Стівен Моффат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стівен Моффат
Steven Moffat
Фото
Стівен Моффат на Comic Con 2008
Дата народження: 18 листопада 1961(1961-11-18) (53 роки)
Місце народження: Пейслі, Шотландія,
Громадянство: Велика Британія Велика Британія
Професія: кінорежисер
сценарист
Кар'єра: 1988 — наш час
Нагороди: BAFTA
Х'юго
IMDb: ID 0595590

Стівен Моффат (англ. Steven Moffat; 18 листопада 1961(19611118)[1]) — шотландський телевізійний сценарист, режисер та продюсер. Першою його роботою став підлітковий серіал «Юнкори». Перший ситком Моффата «Жарти жартами» було створено під впливом розлучення, а наступний — «Спарювання» — під впливом нових стосунків із продюсеркою Сью Верту. У період між цими взаєминами він, натхненний роботою вчителя англійської мови, написав серіал «Крейда».

Давній фан серіалу «Доктор Хто», Моффат написав декілька епізодів поновленого серіалу і 2009 року замінив Рассела Девіса на посаді головного сценариста та виконавчого продюсера серіалу.[2] Стівен був співавтором мультфільму «Пригоди Тінтіна», зрежисованого Стівеном Спілбергом. Також Моффат виступив автором сучасної адаптації класичних оповідань про Шерлока Холмса.

Багато його робіт було відзначено різними преміями, зокрема BAFTA і Г'юґо. 2012 року він отримав Спеціальну Нагороду BAFTA.

Біографія[ред.ред. код]

Моффат народився у місті Пейслі у Шотландії, де закінчив школу Camphill.[3] Потім навчався в Університеті Глазго, брав участь у студентському телебаченні.[4] Після здобуття диплому три з половиною роки працював викладачем англійської мови у місті Грінок.[3] У 1980-х він написав п'єсу «Гарячі точки», яку поставили 1985 року.[5]

Був одружений двічі. Перша дружина пішла від нього, що стало поштовхом до написання серіалу «Жарти жартами». Свою другу дружину, Сью Верту, Моффат зустрів на Единбурзькому міжнародному телефестивалі 1996 року.[6] На той момент вона працювала у компанії Tiger Aspect. Андре Птажинський та Пітер Беннетт-Джонс звели їх разом. Зараз у пари двоє дітей: Джошуа та Льюїс.[7]

Кар'єра[ред.ред. код]

«Юнкори»[ред.ред. код]

Його батько, Біл Моффат, був директором школи у місті Джонстон, Ренфрюшир.[7] Коли в цій школі відбувалися зйомки серіалу «Шосе» наприкінці 1980-х, він сказав продюсерам, що в нього є ідея для серіалу про шкільну газету. Продюсери попросили описати сюжет, на що Біл Моффат погодився, зазначивши, що автор сценарію — його син.[8][9] Продюсер Сандра Гесті сказала, що «це найкращий дебютний сценарій», який вона будь-коли читала.[10]

Серіал, який було знято за цим сценарієм, отримав назву «Юнкори» і виходив протягом п'яти сезонів на каналі ITV. Головні ролі виконали Джулія Савалья та Декстер Флетчер. Моффат написав усі 43 епізоди. Серіал виграв премію BAFTA за другий сезон.[11]

Під час роботи над другим сезоном «Юнкорів» Моффат розлучився зі своєю першою дружиною, через що дуже непокоївся. Продюсер серіалу навіть телефонував його друзям, щоб дізнатися, як він почувається.[12] Коханця його дружини було відтворено в одному з епізодів серіалу (персонаж Браян Меґбой у виконанні Саймона Шатцберґера).[13]

«Жарти жартами»[ред.ред. код]

Моффат записує коментарі для видання DVD серіалу «Жарти жартами» (2006)

