Стрий (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Стрий
Герб Стрия Прапор Стрия
Стрий на мапі України
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Львівська область
Район/міськрада	Стрийський район
Рада	Стрийська міська рада
Код КОАТУУ	4611200000
Засноване	перша писемна згадка — 1385 р.,
Магдебурзьке право	1431 р.
Населення	71 тис. меш. (2005 )
Площа	16,95 км²
Поштові індекси	82400
Телефонний код	+380-3245
Координати	49°15′ пн. ш.; 23°51′ сх. д.
Водойма	ріка Стрий
День міста	перша неділя червня
Відстань
Найближча залізнична станція	Стрий
Міська влада
Веб-сторінка	http://stryi.com.ua, http://stryi-rada.gov.ua/
Міський голова	Шрамов'ят Роман Євстахович

Стрий - місто обласного підпорядкування, районний центр на галицькому Передкарпатті (Львівської області), розташоване на лівому березі ріки Стрий. Девіз: Semper fidelis

Зміст 1 Населення 2 Назва міста 3 Історія 4 Промисловість і транспорт 5 Освіта і культура 5.1 Навчальні заклади 5.2 Музеї 6 Інтернет-посилання 7 Джерела

[ред.] Населення

• 1843 — 8 тисяч мешканців.
• 1880 — 12.6 тис. меш.
• 1900 — 23.2 тис. меш.
• 1910 — 30.9 тис. меш.
• 1931 — 30.9 тис. меш.
• 1959 — 36.2 тис. меш.
• 1970 — 48 тис. меш.
• 1976 — 55 тис. меш.
• 1989 — 67 тис. меш.
• 2001 — 63 тис. меш.
• 2003 — 69 тис. меш.
• 2005 — 71 тис. меш.

[ред.] Назва міста

Найімовірніше свою назву місто отримало від назви річки, однієї з найбільших приток Дністра, на берегах якої воно виросло. Отже «Стрий» — гомонім, що означає одночасно річку і місто. Очевидно що першою виникла назва річки, а пізніше — назва міста.

Стрий, як річна назва, це дуже стара назва що означає «течія», «пливуча вода». З огляду мовознавства слово Стрий походить від індоєвропейського кореня *sreu. Слова з таким коренем, та змістом, зустрічаються в українській — струм, струя, польській — struga, strumien, ірландській — sruami (струм), німецькій — stromm, іранській — struth (ріка), ст. індійських — sravati (пливе), латиській — straume, литовській — sriatas, strautas (те що пливе, струя) та інших мовах.

В різні часи назва міста могла виглядати по-іншому, проте звучала завжди однаково (звичайно з врахуванням деяких давніх латинсько-польських ортографічних особливостей). Так, в різних старовинних документах, можна зустріти, крім назви Стрий, такі: Stryg, Stry, Stryj, Strig, Strigenses, Stryi, Strey, Striig, Strya, Sthryensis, Sthrya, Stryei, Stri. Так чи інакше можна пишатись, що за весь свій час існування місто зберегло свою первісну назву.

[ред.] Історія

Стрий вперше згадується 1385 року. 1431 року отримав магдебурзьке право. На його розвиток корисно вплинуло географічне розташування на перехресті найважливішого шляху через Карпати (Львів-Мукачево) та повздовжнього - на Передкарпатті. У місті був великий оборонний замок (за Австрії розібраний).

До найбільшого зростання Стрий дійшов у 2-й половині 17 століття (його розвиткові сприяв король Ян Собєський), у XVIII столітті - занепав.

У 1772-1918 рр. Стрий входив до складу володінь Габсбургів (з 1804 р. - Австрійська Імперія) і був центром округу (бецирку), пізніше - повітовим містом і осідком округового суду.

Населення складалося з євреїв, поляків й українців - приблизно по 1/3.

Економічний характер міста - торгівельно-адміністративно-промислове (головне підприємство - паровозо-вагоноремонтні майстерні), на передмістях (їх заселяли здебільшого українці) - хліборобський.

Під час українсько-польської війни 1919 р. у Стрию був постій командування III Корпусу УГА.

З кінця XIX століття Стрий був одним із важливіших осередків українського національного руху в Галичині.

Головні українські політичні діячі Стрия до 1918 р. - Євген Олесницький і Остап Нижанківський (обидва також економічні діячі).

У 1920-1930-х pp. Стрий був одним із найактивніших осередків УВО й ОУН.

Стрий був одним із перших осередків українського жіночого (тут з ініціативи Наталі Кобринської відбулося перше українське жіноче віче 1891 р. і вийшов перший жіночий альманах «Наша Доля» - 1893) й економічного (1907 року у Стрию постав Крайовий Молочарський Союз - згодом Маслосоюз, 1909 року відбулася перша в Галичині українська Крайова господарська виставка) руху.

