка відбулися установчі збори-конференція Стрийської крайової організації Народного Руху України за перебудову.
• 4 березня 1990 р. — перші справді демократичні вибори до Верховної ради України, обласних, міських та селищних Рад народних депутатів, на яких в Західній Україні перемогли національні демократичні сили. По Стрийському виборчому округу в голосуванні взяли участь 88140 виборців.
• 14 березня 1990 року (за СРСР) у Стрию, першому з українських міст, підняли національний символ — прапор України.
• квітень 1990 р. — створено Стрийський осередок Спілки політв'язнів України.
• травень 1990 р. — відроджено в Стрию молодіжну-юнацьку організацію «Пласт».
• травень 1990 р. — відроджено в Стрию масову жіночу організацію «Союз Українок», створену на Стрийщині ще в 1923 р.
• липень 1990 р. — в Стрию створено Братство шанувальників Тараса Шевченка.
• вересень 1990 р. — (за СРСР) рішенням спеціальної сесії міської Ради в Стрию перейменовано вулицю вулицю Леніна на вулицю Шевченка та площу Леніна на площу Шевченка(тепер — площа Незалежності). Демонтовано пам'ятник Леніну та ряд пам'ятників радянського режиму.
• жовтень 1990 р. — відновлено українську незалежну пресу; 1-ого жовтня вийшов перший номер часопису «Гомін волі».
• лютий 1991 р. — відкриття у виставочному центрі Стрийського краєзнавчого музею Кобзаревої світлиці — першого на Західній Україні Шевченківського музею.
• квітень 1991 р. — візитація Стрийського деканату голови греко-католицької церкви в Україні митрополита Мирослава Івана Любачківського. 17 квітня — урочиста зустріч Блаженнішого на теренах Стрийщини.
• червень 1991 р. — відродження Стрийської «Просвіти» в результаті реорганізації в «Просвіту» Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка.
• липень 1991 р. — створено Стрийське гімназійне братство — гурт колишніх учнів гімназії та семінарів Стрия.
• вересень 1991 р. — відкриття першої в Стрию відродженої гімназії імені митрополита Андрея Шептицького.
• 8 березня 1992 р. — Народний дім повернено стрийській громаді. Після окупації радянськими військами Стрия Народний будинок був частково розграбований і сплюндрований, та перетворений у Будинок Офіцерів.
• березень 1992 р. — створено Братство УПА — спілку колишніх політв'язнів української Повстанської Армії.
• 29 серпня 1992 р. — сторіччя утворення «Просвіти» в Стрию, першим головою якої був о. Олекса Бобикевич.

Сучасність

Сучасний Стрий відомий талановитими митцями, творчими спілками та художніми колективами. Із початками незалежності України в Стрию почалося культурне відродження, проте значно занепала промисловість. Відродження промисловості припадає на початок нового тисячоліття: підприємства міста значно збільшили випуск своєї продукції, а в промисловість міста почали вливатися серйозні іноземні інвестиції.

Засоби масової інформації

У сучасному Стрию продовжує розвиватися мережа — як друкованих, так і електронних, засобів масової інформації.

В інформаційному просторі Стрийщини засоби масової інформації представлені виданнями: «Гомін волі», «Рідне поле», «Фортуна», «Фішка плюс», «Заграва». В Стрию діє міська друкарня та Видавничий Дім «Укрпол».

В місті діє телерадіокомпанія «ТРК Лан», яка володіє регіональною телекомпанією «TV Лан» та радіостанцією Стрий FM (101,0 FM). Донедавна в місті діяла телерадіокомпанія «Хвилі Стрия», яку було об'єднано з «ТРК Лан». В місті також встановлений передавач радіостанції FM Галичина(107,9 FM). Окрім цього в місті діють дві радіостанції проводового мовлення: «Голос Стрия» та «Радіо Стрийська хвиля».

В місті розвивається мережа Інтернет. Основні інтернет-провайдери: «ТРК Лан», ПАТ «Укртелеком», ТзОВ «Телст».