На 1990 рік Моффат написав два сезони «Юнкорів», але чималі видатки на зйомки серіалу та зміни в керівництві ITV поставили його продовження під сумнів.[13] Поки Моффат непокоївся через своє майбутнє працевлаштування, режисер «Юнкорів» Боб Спірс домовився з продюсером Андре Птажинським про створення ситкому.[14] Натхненний своїм учительським досвідом, Моффат запропонував зробити програму про школу, яка зрештою стала серіалом «Крейда», котрий вийшов 1997 року.[15]

Під час однієї із зустрічей у Groucho Club Птажинський зауважив, як емоційно Моффат розповідає про своє розлучення і запропонував написати серіал на цю тему замість шкільної.[15] Після цього у Моффата виникла ідея серіалу про «сценариста ситкомів, якого покинула дружина».[16] Моффат написав два сезони серіалу «Жарти жартами», які зрежисував Боб Спірс. Серіал здобув премію фестивалю Золота троянда,[14], а також був номінований на Еммі.[17] В одному з інтерв'ю Моффат сказав, що «серіал триває навіть довше, ніж тривав мій шлюб»[8] Фіона Гілліс, яка виконувала головну роль, сказала, що знала, що деякі з її діалогів були засновані на реальних розмовах Моффата зі своєю дружиною під час розлучення.[16]

Розповідаючи про автобіографічні елементи серіалу, Моффат пожартував, що його дружина не залишила його заради агента з нерухомості — вона і була агентом з нерухомості.[18][19] Наступний ситком Моффата «Спарювання» також було засновано на фактах його біографії.[20] Для одного з персонажів «Спарювання» Моффат зберіг прізвище Тейлор, яке використовував і в серіалі «Жарти жартами».

«Крейда» та «Спарювання»[ред.ред. код]

1997 року Птажинський нарешті спродюсував серіал «Крейда», котрий Моффат написав іще на початку десятиліття.[9] Серіал було засновано на трирічному перебуванні Моффата на посаді вчителя.[8] Працівники студії настільки позитивно відреагували на перший сезон, що BBC продовжила серіал іще до того, як він вийшов в ефір. Утім, критики сприйняли серіал із меншим ентузіазмом.[9]

Після одруження Сью Верту попросила його написати комедію, і він вирішив покласти в її основу історію їхніх стосунків. «Спарювання» вперше вийшло на BBC 2000 року. Серіал став досить успішним і йшов до 2004 року. Всього було знято 28 епізодів, усі за авторством Моффата.

«Джекіл», «Тінтін» та «Шерлок»[ред.ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Стівен Моффат розповідає про спільні та відмінні риси у серіалах «Доктор Хто» і «Шерлок» (англ.)
Nuvola apps kaboodle.svg Стівен Моффат отримує спеціальну нагороду БАФТА 2012 року (англ.)

Моффат написав сценарій до серіалу компанії Hartswood Films «Джекіл» — сучасної версії «Дивної історії доктора Джекіла і містера Хайда», який вийшов на BBC One у червні-липні 2007.[21]

У жовтні 2007 року стало відомо, що Моффат напише сценарії до кінотрилогії Пригоди Тінтіна, режисерами якої мають виступити Стівен Спілберг та Пітер Джексон.[22] Сценарист мав завершити роботу над усіма трьома частинами ще до повернення до роботи над Доктором Хто, але втручання страйку Гільдії сценаристів США означало, що він може підписати контракт тільки на один повний фільм.[23]

У липні 2008 в Daily Mail було наведено його слова: «Я не міг працювати над другим „Тінтіном“ і над „Доктором Хто“ одночасно, тому я обрав „Доктора Хто“».[24] За словами Моффата, Спілберг поставився з розумінням до його вибору. Сценарій завершили Едгар Райт і Джо Корніш.[25]