У Стрию діяла у 1918-1923 Державна українська гімназія (1906-1918 і з 1924 р. - українські відділи при польській гімназії), у 1920-1930-х pp. - українська приватна жіноча семінарія та гімназія «Рідної Школи», філія Вищого Музичного Інституту у Львові, музей «Верховина» (з 1932 р.) та низка інших культурно-освітніх, суспільно-політичних, економічних і виховних (серед іншого - найбільший після Львова осередок Пласту) організацій і товариств.

Національний склад населення на 1939 р.: українці - 28,0%, поляки- 34,5%, євреї - 35,6%, німці - 1,6%. Німецькі війська окупували місто 2 липня 1941 року. У середині листопада 1941 року німецька оперативна команда розстріляла у лісі біля Стрия майже все єврейське гетто.

У Стрию виходило понад 10 газет: «Стрийський Голос» (1894-1895), «Господар і промисловець» (1909-1911), «Підгірська Рада» (1910-1911), «Стрийська Думка» (1933-1939), «Українська Музика» (1937-1939) та інших; 1888 року вийшов літературно-науковий збірник «Ватра».

За радянських часів почала форсованими темпами розвиватися промисловість і зросло населення. Докорінно змінився національний склад людності: 1959 року українців було 68%, росіян — 30%, інших — 2%.

14 березня 1990 року (за СРСР) у Стрию в одному з перших міст в Україні підняли національний символ — прапор України.

[ред.] Промисловість і транспорт

Стрий - залізничний вузол. Біля міста розташований старий аеродром (колишній військовий), зараз - зруйнований та частково переданий у власність приватним комерційним структурам.

Є заводи: вагоноремонтний, ковальсько-пресувального устаткування, залізобетонних конструкцій, склоробний; фабрики: суконна, швейна, взуттєва, деревообробна; харчова промисловість

2003 року у Стрию завершилося будівництво заводу виробника електричних кабельних мереж для автомобілів, німецької фірми Leoni AG (ТзОВ «Леоні ваерінг системс УА ГМБХ») (планова кількість працівників - 4500-4800; розмір інвестиції - 35-40 млн. євро).

Місто є осідком Стрийського газопромислового управління.

[ред.] Освіта і культура

[ред.] Навчальні заклади

В Стрию діє мережа освітніх закладів, що складається з 13 загальноосвітніх шкіл і гімназії.

Позашкільні заклади освіти:

• дитяча музична школа;
• школа мистецтв;
• центр творчості дітей та юнацтва.

Професійну і вищу освіту в місті надають аграрний коледж, 4 професійно-технічні училища та один інститут.

[ред.] Музеї

У Стрию діють наступні музеї:

• Краєзнавчий музей «Верховина» — значне зібрання історичних та етонграфічних матеріалів Стрийщини. На правах підрозділів закладу функціонують Меморіальний комплекс «Борцям за волю України», музей Петра Обаля, музей Ольги Бачинської та виставкова зала. Музей «Верховина», відповідно до Постанови КМУ від 02.02.2000 р. № 209, віднесено до переліку музеїв, в яких зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України.
• музей бджільництва Прикарпатського краю.

[ред.] Інтернет-посилання

• Офіційний сайт Стрийської міської ради
• Неофіційна сторінка м. Стрий, місто над рікою…
• Стрий в блозі Едуарда Демерзеля

[ред.] Джерела

• Prochaska A. Historja miasta Stryja. — Л. — 1926
• Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)
• Стрый. Электронная еврейская энциклопедия (poc.)

п • о • р Львівська область
Райони:	Бродівський • Буський • Городоцький • Дрогобицький • Жидачівський • Жовківський • Золочівський • Кам'янка-Бузький • Миколаївський • Мостиський • Перемишлянський • Пустомитівський • Радехівський • Самбірський • Сколівський • Сокальський • Старосамбірський • Стрийський • Турківський • Яворівський
Міста обласного значення:	Борислав • Дрогобич • Львів • Моршин • Новий Розділ • Самбір • Стрий • Трускавець • Червоноград

п • о • р   Міста і смт Львівської області
Міста:	Белз · Бібрка · Борислав · Броди · Буськ · Великі Мости · Винники · Глиняни · Городок · Добромиль ·Дрогобич · Дубляни · Жидачів · Жовква · Золочів · Кам'янка-Бузька · Комарно · Львів · Миколаїв · Мостиська · Моршин ·Новий Калинів · Новий Розділ · Новояворівськ · Перемишляни · Пустомити · Рава-Руська · Радехів · Рудки · Самбір · Сколе · Сокаль · Соснівка · Старий Самбір · Стебник · Стрий · Судова Вишня · Трускавець · Турка · Угнів · Хирів · Ходорів · Червоноград · Яворів
Смт:	Бориня · Брюховичі · Великий Любінь · Верхнє Синьовидне · Гірник · Гніздичів · Дашава · Добротвір · Дубляни · Жвирка · Журавно · Запитів · Івано-Франкове · Краковець · Красне · Куликів · Лопатин · Магерів · Меденичі · Немирів · Нижанковичі · Новий Яричів · Нові Стрілища · Олесько · Підбуж · Підкамінь · Поморяни · Розділ · Рудне · Славське · Стара Сіль · Східниця · Шкло · Щирець