Стрімка лань
| Стрімка лань | |
|---|---|
 Міст «Стрімка лань» у Кам'янець-Подільському (ескіз) | |
| 48°39′35″ пн. ш. 26°34′41″ сх. д. / 48.65972500002777679° пн. ш. 26.57816388891678017° сх. д.Координати: 48°39′35″ пн. ш. 26°34′41″ сх. д. / 48.65972500002777679° пн. ш. 26.57816388891678017° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Кам'янець-Подільський |
| Галузь застосування | автомобільний містd і пішохідний міст |
| Перетинає | Смотрич |
| Тип конструкції | бісталева конструкція |
| Матеріал | сталь і залізобетон |
| Основний проліт | 174 м |
| Загальна довжина | 379,14 м |
| Ширина | 19 м |
| Висота конструкції | 54 м |
| Початок будівництва | 1966 |
| Завершення будівництва | 21 серпня 1973 |
| Відкрито | 2 листопада 1973 |
  Стрімка лань Стрімка лань (Україна) | |
 | |
 Стрімка лань у Вікісховищі | |
«Стрімка́ лань» — автомобільний міст через річку Смотрич у Кам'янці-Подільському на магістральному шляху Н03.
Інші назви — «Прудка лань», «Лань, що біжить». У народі ще називають Чернівецьким мостом, оскільки через нього пролягає дорога на Чернівці.
Історія моста[ред. | ред. код]
Проект мосту розробили фахівці з Інституту Патона.
1 січня 1966 року головний архітектор міста Кам'янець-Подільський Ізяслав Медведовський сповістив кам'янчан, що «позитивно розв'язується питання про будівництво мосту через Смотрич» [1]. 1 лютого 1966 року на сесії міської ради зазначено, що цього року розпочнеться будівництво моста через Смотрич біля Кубачівки [2].
Будівництво розпочалося 1966 року. 19 листопада 1968 року сесія Кам'янець-Подільської міської Ради затвердила заходи міськвиконкому з підготовки до сторіччя з дня народження Леніна, в яких, зокрема, було передбачено до ювілею (тобто, до 22 квітня 1970 року) завершити будівництво мосту [3]. Проте спорудження мосту затягнулося.
21 серпня 1973 року покладено останній блок, який з'єднав береги Смотрича [4]. Збудував міст Київський трест «Мостобуд № 1» (керівник Ісак Юлісович Баренбойм). Рух урочисто відкрито 2 листопада 1973 року [5].
Через міст 8 липня 1980 року пройшла естафета Олімпійського вогню.
Екстремальний туризм[ред. | ред. код]
20 вересня 1996 року на мосту розпочало роботу єдине в Україні шоу «Вільний політ» (пробний стрибок відбувся 14 вересня).
29 червня 1999 року повітряні кулі вперше здійснили політ під мостом [6]. 6 листопада 2004 року здійснено рекордний проліт трьох куль під мостом [7].
Як найвищий міст України, він є затребуваним об'єктом індустріального туризму екстремалів України та інших країн світу.
Перші стрибки роуп-джампінгу з мосту були здійснені у 2009 році[8], а з 2012 року виконуються постійно[9].
Сучасність[ред. | ред. код]
14 лютого 2001 року сесія міськради ухвалила передати міст з комунальної до державної власності. 8 жовтня 2004 року уряд видав розпорядження про таку передачу (у власність Укравтодору) [10]. 3 листопада 2005 року відбулися випробування мосту «Стрімка лань» фахівцями Науково-дослідного інституту імені Шульгіна (Київ). 8 КаМАЗів, навантажених по 25 тонн, тричі почергово заїжджали на міст, випробовуючи його на міцність і ступінь зношеності. Ця процедура проводилася з метою передачі моста з комунальної власності міста до державної [11].
Унаслідок опитування, яке тривало від 7 грудня 2007 року до 14 січня 2008 року, міст «Стрімка лань» визнано одним із семи чудес Кам'янця-Подільського (сьоме місце) [12].
Основні відомості[ред. | ред. код]
При будівництві мосту вперше у світовій практиці застосовано бісталеву конструкцію. Відстань між опорами — 174 м. Довжина моста — 379,14 м. Ширина проїжджої частини — 14 м, тротуарів — по 2,5 м.
Був найвищим в Україні мостом до 22 січня 2022 р. — 54 м (в різних джерелах дається висота від 50 до 70)[13]. Зараз найвищим є вантовий новий міст в Запоріжжі, висотою 166 м.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- Лань, що біжить — це найвищий в Європі міст без вертикальних опор, а також улюблене місце для стрибків з банджі-джампінгу.
- Міст дуже схожий на міст великої герцогині Шарлотти у Люксембургу.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Медведовський І. Міська новизна // Прапор Жовтня. — 1966. — 1 січня. — С. 3.
- ↑ Звитяжних справ для всіх вистачить: На шостій сесії міської Ради депутатів трудящих // Прапор Жовтня. — 1966. — 4 лютого. — С. 2.
- ↑ Ленінському ювілею — гідну зустріч: На сесії міської Ради депутатів трудящих // Прапор Жовтня. — 1968. — 22 листопада. — С. 2.
- ↑ Трудова перемога мостобудівників // Прапор Жовтня. — 1973. — 22 серпня. — С. 1.
- ↑ Мельник В. І поріднились береги: Репортаж // Прапор Жовтня. — 1973. — 2 листопада. — С. 3; Донськой М. У путь щасливу // Прапор Жовтня. — 1973. — 6 листопада. — С. 1.
- ↑ Гайдамашко Вікторія. На повітряній кулі… під «Лань, що біжить»: Рекорди // Кам'янець-Подільський вісник. — 1999. — 2 липня. — С. 1.
- ↑ Троє під одним мостом // Подолянин. — 2004. — 12 листопада. — С. 1.
- ↑ Роуп-джампінг в Камянці-Подільському. Як все починалось. Ropejumping.lviv. 27 квітня 2011. Архів оригіналу за 5 червня 2022. Процитовано 8 серпня 2022..
- ↑ Роуп-джампінг. Вікіпедія. 5 серпня 2022. Процитовано 5 серпня 2022.
- ↑ Міст — у державній власності: Влада // Кам'янець-Подільський вісник. — 2004. — 15 жовтня. — С. 2.
- ↑ Фотофакт // Подолянин. — 2005. — 4 листопада. — С. 2.
- ↑ Будзей Олег. Замок здолав каньйон // Подолянин. — 2008. — 18 січня. — С. 2.
- ↑ Найвищий міст // Маценко Г. О. Книга рекордів України: Людина і суспільство. У світі науки і техніки. — Тернопіль, 2002. — С. 82.
Література[ред. | ред. код]
- Будзей Олег. Міст «Стрімка лань»: Біографія споруди // Подолянин. — 2004. — 26 листопада. — С. 5.
- Олексій Бурлака: панорамне фото моста[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання[ред. | ред. код]
- Кам'янець-Подільський. Міст Стрімка Лань [Архівовано 22 квітня 2017 у Wayback Machine.] на сайті «КолоКрай»
- Міст «Стрімка лань» або «Лань, що біжить» [Архівовано 15 червня 2013 у Wayback Machine.]
Роуп-джампінг, Кам'янець-Подільський (міст Стрімка Лань), Україна на YouTube