Моффат залишився сценаристом «Hartswood Films» навіть після того, як став головним сценаристом «Доктора Хто». Під час мандрівки з Лондона до Кардіффа на зйомки «Доктора Хто» Моффат і Марк Гаттіс вирішили осучаснити історію Шерлока Холмса. Зрештою, вони створили серіал під назвою «Шерлок».[26] Бенедикта Камбербетча було обрано на роль Холмса, а Мартіна Фрімана — на роль Ватсона.[27] У січні 2009 було знято 60-хвилинний пілотний епізод.[26][28][29] Його не транслювали, натомість в ефір вийшли три 90-хвилинні епізоди. Моффат написав сценарій до першого з них — «Етюду у рожевих тонах», який вийшов 25 липня 2010 на BBC One і BBC HD.[30] Другий сезон вийшов у січні 2012, і Моффат знову написав один епізод — «Скандал у Белгравії». Виробництво третього сезону заплановано на початок 2013 року.[25][31]

«Доктор Хто»[ред.ред. код]

Моффат, змалку великий фан серіалу «Доктор Хто»,[32] вперше на професійному рівні зітнувся з серіалом, написавши новелу «Нескінченні помилки», яку було опубліковано 1996 року. Моффат також написав сценарій до пародійного фільму 1999 року «Прокляття фатальної смерті», який вийшов як частина Comic Relief. Співпродюсером тогорічного Comic Relief стала Сью Верту.[33]

2004 року Моффата запросили написати сценарії до поновленого серіалу. The Guardian описав його епізоди як «найтемніші, найрозумніші» з перших чотирьох сезонів.[3] До першого сезону Стівен написав історію з двох епізодів «Порожня дитина»/«Доктор танцює». У коментарях на DVD він сказав, що чекав 40 років, щоб побачити своє ім'я на тлі цієї музики.[32] У другому сезоні вийшов епізод Моффата: «Дівчина в каміні» та «Не кліпай» . Ці два епізоди були номіновані на Премію Неб'юла.[34] Загалом, за роботу над серіалом «Доктор Хто» сценарист три роки поспіль отримував премію Г'юґо.[35][36][37] Також він написав спеціальний епізод «Зіткнення у часі» для передачі «Діти у злиднях».[38]

Для четвертого сезону Моффат написав двосерійну історію «Тиша в бібліотеці»/«Ліс мерців». Таким чином, він, поряд із головним сценаристом серіалу Расселом Девісом, — єдиний автор, що писав сценарії до всіх чотирьох сезонів серіалу. У березні 2008 року Девіс сказав, що він часто редагував сценарії інших письменників, але жодного разу «не змінив ні слова» зі сценаріїв Моффата.[19] 2008 року Стівен отримав четверту поспіль номінацію на Г'юґо, але цього разу не здобув її.

У травні 2008 року BBC анонсувала, що з п'ятого сезону Стівен Моффат стане головним сценаристом та виконавчим продюсером серіалу. Після цього він узяв участь у кастингу Метта Сміта на роль Одинадцятого Доктора. Перша поява Сміта у серіалі відбулась у короткій сцені після регенерації Доктора наприкінці останнього епізоду Рассела Девіса та Девіда Теннанта «Кінець часу». Хоча автором сценарію до епізоду був Девіс, він дозволив Моффату власноруч написати першу сцену за участю нового Доктора. Перший повний епізод за авторством Стівена Моффата вийшов 3 квітня 2010 року.

Восени 2013 року планується до випуску документальний фільм Пригода в просторі та часі про історію створення серіалу Доктор Хто. Стівен Моффат виступив виконавчим продюсером цього фільму.[39]

Сценарії[ред.ред. код]

