Структурні ізомери

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Структу́рні ізоме́ри хімічні сполуки однакового складу, що різняться послідовністю сполучення атомів у молекулі, тобто хімічною будовою.

Для опису структури ациклічної органічної молекули, що може мати структурні ізомери, виділяють основний ланцюг (найдовша послідовність вуглецевих атомів), а решту атомів чи груп (в тому числі і чисто вуглеводневі радикали) описують як замісники, позначаючи атом, до якого приєднаний даний замісник (початок ланцюга обирається таким чином, щоб сума номерів була найменшою). Якщо до складу ланцюга входить гетероатом, то сполуку описують як два чи більше органічні радикали при цьому гетероатомі. Наприклад, якщо гетероатомом є оксиген, то сполука є етером, естером чи ангідридом карбонової кислоти. Якщо ж гетероатомом є нітроген, то сполука класифікується як амін (вторинний чи третинний) (наприклад, етилметиламін чи триетиламін).

Для гетероциклічних органічних сполук існує окрема номенклатура.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Ф. А. Деркач «Хімія» Л. 1968.
  • Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. — Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0


Реторта Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.