Транспорт

Вокзал

Стрий є важливим транспортним вузлом Західної України. Через місто проходять міжнародні автошляхи М12(Стрий — Знам'янка) та М06(Київ — Чоп), європейський — E50(Брест — Махачкала), національні Н10(пропускний пункт Мамалига — Кишинів). Транзитні автомобільні потоки оминають місто об'їзною дорогою.

Сучасний Стрий є важливим залізничним вузлом. Крім сполучень із іншими областями, через залізничну станцію Стрий ідуть поїзди на Прагу, Відень, Белград, Загреб та Венецію.

За 4 кілометри на південний захід від міста розташований колишній військовий аеродром, унікальний тим, що може приймати літаки всіх існуючих типів. Саме його характеристики, географічне розташування міста може в майбутньому посприяти створенню аеропорту.

Основним видом громадського транспорту у Стрию є автобуси, що курсують в режимі маршрутного таксі. Вартість проїзду складає 2 гривні.

Промисловість

Завод Leoni AG в Стрию

„Видавничий Дім «Укрпол»“ в Стрию

В Стрию, як для Західної України, добре розвинута промисловість. Місто є одним із найважливіших промислових центрів Львівської області. Промисловість в місті представлена машинобудівною, металообробною, лісовою, будівельних матеріалів, легкою, харчовою, поліграфічною галузями.

Важливим для промисловості міста став 2003 рік, коли завершилося будівництво заводу німецької фірми Leoni AG (ТзОВ «Леоні ваерінг системс УА ГМБХ»). У розбудову проекту було інвестовано понад 50 млн. євро. Виготовленими на заводі кабельними мережами оснащуються автомобілі світових брендів «Опель», «Порше» та «Фольксваґен».

Найважливіші підприємства міста:

• ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» — одне із найголовніших, найбільших, найстаріших сьогодні діючих (діє із 1874 р.) підприємств регіону.
• Завод Leoni AG
• Стрий-Авто
• ВАТ „Стрийський завод «Металіст»“(Discovery Drilling Equipment Ltd.) — виробництво бурової геологорозвідувальної техніки.
• «Перша Українська Цинковня»
• ВАТ „Меблевий комбінат «Стрий»“
• „Видавничий Дім «Укрпол»“
• Стрийська швейна фабрика «Стрітекс» — україно-данська фірма, одне із найстаріших підприємств регіону.
• ВАД «Стрийський завод по випуску ковальсько-пресового обладнання»
• Комбінат хлібопродуктів № 1
• Комбінат хлібопродуктів № 2
• ТзОВ «Екран» — виробництво дверей та вікон з ПВХ.
• ДП «Стрийський лісгосп» — за декілька років у такому ж режимі як цей лісгосп, мають запрацювати усі лісгоспи України.
• ПП «СМіО»(торгова марка «Стрийські делікатеси»)
• ПП «Роман»

Стрий — осідок газового промислу області і тут розташоване Стрийське газопромислове управління.

Медицина

У 1809 році в Стрию був заснований перший оздоровчий центр — аптека, пізніше на її базі була відкрита перша приватна лікарня. Відкрив її чех Баулік. До цього часу люди в основному лікувалися методом народної медицини в домашніх умовах. В середині ХІХ століття у Стрию відкрилася друга приватна лікарня. Лікування було дорогим і не всі жителі могли оплатити послуги лікарів. Тому за показником смертності місто посідало третє місце серед міст Австро-Угорської імперії наприкінці ХІХ століття.

Дещо покращилися умови лікування під час Першої світової війни, коли у Стрию відкрилися військові шпиталі. За допомогою до військових лікарів зверталися мешканці Стрия та навколишніх сіл. В цей час наприкінці ХІХ відкрилася перша стаціонарна міська лікарня. З утворенням ЗУНР у місті розташувалися військова лікарня Третього корпусу Української Галицької Армії, яка була створена в 1919 році. Поряд діяла міська лікарня.

При першії більшовицькій владі було запроваджено безплатне лікування мешканців, відкрито лікарню і поліклініку.