Продукт Зауваження Канал
Юнкори 43 епізоди (1989–1993) ITV
Stay Lucky 1 епізод (1990) ITV
Жарти жартами 13 епізодів (1991–1995) BBC Two
Murder Most Horrid 3 епізоди BBC2
Крейда 12 епізодів (1997) BBC1
Прокляття фатальної смерті Спецепізод для Comic Relief (1999) BBC One
Спарювання 28 епізодів (2000–2004) BBC Two
BBC Three
Доктор Хто 25 епізодів BBC One
Джекіл 6 епізодів (2007) BBC One
Шерлок 2 епізоди BBC One
Пригоди Тінтіна Мультфільм (у співавторстві з Едгаром Райтом і Джо Корнішем, 2011) N/A

Нагороди і номінації[ред.ред. код]

Рік Нагорода Робота Категорія Результат Посилання
1991 BAFTA Юнкори Найкраща дитяча програма (Розважальна/Драма) Перемога [40]
Royal Television Society Awards Найкраща дитяча програма Перемога [41][42]
1992 BAFTA Найкраща дитяча програма Номінація [40]
1995 Золота троянда Жарти жартами Комедія Перемога [42]
2003 British Comedy Awards Спарювання Найкраща теле-комедія Перемога [43]
2006 Х'юго Доктор Хто: «Порожня дитина»/«Доктор танцює» Короткий фільм Перемога [44][45]
Премія Неб'юла Доктор Хто: «Дівчина в каміні» Найкращий сценарій Номінація [34]
2007 Х'юго Найкращий короткий Драматичний фільм Перемога [46]
Премія Гільдії письменників Великої Британії Доктор Хто, третій сезон Найкращий серіал (разом із Крісом Чібнолом, Полом Корнелом, Расселом Девісом, Гелен Рейнор та Гаретом Робертсом) Перемога [47]
Премія Неб'юла Доктор Хто: «Кліпки» Найкращий сценарій Номінація [34]
2008 BAFTA Найкращий сценарист Перемога
Х'юго Найкраща драма, короткий фільм Перемога [48]
БАФТА Уельс Найкращий сценарист Перемога
БАФТА Шотландія Доктор Хто Сценарії у кіно чи телебаченні Номінація
2009 Х'юго Доктор Хто: «Тиша в бібліотеці»/«Ліс мерців» Найкраща драма, короткий фільм Номінація [49]
Премія Гільдії письменників Великої Британії Доктор Хто, четвертий сезон Драматичний серіал (з Расселом Девісом) Номінація [50]
2011 Х'юго Доктор Хто: «Пандорика відкривається»/«Великий вибух» Найкраща драма, короткий фільм Перемога [51]
Доктор Хто: «Різдвяна історія» Найкраща драма, короткий фільм Номінація [52]
Еммі Шерлок: «Етюд у рожевих тонах» Сценарій до мінісеріалу Номінація [53]
Супутник Пригоди Тінтіна (разом з Едгаром Райтом та Джо Корнішем) Найкращий адаптований сценарій Номінація
2012 Енні Сценарій мультфільму Номінація [54]
Х'юго Доктор Хто: «Хороша людина іде на війну» Найкраща драма, короткий фільм Номінація [55]
BAFTA Шерлок: «Скандал у Белгравії» Найкращий сценарій Перемога [56][57]
N/A Спеціальна нагорода Перемога [58]
Еммі Шерлок: «Скандал у Белгравії» Сценарій до мінісеріалу Номінація [59]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Moffat, Steven (4 березня 2009). «Production Notes». Doctor Who Magazine (англ) (405). с. 11. 
  2. «Doctor Who guru Davies steps down» (англ). BBC News. 20 травня 2008. Процитовано 24 лютого 2013. 
  3. а б в McLean, Gareth (22 березня 2010). «Steven Moffat: The man with a monster of a job». The Guardian (англ). Процитовано 24 лютого 2013. 
  4. «Come & Join Your TV Station» (англ). Glasgow University Student Television. 2009-08-26. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-02-24. 
  5. «STA Catalogue – Document Details» (англ). Університет Глазго. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-02-24. 
  6. Sternbergh, Adam (7 вересня 2003). «Selling Your Sex Life». The New York Times (англ). Процитовано 24 лютого 2013. 
