Стрілецьке (Яворівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Стрілецьке
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Яворівський район
Громада Мостиська міська громада
Код КАТОТТГ UA46140030530086325
Основні дані
Засноване 1396
Населення 481
Площа 0,808 км²
Густота населення 595,3 осіб/км²
Поштовий індекс 81390[1]
Телефонний код +380 3234
Географічні дані
Географічні координати 49°45′19″ пн. ш. 23°11′45″ сх. д. / 49.75528° пн. ш. 23.19583° сх. д. / 49.75528; 23.19583Координати: 49°45′19″ пн. ш. 23°11′45″ сх. д. / 49.75528° пн. ш. 23.19583° сх. д. / 49.75528; 23.19583
Середня висота
над рівнем моря
231 м
Місцева влада
Адреса ради 81371, Львівська обл., Мостиський р-н, с. Липники
Карта
Стрілецьке. Карта розташування: Україна
Стрілецьке
Стрілецьке
Стрілецьке. Карта розташування: Львівська область
Стрілецьке
Стрілецьке
Мапа
Мапа

Стріле́цьке (до 1947 року Стрільчиська, пол. Strzelczyska) — село в Україні, в Яворівському районі Львівської області. Розташоване на річці Січній, за 6 км від райцентру та залізничної станції Мостиська. Населення — 481 особа. Орган місцевого самоврядування — Мостиська міська рада.

Історія[ред. | ред. код]

Після захоплення Червоної Русі (Червенські міста) Польщею (певно в 1359 р.) цей гірський регіон був заселений римо-католицькими поселенцями в колонізації за німецьким правом. Кажуть, що ще у 1375 році тут був один із близько 20 римо-католицьких костелів Перемишльської єпархії[en], єдиний сільський на схід від сьогоднішнього польсько-українського кордону.[2] Однак у документах вперше згадується в 1396 році. У 1404 р. виникло місто Мостиська як міський центр римо-католицького населення в таких місцях, як Стрілецьке, Пнікут, Крисовичі, Крукеничі, Мистичі, Мишлятичі та інших.

Політично село спочатку належало до Перемишльської землі Руського воєводства Речі Посполитої. У XV столітті з'явилося багато особових імен мешканців села, в тому числі німецького походження.[3]

Під час першого поділу Польщі в 1772 році село увійшло до складу нового Королівства Галичини і Володимирії імперії Габсбургів (з 1804 року). На етнографічній карті Австрійської монархії Карла фон Черніга-Чернґаузена з 1855 року це місце було на польському мовному острові на південь від Мостисьок.[4]

У 1900 р. волость Стрілецька в Мостиському повіті мала 180 будинків з 1144 мешканцями, з яких усі були польськомовними, 1107 римо-католиками, 29 греко-католиками, 8 юдейського віросповідання.[5]

Після розпаду Австро-Угорщини наприкінці Першої світової війни село спочатку увійшло до складу ЗУНР, а після польсько-української війни під час Перших визвольних змагань громада в 1919 році опинилася у складі Польщі. У 1921 році в ньому було 168 будинків з 1123 мешканцями (596 жінок і 527 чоловіків), всі задекларували польську національність, 1104 римо-католики, 10 юдейського віросповідання, 9 греко-католики. Крім того, у садибі Стрілецького (фільварок) було 35 мешканців (19 жінок і 16 чоловіків), у ній було 4 житлових будинки. 28 осіб задекларували польську національність, 7 – українську. 18 осіб задекларували приналежність до римо-католицького віросповідання, 17 – до греко-католицького віросповідання.[6]

Після української поразки й до 1939 року село входило до складу Другої польської республіки. Від 1939 року з початком Другої світової війни після Радянської анексії включено до складу УРСР, від 1941 року, після завоювання Вермахтом входило до складу Генеральної губернії Німеччини. Після Другої світової війни, залишилося у складі УРСР. За підсумками Другої світової війни польське населення села не було депортоване в рамках «обміну населенням» СРСР та Польщі.

Після відновлення незалежності України в 1991 році входить до її складу.

З 1990 по 1994 рік збудовано новий римо-католицький парафіяльний костел. Парафія також включає римо-католиків у селах Липники, Раденичі та Чижевичі.[7]

У 2003 році «Польська громада» відкрила нову польську школу. Завдяки новому костелу та школі Стрілецьке вважається важливим центром для польського населення навколо Мостиськ, яке, за оцінками, становить 5000-6000 осіб.[8][9][10]

Населення[ред. | ред. код]

Станом на 1959 рік населення становило 520 осіб.

За даними перепису 2001 року населення села — 481 особа, з них 97,71 % зазначили рідною польську мову, а 2,29 % — українську[11].

Інфраструктура[ред. | ред. код]

За радянських часів у селі розташовувався другий відділок радгоспу «Крукеницький», що спеціалізувався в молочно-тваринницькому напрямі. Відділок мав 1900 га землі.

Також у селі є початкова школа, бібліотека, клуб. Споруджено 30 нових будинків.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України
  2. Heronim E. Wyczawski (1976). Problem początków diecezji przemyskiej (пол.). с. 138. 
  3. Курт Лак[de] (1934). Deutsche Aufbaukräfte in der Entwicklung Polens. Gunther Wolf. Plauen im Vogtland. с. 581. 
  4. Етнографічна карта Австрійської монархії Карл Фрайхер фон Черніґ (1855)
  5. Ludwig Patryn, ред. (1907). Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XII. Galizien. Wien. Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 18 квітня 2023. 
  6. Główny Urząd Statystyczny (1924). Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej. Tom XIII. Województwo lwowskie (пол.). Warszawa. 
  7. Parafia Strilec'ke Strzelczyska, Lipniki, Radenice, Czyżowice
  8. Grzegorz Rąkowski (2007). Przewodnik po Ukrainie Zachodniej. Część III. Ziemia Lwowska (пол.). Pruszków: Oficyna Wydawnicza „Rewasz“. с. 489, 492. ISBN 978-83-89188-66-3. 
  9. Polska wieś na Ukrainie [Архівовано 2021-07-11 у Wayback Machine.] [Польське село в Україні], 2019 (polnisch)
  10. Tadeusz A. Olszański: Kresy Zachodnie, Miejsce Galicji Wschodniej i Wołynia w państwie ukraińskim, 2013, Centre for Eastern Studies S. 80 (polnisch), ISBN 978-83-62936-25-0
  11. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 серпня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]