На сьогоднішній день охорона здоров'я міста представлена чотирма медустановами, які підпорядковані відділу охорони здоров'я виконкому Стрийської міської ради:

• Стрийська центральна міська лікарня, складається з таких відділень: терапевтичне, пульмонологічне, кардіологічне, неврологічне, шкірно — венерологічне, інфекційне, поліклінічне.
• Стрийська міська дитяча лікарня, складається з таких відділень: педіатричне, поліклінічне.
• Стрийський міжрайонний пологовий будинок, складається з таких відділень: пологове, патологія вагітних, гінекологічне, жіноча консультація.
• Стрийська міська стоматологічна поліклініка, складається з таких відділень: терапевтичне, ортопедичне, дитяче.

Крім цього в місті діє:

• Стрийська залізнична лікарня
• Стрийська центральна районна лікарня

При Стрийській центральній районній лікарні діє клінка Міжнародного центру нейрохірургії, аналог такої клініки в Україні є лише у Києві.

Освіта

Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта

Спеціалізована ЗСШ № 4 по вивченні англійської мови

Пам'ятна дошка встановлена на будівлі школи № 7, де колись навчався Степан Бандера

Дошкільна освіта міста представлена 12 дошкільними навчальними закладами (дитячі садочки).

Місто нараховує 13 середніх навчальних заклади (школи), з них 10 середніх загальноосвітніх шкіл(школи №  1, 2, 3, 4(спеціалізована по вивченні англійської мови), 5, 6, 7, 8, 9, 10), 2 початкових(школи №  11 та 12) та одна гімназія.

Позашкільні заклади освіти міста Стрия:

• міська та районна ДЮСШ;
• філія Малої академії наук України;
• станція юних техніків;
• дитяча музична школа;
• школа мистецтв;
• центр творчості дітей та юнацтва;
• хорова школа «Щедрик»;
• станція юних натуралістів;
• міжшкільний виробничий комбінат.

Заклади спеціальної та вищої освіти

У місті знаходиться філія Інституту підприємництва та перспективних технологій при Національному університеті «Львівська політехніка», Стрийський аграрний коледж Львівського національного аграрного університету, три вищі професійні училища (ВПУ № 8, ВПУ № 34, ВПУ № 35) та художньо-професійний ліцей(в минулому - Художнє ПТУ № 16).

Культура

Бібліотеки

Всі бібліотеки міста об'єднані у Централізовану бібліотечну систему. За сприяння Стрийської міської ради, місцевих підприємців та програми «Бібліоміст» практично всі бібліотеки є комп'ютеризовані і під'єднані до мережі Інтернет. Центральна міська бібліотека в 2010 році стала членом Української бібліотечної асоціації.

Назва бібліотеки	Створена	Адреса	Бібліотечний фонд
Центральна бібліотека ім. Маркіяна Шашкевича	1940	вул.Шевченка, 63	125000 прим.
Бібліотека-філія №2	1956	вул.Вишнева, 13	1130 прим.
Бібліотека-філія №3	1972	вул. 50-річчя УПА, 13	19804 прим.
Центральна дитяча бібліотека ім. Стефаника	1948	вул.Крушельницької, 27	53000 прим.
Бібліотека-філія №4	1962	вул.Грабовецька, 21-а	21000 прим.
Бібліотека-філія №6	1990	вул.50-річчя УПА, 13	23052 прим.

Музеї

Пам'ятник «Синам Стрийщини, які не повернулися з Афганської війни»

У Стрию на сьогоднішній день діє близько десятка музеїв. Головним музеєм міста є краєзнавчий музей «Верховина».

• Краєзнавчий музей «Верховина» (вул. Олесницького, 15), відповідно до Постанови КМУ від 02.02.2000 р. № 209, віднесений до переліку музеїв, в яких зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України.