  7. а б Lourie, Adrian (22 березня 2010). «Interview: Steven Moffat, Doctor Who screenwriter». The Scotsman (англ). Процитовано 24 лютого 2013. 
  8. а б в Herring, Richard (1997). «Interview With Steven Moffat» (Reproduced on Richard Herring's website). The Guardian Guide (англ). Процитовано 24 лютого 2013. 
  9. а б в After the Chalk Dust Settled, featurette on Chalk Series 1 DVD, ReplayDVD.co.uk, prod. & dir. Craig Robins
  10. Пол Корнел (1993) «Press Gang» In: Cornell, Paul.; Мартін Дей, Кейт Топпінґ (1993). The Guinness Book of Classic British TV (англ). Guinness. с. 215. ISBN 0-85112-543-3. 
  11. McGown, Alistair. «Press Gang (1989–93)». BFI Screenonline (англ). Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-02-24. 
  12. Steven Moffat & Julia Sawalha, «Yesterday's News» Press Gang: Season 2 DVD audio commentary
  13. а б Steven Moffat & Julia Sawalha, «The Big Finish?» Press Gang: Season 2 DVD audio commentary
  14. а б Kibble-White, Graham (Травень 2006). «Fool if you think it's over». Off the Telly (англ). Архів оригіналу за 24 лютого 2013. Процитовано 24 лютого 2013. 
  15. а б Ptaszynski, Andre; Moffat, Steven, Joking Apart, Series 2, Episode 1 DVD audio commentary
  16. а б Fool if You Think It's Over, featurette, Joking Apart, Series 1 DVD, Dir. Craig Robins
  17. Jarvis, Shane (8 травня 2006). «Farce that rose from the grave». The Telegraph (англ). Процитовано 24 лютого 2013. 
  18. Moffat, Steven, Joking Apart, Series 2, Episode 6 DVD audio commentary
  19. а б Dowell, Ben (20 травня 2008). «Profile: Steven Moffat». The Guardian (англ). Процитовано 24 лютого 2013. 
  20. «Coupling». bbc.co.uk (англ). Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-02-24. 
  21. Dempsey, John (29 березня 2006). «'Hyde' parks at BBC». Variety (англ). Процитовано 24 лютого 2013. 
  22. Mayberry, Carly (3 жовтня 2007). «British writer on Tintin case» (англ). Reuters. Процитовано 24 лютого 2013. 
  23. Staff writer (21 липня 2008). «Dr Who writer denies Tintin row». BBC News Online (англ). Процитовано 24 лютого 2013. 
  24. Graham, Caroline (19 липня 2008). «£500,000 Mr Spielberg? Sorry, I've got a date with the Beeb, says the new Dr Who writer». Daily Mail (англ) (UK). Процитовано 24 лютого 2013. 
  25. а б Jeffries, Stuart (20 січня 2012). «'There is a clue everybody's missed': Sherlock writer Steven Moffat interviewed». The Guardian (англ). Процитовано 24 лютого 2013. 
  26. а б «BBC Drama announces Sherlock, a new crime drama for BBC One» (англ). bbc.co.uk. 2008-12-19. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-02-24. 
  27. Mitchison, Amanda (17 липня 2010). «Benedict Cumberbatch on playing Sherlock Holmes». The Guardian (англ). Процитовано 24 лютого 2013. 
  28. Parker, Robin (23 серпня 2008). «Doctor Who's Moffat to pen modern Sherlock Holmes». Broadcast Now (англ). Процитовано 24 лютого 2013. 
  29. McMahon, Kate (14 July 2009). «BBC1 unveils new dramas». Broadcast (англ). Процитовано 24 лютого 2013. 
  30. Martin, Dan (23 липня 2010). «Sherlock makes Sunday night TV sexy». The Guardian (англ). Процитовано 24 лютого 2013. 
  31. Jeffery, Morgan (2012-05-19). «Steven Moffat on 'Doctor Who', 'Sherlock' and his BAFTA Special Award». Digital Spy (англ). Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-02-24. 
