Стюарт Саткліфф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стюарт Саткліфф
Основна інформація
Повне ім'я Стюарт Ферґюсон Віктор Саткліфф
Дата народження 23 червня 1940(1940-06-23)
Місце народження Велика Британія Велика Британія Едінбург
Дата смерті 10 квітня 1962(1962-04-10) (21 рік)
Роки активності Січень 1960 — червень 1961
Інструменти Бас-гітара
Жанри рок, поп
Колективи The Beatles

Стю́арт Са́ткліфф (*23 червня 1940, Едінбурґ, Шотландія — †10 квітня 1962, Гамбург, ФРН) — британський художник, бас-гітарист гурту «The Beatles» (січень 1960 — червень 1961), відомий також як «п'ятий бітл». Створював картини, подібні за стилем до абстрактного експресіонізму.

Біографія[ред.ред. код]

Стюарт Саткліфф народився в Едінбурзі 23 червня 1940 в сім'ї матроса Чарльза Саткліффа та вчительки Марти Саткліфф, яка також була активним членом Лейбористської партії Великої Британії. У 19461950 відвідував початкову школу у Гайтоні (Parkview Primary School), після її закінчення шість років навчався у Прескотській класичній середній школі у Гайтоні. Під час навчання у Ліверпульському художньому коледжі у 1957 познайомився з Джоном Ленноном, наприкінці 1959 почав активно займатися живописом, щоб запропонувати свої картини на престижному бієнале виставки Джона Мура, яка проходила у галереї мистецтв Вокера (Walker Art Gallery). Ще в дитинстві Стюарт Саткліфф брав уроки гри на піаніно, а у чотирнадцять років отримав у подарунок від батька іспанську гітару. Згодом він приєднався до музичної групи коледжу, а після вмовлянь Джона Леннона та Пола Маккартні долучився до їхньої групи, де крім нього грав також Джордж Харрісон. Після депортації з Німеччини Джона, Пола та Джорджа Стюарт Саткліфф залишився там, після чого отримав від Харрісона повідомлення, у якому писалося, наскільки погано буде у групі без нього. Перед поверненням Саткліффа до Ліверпуля Пол Маккартні успішно оволодів бас-гітарою, члени «The Beatles» пропонували остаточно вилучити Саткліффа зі складу групи, однак Джон навіть не слухав їх. Після повернення до Ліверпуля Стюарт Саткліфф знову приєднався до «The Beatles», однак ненадовго — Пол Маккартні відчував, що саме він повинен грати на бас-гітарі у групі. В результаті Стюарт остаточно покинув групу та сконцентрувався на живописі, а Пол Маккартні затвердився як постійний бас-гітарист «The Beatles». До моменту другого візиту «The Beatles» у Гамбург Стюарт Саткліфф вступив до Гамбурзької державної школи живопису. Крім цього він також два роки провчився на майстер-класах Едуардо Паолоцці по мистецтву.

Особисте життя[ред.ред. код]

Під час перебування у Гамбурзі Стюарт Саткліфф познайомився з Клаусом Воорманом, який пізніше згадувався як можлива заміна Полу Маккартні після того, як останній покинув «The Beatles» у 1970; Воорман, в свою чергу, представив його Астрід Кірхерр. Між нею та Саткліффом почали швидко розвиватися відносини. Астрід Кірхерр здійснила значний вплив на імідж Саткліффа — вона змінила стиль його одягу та створила для нього нову чоловічу зачіску, яку згодом перейняли інші члени «The Beatles». У 1961, коли «The Beatles» повернулися до Ліверпуля, Саткліфф залишився у Гамбурзі з Астрід та мав намір одружитися на ній. Разом з тим після запису першого диску зі співаком Тоні Шеріданом він остаточно вийшов зі складу «The Beatles» та відновив заняття живописом.

Смерть[ред.ред. код]

В останні часи Стюарт Саткліфф відчував сильний головний біль, 10 квітня 1962 він у компанії приятелів-художників втратив свідомість. Того ж дня Саткліфф помер по дорозі у лікарню у Гамбурзі від крововиливу в мозок. Вважається, що причиною захворювання стало зловживання амфетамінами.

Похорон Саткліффа відбувся у церкві св. Гавриїла у Гайтоні біля будинку, де він виріс. Похований на Гайтонському церковному цвинтарі.

Вплив на «The Beatles»[ред.ред. код]

Вплив Стюарта Саткліффа на «The Beatles» визнавали самі учасники гурту — він був талановитим художником, який мав тверезий погляд на мистецтво. Разом з ним до гурту прийшов своєрідний дух богеми. Незважаючи на те, що Саткліфф не мав великих музичних здібностей, він продовжував грати у складі «The Beatles», але це було здебільшого результатом дружби Саткліффа з членами гурту. За словами Джона Леннона, йому імпонувало бути в компанії Саткліффа, оскільки завдяки дружбі з ним він міг краще боротися зі своїми недоліками.

Література[ред.ред. код]

  • Багиров А. «Битлз» — любовь моя/Худож. С. М. Резников. — Мн.: Ред. журн. «Парус», 1993.

Посилання[ред.ред. код]