Музей «Верховина» має декілька філіалів, зокрема:

• Меморіальний комплекс «Борцям за волю України» (вул. Олесницького, 4) — меморіальний комплекс жертвам репресій, розташований у будинку колишньої тюрми;
• Музей Петра Обаля (вул. Шевченка, 107) — музей-виставкова зала українського художника і викладача малювання Петра Обаля;
• Музей-садиба родини Бандерів (вул. Львівська, 20) — музей створений в будинку, в якому впродовж 1919-1928 років проживав під час свого навчання в Стрию Степан Бандера;
• Музей Ольги Бачинської (вул. Валова, 6) — музей відомої стриянки Ольги Бачинської, учасниці багатьох громадських товариств і подій;

Крім музею «Верховина» та його філій в місті діють ще такі музеї:

• Літературно-мистецький музей «Хвилі Стрия» (вул. О. Бобикевича, 5);
• Музей бджільництва Прикарпатського краю (вул. Валова, 10);
• Кімната-музей Остапа та Нестора Нижанківських (вул. Валова, 11);
• Музей Афганської пам'яті (вул. Я. Матейка, 7);
• Кімната-музей в Народному домі (вул. Народна, 8).

Архітектура

Значною мірою на архітектурне обличчя міста вплинули 18 великих пожеж, але найстрашнішою для міста стала пожежа 1886 року. Тоді вогонь спопелив 3/4 міста (970 будинків): всі громадські будівлі, житлові квартали, суд, магістрат, латинський костел, військові склади, податковий уряд, повітову раду, синагогу. Австрійський уряд надав грошову допомогу в сумі 10 тисяч золотих крейцерів для відбудови міста згідно з архітектурним планом Львівського політехнічного товариства, котрий передбачав правильні геометричні форми забудови кварталів, спорудження двоповерхових кам'яних домів. Кошти для цієї мети збирали в цілій імперії. Саме тому у Стрию практично немає давніх споруд з XVIII і XIX століть. Зате чудово представлені зразки архітектурних стилів початку XX століття - романтичний модерн, сецесія, конструктивізм. Найдавніші будови - рекунстройований наприкінці XIX століття костел та будинок санстанції, збудований у стилі класицизму.

Саме місто у першій половині XX століття мало досить ошатний, привабливий вигляд: бруковані вулички із газовими ліхтарями, перед будинками - городи з квітами, вздовж вулиць висаджені низькорослі дерева декоративних порід.

Пам'ятки архітектури

В Стрию налічується 95 пам'яток архітектури місцевого значення. До історико-архітектурних пам'яток міста належать:

• Костел Різдва Пресвятої Богородиці (пл. 22-го Січня, 1) — одна із найстаріших будівель міста. Зведений у 1425 році, пережив декілька реконструкцій.
• Будівля санстанції (вул. Шевченка, 26) Кажуть, що цей будиночок спорудив колишній стрийський староста, а відтак король Польщі Ян III Собеський для своєї улюбленої дружини Марії, яка увійшла до польської історії під іменем «Марисєньки». Будинок був зведений як фільварок, тобто окреме господарство з усіма належними господарськими приміщеннями, в тому числі із каретним двором.
• Народний дім (вул. Народна, 8) — побудований на кошти українців і відкритий у 1901 році.
• Міський будинок культури (вул. С. Крушельницької, 18) — зведений у 1906 році як будинок товариства «Сокіл», нині — Міський будинок культури, архітектор В. Крижановський.
• Будинок дорослої поліклініки (вул. Т. Г. Шевченка, 59) — будівля належала колись державній страховій організації, так званій «Касі хворих».
• Будинок міської ради (вул. Шевченка, 71) — колишній окружний суд.
• Будівля вокзалу (вул. Вокзальна, 7) — вже четвертий по рахунку вокзал побудований на місці попередніх.
• Будинок працівника освіти (вул. О.Бобикевича, 5) — побудований в стилі модерн романтичний на початку ХХ століття. Він належав сім’ї адвоката, і за чутками‚ цей замочок у мініатюрі був подарунком для двох незаміжніх дочок адвоката.
• Церква Архистратига Михаїла (вул. С. Крушельницької, 21) — колишній костел Святого Йосифа збудований у стилі модерн з елементами готики. Нині – це православна церква Святого Михаїла. У минулому при цьому костелі жили сестри серафитки (у приміщенні сучасної ЗСШ №8).
• Будинок учнівської творчості (вул. С.Крушельницької, 16) — колишня вілла «Турег», збудована у другій половині ХІХ ст. у стилі еклектичного історизму (суміш стилів), нині — Центр дитячої творчості. А в минулому тут був парафіяльний будинок костелу Йозефа, де жили сестри назаретянки.
• Будівля СШ № 7 (вул. Ф. Колесси, 12) — будівля колишньої гімназії зведена у стилі класицизм.

