Стюарти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Стю́арти (початково англ. Steward, Stewart, з XVI століття встановились офранцужене написання англ. Stuart) — династія королів Шотландії (в 1371-1651, 1660-1707 рр.), Англії (в 1603-1649, 1660-1694, 1702-1707 рр.), Ірландії (в 1603-1649, 1660-1694, 1702-1714 рр.) та Великої Британії (в 1707-1714 рр.).

Родовий герб

В Шотландії[ред.ред. код]

Першим відомим представником роду Стюартів бул сенешаль Алан Фіц-Флаад при дворі Доль-де-Бретань, який прибув на острів Велика Британія після Нормандського завоювання (в XI столітті). Один з його синів, Уолтер Фіц-Алан під час громадянської війни в Англії 1135-1154 років підтримав імператрицю Матильду і зблизився з шотландським королем Давидом I. Біля 1136 року перебрався в Шотландію, де отримав володіння в Ренфрюширі, пожиттєве перство і спадкову посаду Верховного стюарда (управителя) шотландського королівського двору. Від назви посади і пішло сімейне прізвище Стюарти.

В Англії[ред.ред. код]

Дочка Якова V, Марія I Стюарт, претендувала на англійський трон, будучи правнучкою Генріха VII. ЇЇ син, Яків VI, із закінченням династії Тюдорів в 1603 р. став королем Англії під ім'ям Яків I об'єднавши таким чином англійський і шотландський трон, хоча офіційно це відбулося у 1707 році. Дім Стюартів закінчив своє існування в 1807 р. зі смертю внука Якова II, кардинала Генріха Бенедикта.