Строматоліти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Докембрійський строматоліт

Строматоліти — викопні залишки ціанобактеріальних матів.

Строматоліт — викопна карбонатна (частіше вапняна або доломітова) порода, що утворилася на дні мілководого водоймища.

Назва походить від поєднання грецьких слів stroma — «підстилка» і litos — «камінь», буквально: кам'яна підстилка, кам'яний прошарок.

Сучасні строматоліти. Західна Австралія.

Загальний опис[ред.ред. код]

Строматоліти – карбонатні нарости (біогерми) на дні водоймища, які мають випуклу або нерівну поверхню і складну внутрішню шаруватість. Продуцентами С. вважаються нижчі водорості (синьо-зелені та ін.) з домішками хімічного і механічного карбонату, який застряг між нитками водоростей. Всі строматолітові утворення мілководного походження і тісно пов’язані з умовами осадонакопичення, в тому числі і його хімізмом. Звичайно розташовуються в зонах опріснення або засолонення або в зонах з періодичною зміною солоної та прісної води, де не можуть жити тварини і більш високоорганізовані водорості. Внутрішня та зовнішня структура С. використовується для їх класифікації і для місцевого і регіонального порівняння та розчленування відкладів. С. відомі з архею, особливо багато їх у відкладах від докембрію до ордовика.

У археї і протерозої ціанобактеріальні (синьо-зелені водорості) плівки і "мати" покривали значні ділянки морського дна. Внаслідок життєдіяльності ціанобактерій й утворювалися строматоліти – шаруваті вапнякові споруди. У деяких екстремальних біотипах (напр., в прибережних пересолених лагунах в Австралії) строматоліти утворюються і до сьогодні. Крім ціанобактерій, в археї і протерозої існувало велике різноманіття інших прокаріотичних організмів. Сьогодні за викопними залишками важко судити про їх образ життя, метаболізм і інші найважливіші властивості. Є непрямі свідоцтва, що величезні поклади залізняку в протерозої сформувалися завдяки діяльності залізобактерій.

Історія вивчення[ред.ред. код]

На ранніх стадіях вивчення строматоліти асоціювалися із залишками багатоклітинних еукаріотівгубками, коралами або мохами. По ступеню складності вони понад усе нагадували дослідникам скелети багатоклітинних еукаріотів. Пізніше до можливих строматолітоутворювачів були віднесені міксоміцети. Подальше вивчення строматолітов дозволило однозначно пов'язати їх утворення з життєдіяльністю колоній нитчастих ціанобактерій. Це було показано в результаті виявлення залишків ниток у викопних строматолітах і підтверджено дослідженнями їх сучасних аналогів. Таким чином, принципово змінилося уявлення про строматолітоутворювачів і виникнення споруди зв'язувалося вже не з життєдіяльністю окремого організму, а з життєдіяльністю колонії. Приблизно на початку 30-х років XX століття в різних країнах почалося геологічне вивчення строматолітов, що дозволило дослідникові Н. Н. Дінгельштедту в 1935 р. вперше зіставити уральські строматоліти з аналогічними спорудами з докембрійських товщ Америки і Китая. Ним була висловлена надія на подальше успішне використання строматолітов в стратиграфії. При подальшому вивченні закономірності розподілу строматолітов в розрізах виявилися тими ж, що і у фанерозойських скелетних залишків еукаріотних організмів.

Література[ред.ред. код]


Ця стаття — переклад з ru:Строматолиты.