Струнний квартет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Струнний квартетжанр академічної музики, твір для чотирьох смичкових інструментів (як правило - двох скрипок, альта й віолончелі), а також музичний колектив відповідного складу, що виконує такі твори. Струнний квартет - найпоширеніший різновид квартету, хоча користуються популярністю й деякі інші склади (фортепіанний квартет, квартет дерев'яних духових тощо).

[ред.] Історія форми

Форма струнного квартету кристалізувалася у творчості Йозефа Гайдна на основі популярних у другій половині XVIII століття жанрів камерної музики (дивертисмент, касація, серенада), що генетично походили від танцювальної сюїти. Гайдн кодифікував квартет як чотиричастинну п'єсу (до цього камерні ансамблі могли складатися з довільної кількість частин) і встановив композиційну послідовність, аналогічну структурі симфонії: швидка частина - повільна частина - менует - швидкий фінал.

Епоха віденської класики стала для квартету епохою розквіту, і слідом за Гайдном величезний внесок у розвиток жанру внесли В.А. Моцарт і Л. ван Бетховен. Друга половина XIX століття ознаменувалася деяким спадом інтересу композиторів до квартетної форми, однак на рубежі XX століття цей інтерес відродилося - зокрема, у творчості авторів Нововіденської школи, а також Д. Шостаковича.

[ред.] Найвідоміші автори струнних квартетів


музика Це незавершена стаття про музику.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Особисті інструменти