Структурне програмування

Структурне програмування — методологія програмування запропонована в 1970-х роках голландським науковцем Дейкстрою (Edsger Wybe Dijkstra), була розроблена та доповнена Ніклаусом Віртом.

Згідно з цією методологією будь-яка програма - це структура створена на основі трьох основних конструкцій:

• послідовне виконання - виконання операцій в тому порядку, в якому вони записані в тексті програми
• розгалуження - виконання одної з двох чи декількох операцій в залежності від виконання певної заданої умови.
• цикл - виконання операції доти доки виконується задана умова (умова продовження циклу)

Кожна конструкція являє собою блок із одним входом і одним або кількома виходами.

Блок Слідування передбачає лінійне виконання операторів програми.

Блок Вибір являє собою точку прийняття рішення про подальший перебіг виконання операторів програми. Вибір здійснюється однією із трьох структур:

• if (єдиний вибір)
• if...else (подвійний вибір)
• switch або case (множинний вибір)

Усі три структури при бажанні можна звести до однієї типу if.

Блок Повторення реалізується одним із трьох способів:

• структура while
• структура do/while
• структура for

Усі три структури можна звести до структури while.

Структурована програма складається із вищеназваних блоків за двома правилами: пакетування (вихід одного блоку з'єднується із входом наступного) і вкладення (будь-який блок може бути замінений на керуючу структуру вибору або повторення).

Таким чином, структуровані програми містять всього сім типів керуючих структур, які з'єднуються всього двома способами.

Такі програми легко створюються і тестуються. Розробка програм займає менше часу. Програми прозоріші і легко піддаються переробці.