Пам'ятники

У Стрию встановлено багато пам'ятників видатним українським діячам, зокрема єдиний в Україні пам’ятник-триптих Тарасу Шевченку, Івану Франку, Лесі Українці, єдиний на Львівщині пам'ятник Ярославу Стецьку, а також пам'ятники Степану Бандері, Богдану Хмельницькому, Тарасу Шевченку, Івану Франку, «Синам Стрийщини, які не повернулися з Афганської війни», скульптурна композиція «Пієта» та стела на честь 600-річчя міста.

Спорт

Найпопулярнішим видом спорту в Стрию є футбол. Традиції стрийського футболу закладались ще на початку XIX століття, коли у Стрию існували дві команди – польська «Погонь» та українська «Скала». Трохи пізніше з’явилися команди «РКС» та «Стриянка».

Перші відомості про футбол у Стрию відносяться до 1906 року, до речі, другі у Галичині. Перший матч у Стрию відбувся 29 червня 1906 року, коли збірна стрийської гімназії поступилась збірній Львова - 0:3. Наступного року було засновано Студентський Клуб Спортовий (СКС), який незабаром був перейменований у «Погонь».

У 1911 році українці Стрия організували власний спортивний клуб. Клуб отримав назву – Український Спортовий Клюб (У.С.К.) «Скала». 28 серпня 2011 року клуб відзначив своє сторіччя і являється одним із найстаріших футбольних клубів України. Сьогодні ФК «Скала» виступає в групі «А» Другої ліги Чемпіонату України з футболу.

Високих успіхів стрияни досягли в автомодельному спорті (кордові моделі), двічі поспіль(2010 р., 2011 р.) стаючи чемпіонами України. В Стрию із цього виду спорту проводилися етапи чемпіонату України, 57-ий чемпіонат Європи (з 31 липня по 2 серпня 2008 р.), фінальний етап Кубка Європи-2011 (з 9 вересня по 11 вересня 2011 року).

У Стрию діють дві дитячо-юнацькі спортивні школи, 15 спортивних клубів за місцем проживання, а також 12 спортивних залів та відкритих спортивних майданчиків. Найбільш популярні види спорту серед молоді — це: футбол, єдиноборства та бойові мистецтва(бокс, карате, дзюдо), легка атлетика, теніс, картинг, настільний теніс та багато інших.

Відомі стрийські спортсмени: Ганна та Марія Музичук (шахи), Зубріхін Олександр (бокс), Роман Романчук (російський боксер) та футболісти Володимир Данилюк, Юрій Дубровний, Василь Кардаш, Тарас Петрівський, Сергій Сібіряков, Андрій Тлумак.

Міста-побратими

Місто	Країна	Дата угоди
Новий Сонч	Польща	6 червня 2004
Лєшно	Польща	6 червня 2004
Львувецький повіт	Польща	6 червня 2004
Закопане	Польща	6 червня 2004
Збоншинек	Польща	6 червня 2004
Бєльці	Молдова	30 грудня 1980
Дюрен	Німеччина	15 вересня 2001
Даугавпілс	Латвія
Кішкунгалаш	Угорщина
Ґрадачац	Боснія і Герцеговина
Менсфілд	Велика Британія
Ле-Ерб'є	Франція
Веґревіль	Канада	2009

