Стюарти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Стю́арти (початково англ. Steward, Stewart, з 16 століття встановились офранцужене написання англ. Stuart) — династія королів Шотландії (в 1371—1651, 1660—1707 рр.) Англії (в 1603—1649, 1660—1694, 1702—1707 рр.) Ірландії (в 1603—1649, 1660—1694, 1702—1714 рр.) та Великобританії (в 1707—1714 рр.).

Родовой герб

В Шотландії[ред.ред. код]

Першим відомим представником роду Стюартів бул сенешаль Алан Фіц-Флаад при дворі Доль-де-Бретань, який прибув на острів Великобританія після Нормандського завоювання (в XI столітті). Один з його синів, Уолтер Фіц-Алан під час громадянської війни в Англії 1135—1154 років підтримав імператрицю Матильду і зблизився з шотландським королем Давидом I. Біля 1136 року перебрався в Шотландію, де отримав володіння в Ренфрюширі, пожиттєве перство і спадкову посаду Верховного стюарда (управителя) шотландського королівського двору. Від назви посади і пішло сімейне прізвище Стюарти.

В Англії[ред.ред. код]

Дочка Якова V, Марія Стюарт, претендувала на англійський трон, будучи правнучкою Генріха VII. ЇЇ син, Яків VI, із закінченням династії Тюдорів в 1603 став королем Англії під ім'ям Яків I об'єднавши таким чином англійський і шотландський трон, хоча офіційно це відбулося у 1707 році. Дім Стюартів закінчив своє існування в 1807 р. зі смертю внука Якова II, кардинала Генріха Бенедикта.