Студія Джіблі
 |
|
| Тип | аніме, кіностудія |
|---|---|
| Заснування | 1985 |
| Штаб-квартира | Японія |
| Ключові особи | Міядзакі Хаяо Ісао Такахата Тошіо Сузукі |
| Галузь | аніме |
| Співробітники | 150 |
| Сайт | www.ghibli.jp |
Студія Ґіблі (яп. 株式会社スタジオジブリ, кабусікі-гайся сутадзіо дзібурі, "Акціонерне товариство «Студія Ґіблі»; англ. Studio Ghibli) — японська анімаційна студія. Її анімаційні фільми широко відомі в усьому світі. Назва студії походить від назви італійських Caproni розвідувальних літаків, що використовувалися Італією під час Другої Світової війни в пустелі Сахара. Ця назва, в свою чергу, походять від лівійського слова, яка означає гарячий вітер, що віє на пустелею (також відомий як сіроко).[1]
Логотип студії Ґіблі представляє собою Тоторо зі славетного аніме «Мій сусід Тоторо» Міядзакі Хаяо.
Зміст |
Історія[ред.]
Студія Ґіблі була заснована у 1985 році відомим режисером та сценаристом Міядзакі Хаяо, який став директором студії, та його колегою і учителем Такахата Ісао, та продюсером Сузукі Тосіо (鈴木敏夫). Хоча її джерела, очевидно, сягають два роки раніше, коли у 1983 році почалася робота над аніме «Наусіка з Долини Вітрів» (風の谷のナウシカ — Kaze no tani no Naushika, 1984), за мотивами однойменної манги. Успіх цього фільму призвів до створення студії Ґіблі, і, так як над його створенням працювала творча команда, що пізніше утворила студію Ґіблі, «Навсікаю з долини вітрів» часто включають до списку фільмів, і називають першим фільмом студії Ґіблі.
Найвідоміший фільм студії, режисером якого не був Міядзакі, «Могила світлячків» Такахати Ісао, сумний фільм, що оповідає історію двох сиріт в кінці Другої Світової війни в Японії. Цей фільм став єдиним фільмом студії, який компанія Disney відмовилася розповсюджувати.
Фільми[ред.]
- «Наусіка з Долини Вітрів» («Nausicaä of the Valley of the Wind», 1984, випущений до заснування студії)
- «Небесний замок Лапута» («Laputa: Castle in the Sky», 1986)
- «Могила світлячків» («Grave of the Fireflies», 1986)
- «Мій сусід Тоторо» («Тонарі но Тоторо», англійська назва — «My Neighbor Totoro», 1988)
- «Експрес-пошта Кікі» («Kiki's Delivery Service», 1989)
- «Тільки вчора» («Only Yesterday», 1991)
- «Порко Россо» («Porco Rosso», 1992)
- «Я можу чути море» («I Can Hear the Sea», 1993)
- «Війна танукі в періоди Хейсей і Помпоко» («Pom Poko», 1994)
- «Шепіт серця» («Мімі о сумасеба», англійська назва — «Whisper of the Heart», 1995)
- «Мої сусіди Ямада» («My Neighbors the Yamadas», 1999)
- «Віднесені привидами» («Сен то Тіхіро но камікакусі», англійська назва — «Spirited Away», 2001)
- «Котова вдячність» («The Cat Returns», 2002)
- «Ходячий замок Хаула» («Howl's Moving Castle», 2004)
- «Чарівник Земномор'я» («Tales from Earthsea», 2006)
- «Рибка Поньо на кручі» («Ponyo On A Cliff», 2008)
- «Позичайка Аріетті» (яп. 借りぐらしのアリエッティ карігурасі но аріетті, 2010)
- «Зі схилів Кокуріко» (яп. コクリコ坂から кокуріко-дзака кара, 2011)
Спільні проекти з іншими студіями[ред.]
- «Крейон Сінтян» (1992) (Shin-Ei Animation)
- «Azumanga Daioh» (2002) (J.C.Staff)
- «Сталевий алхімік» (2003) (BONES)
- «Tekkonkinkreet» (2006) (Studio 4°C)
- «Gurren Lagann» (2007) (Gainax)
- «Shikabane Hime» (2008) (Gainax і Feel)
- «Tsubasa: Reservoir Chronicle» (2009) (Production I.G)
Примітки[ред.]
- ↑ Хоча італійською слово ghibli і вимовляється через /g/, японською назва студії вимовляється як (IPA: МФА: [ˌdʲʑiːbɹiː] або [ˌdʲʑiːbɝiː])
прослухатиопис файлу. Назва студії була обрана Міядзакі Хаяо, одним з фундаторів студії, який захоплювався авіацією, і мала означати, що студія привнесе в японську аніме індустрію новий вітер змін.
Посилання[ред.]
|
|||||||
|
|||||||||||||||||