Персоналії

Видатні особистості

• Білецький Андрій Михайлович — провідний діяч Греко-католицької Церкви, генеральний вікарій, препозит, архіпресвітер, офіціал львівської капітули, домовий прелат його святости Папи Римського, совітник і референт митрополичої консисторії. Керівник Львівської Архідієцезії.
• Боднар Ігор Ярославович — художник, графік, професор.
• Дахній Андрій Йосипович — український історик філософії, перекладач.
• Крушельницька Лариса Іванівна — археолог, бібліотекознавець, доктор історичних наук, професор.
• Ємець Дарія — українська художниця, хореограф.
• Кондратьєв Ярослав Юрійович — ректор Національної академії внутрішніх справ України.
• Шевчук Святослав — Верховний архієпископ Києво-Галицький — предстоятель Української греко-католицької церкви.
• Остап Оброца — видатний майстер гравюри, акварелі й олійного живопису.
• Онишко Анатолій Васильович — український перекладач, поет.
• Музичук Ганна Олегівна — чемпіонка Європи із шахів
• Лев Ребет — український політичний діяч, публіцист і адвокат, один із лідерів ОУН.
• Антонов Віталій Борисович — український підприємець, голова Наглядової Ради ПАТ «Концерн Галнафтогаз», президент «Універсальної інвестиційної групи», голова Наглядової Ради ПАТ «Страхова компанія Універсальна», Генеральний Почесний консул Литовської Республіки у Львові.
• Левинський Іван Іванович — український архітектор, педагог, підприємець, громадський діяч.
• Бандера Степан Андрійович — український політичний діяч, ідеолог українського націоналiстичного руху ХХ століття, голова Проводу ОУН-Б.
• Євген Олесницький — український громадсько-політичний діяч, правник, економіст, публіцист, перекладач.
• Бобикевич Олекса Христофорович — священик УГКЦ, український письменник, діяч партії народовців.
• Колесса Філарет Михайлович — етнограф, фольклорист, композитор, музикознавець і літературознавець.
• Нижанківський Остап Йосипович — священик УГКЦ (капелан), композитор, диригент, громадський діяч, автор популярних хорових творів.
• Романчук Роман Романович  російський боксер-любитель, майстер спорту міжнародного класу, фіналіст Чемпіонату Світу (2005), фіналіст Чемпіонату Європи (2006), власник Кубка Світу (2005), фіналіст Кубка Світу (2006), бронзовий призер Кубка Світу (2002).
• Леонтій Володимирович Бебешко(псевдонім — «Левко Дурко») — український співак, шоумен. Багато пісень скеровані на дитячу аудиторію.
• Бебешко Володимир Володимирович — відомий український звукорежисер, музичний продюсер.
• Юліан Стрийковський — польський письменник єврейського походження, журналіст.
• Корнелій Макушинський — польський прозаїк, поет, фелейтоніст, театральний критик, член Польської Академії літератури.
• Казімєж Новак — польський мандрівник, кореспондент і фотограф, піонер польського репортажу. Перша людина в світі, самостійно двічі перетнувша Африку з півночі на південь і у зворотньому напрямку.
• Тенюх Ігор Йосипович — український флотоводець, адмірал України (зі серпня 2008 р.) у відставці, командувач ВМС України (березень 2006 — березень 2010).
• Луї Беглі — американський письменник та адвокат єврейського походження.
• Збіґнєв Месснер — польський політик і економіст, Прем'єр-міністр Польщі(1985-1988).

Почесні громадяни міста

• Бандера Степан Андрійович — український політичний діяч, ідеолог українського націоналiстичного руху ХХ століття, голова Проводу ОУН-Б.
• Оксана та Володимира Бандери — сестри Степана Бандери.
• Паламар Григорій — український художник, один з провідних майстрів країни в техніці художнього скла, Заслужений художник України.
• Завозін Ігор — член спілки художників України. Співголова Стрийського об’єднання «Стрий Ко». За заслуги перед церквою нагороджений орденом Агапіта Печерського. Творчість художника відзначена дипломом міжнародного пленеру у м. Проховіце (Польща).
• Мандрик Михайло — громадський діяч, почесний голова міськрайонної організації товариства «Просвіта», член літературно-мистецького об’єднання «Хвилі Стрия»
• Кривко Ярослав — Генеральний директор ВО «Львівтрансгаз» (до 1993 року).

Цікаві факти

• За назвою міста Стрий у багатьох містах України є Стрийська вулиця: у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Коломиї, Дрогобичі, Скольому. Також за назвою міста названо Стрийський парк у Львові, місцевість в Альберті й школу в Саскачевані. Назву двох останніх надав в 1910 році Зиновій Микитка син священика з Купчинець, Тернопільського повіту. До Канади він приїхав 1906 року. До реєстру він подав три назви: Галич, Стрий і Микитка. Уряд прийняв назву Стрий.
• Коли розпочали експуатацію Дашавського родовища, у місті Стрий для освітлення вулиць було встановлено ліхтарі, які ніколи не гасилися, бо утримання ліхтарників обійшлося б дорожче, ніж вартість газу, який згорав за добу. Тому місто прозвали «містом вічного світла».
• У 1938 році в Стрию в танковому полку служив відомий радянський та російський конструктор стрілкової зброї — Михайло Калашников. Саме тут вперше запримітили його талант.
• Під Стриєм помирає головний герой повісті «Поїзд точно за розкладом» німецького письменника, лауреата Нобелівської премії із літератури Генріха Белля. Даний твір став дебютним для автора. В Стрию письменник побував під час Другої світової війни, коли служив у вермахті.
• У 1999 році в Стрию відкрита перша АЗК «ОККО» мережі автозаправних комплексів «ОККО»

Галерея

• 

  Старий балкон в центрі міста

• 

  Дитсадок

• 

  Міський будинок культури, колись - будинок товариства «Сокіл»

• 

  Вулиця Народна

• 

  Церква Св. Архистратига Михаїла, колись - костел Св. Йосифа

• 

  Головна вулиця міста, вул. Т Шевченка

• 

  Вулиця в центрі

• 

  Вілла поблизу вокзалу

Джерела

	Портал «Україна»
	Стрий у Вікісловнику?
	Стрий на Вікісховищі?

Література

• Стаття Stryj у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том XI (Sochaczew — Szlubowska Wola) з 1890 року (пол.)
• Prochaska A. Ilustrowany Kalendarz Stryjski. — Стрий: 1912.(пол.)
• Prochaska A. Historja miasta Stryja. — Л.: 1926.(пол.)
• Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.
• Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
• Збірник «В СВОЇЙ ХАТІ СВОЯ ПРАВДА…»(Сторінки історії Стрия). — Стрий: МП «ОПРИШКИ», 1992. — ISBN 6-7850-0021-3
• Степан Пак «Стрий Stryi». — Стрий: ТзОВ «Укрпол».
• Тритомник «Стрийщина». — Нью-Йорк: НТШ, 1990—1993.
• «Стрийщина» (книга 1), сторінки історії. — Стрий: Щедрик, 2009. — ISBN 978-966-1524-01-8
• Євстахій Сакаль «Географія Стрийщини». — Стрий: Щедрик, 2005. — ISBN 966-7378-56-X

Посилання

• Офіційний сайт Стрийської міської ради(Перевірено 17 лютого 2012)
• Офіційний сайт Стрийської районної державної адміністрації(Перевірено 17 лютого 2012)
• Офіційний сайт Стрийської районної ради(Перевірено 17 лютого 2012)
• Неофіційна сторінка м. Стрий (фотогалерея (в тому числі фото кінця XIX — початку XX ст.), веб-камера, інтерактивна карта міста)(Перевірено 17 лютого 2012)
• Ми, стрияни. сторінка про культурне життя міста, віртуальна галерея стрийських художників(Перевірено 17 лютого 2012)
• Облікова картка на офіційному веб-сайті Верховної Ради України (Перевірено 17 лютого 2012)
• Стаття «Стрий» на сайті Замки та храми Украіни (Перевірено 17 лютого 2012)
• Стаття «Стрый» в Електронній Єврейській Енциклопедії (рос.) (Перевірено 17 лютого 2012)
• Гаврош Олександр Вуйко Cтрий. Старовинне галицьке місто очима закарпатського подорожувальника. // «Україна Молода» № 121 за 8 липня 2009 року(Перевірено 17 лютого 2012)