  32. а б Steven Moffat, «The Empty Child», Doctor Who, DVD audio commentary
  33. «"Positive Comedy" Graham Kibble-White talks to Steven Moffat». Off the Telly (англ). Березень 2001. Архів оригіналу за 15 April 2007. Процитовано 24 лютого 2013. 
  34. а б в Rowe, Josiah (2008-01-21). «"Blink" gets Nebula nod». Outpost Gallifrey (англ). Outpost Gallifrey. Процитовано 2013-02-24. 
  35. «2006 Hugo Awards» (англ). World Science Fiction Society. Архів оригіналу за 7 травня 2011. Процитовано 24 лютого 2013. 
  36. «2007 Hugo Awards» (англ). World Science Fiction Society. Архів оригіналу за 7 травня 2011. Процитовано 24 лютого 2013. 
  37. «2008 Hugo Awards» (англ). World Science Fiction Society. Архів оригіналу за 7 травня 2011. Процитовано 24 лютого 2013. 
  38. «Who Needs Another Doctor?» (англ). BBC.co.uk. 21 жовтня 2007. Архів оригіналу за 25 жовтня 2007. Процитовано 24 лютого 2013. 
  39. «Doctor Who drama to mark show's 50th birthday». BBC News (англ.) (BBC). 9 Серпня 2012. Процитовано 16 березня 2013. 
  40. а б «Search results: Steven Moffat» (англ). BAFTA. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-02-24. 
  41. «Press Gang» (англ). ITV. Архів оригіналу за 17 January 2008. Процитовано 24 лютого 2013. 
  42. а б «Biography – Steven Moffat (writer)» (англ). bbc.co.uk. 2004-06-16. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-02-24. 
  43. Catchpole, Charlie (15 грудня 2003). «LEADER; THE JOKES RUN DRY AT SOBER PRIZE NIGHT». The Express (англ). с. 13. 
  44. «Hugo and Campbell Awards Winners». Locus Online (англ). 2006-08-26. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-02-24. 
  45. Lyon, Shaun (27 серпня 2006). «Doctor Who Wins Hugo». Outpost Gallifrey (Website) (англ). 
  46. «2007 Hugo Awards» (англ). World Science Fiction Society. 2007-09-01. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-02-24. 
  47. «Guild Award Winners» (англ). Гільдія письменників Великої Британії. 19 жовтня 2007. Архів оригіналу за 19 July 2008. Процитовано 24 лютого 2013. 
  48. «2008 Hugo Nomination List». Denvention 3: The 66th World Science Fiction Convention (англ). World Science Fiction Society. 2008. Процитовано 2013-02-24. 
  49. Hinman, Michael (2009-08-09). «'Doctor Horrible,' 'Wall-e' Big Winners At Hugos» (англ). Airlock Alpha. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-02-24. 
  50. «Writers' Guild Awards 2009 shortlists announced» (англ). Гільдія письменників Великої Британії. 30 жовтня 2009. Архів оригіналу за 21 грудня 2009. Процитовано 24 лютого 2013. 
  51. «The Hugo Awards: 2011 Hugo Award Winners» (англ). World Science Fiction Society. 2011-08-20. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-02-24. 
  52. «The Hugo Awards» (англ). Renovation. 2011-05-03. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-02-24. 
  53. «Sherlock: A Study In Pink (Masterpiece)». Emmys.com (англ). Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-02-24. 
  54. «Alliamce of Women Film Journalists Awards 2011» (англ). Movie City News. Процитовано 24 лютого 2013. 
  55. «The 2012 Hugo Nominations have been announced!» (англ). Gawker Media. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-02-24. 
  56. https://twitter.com/#!/BAFTA/status/201750528856834052
  57. «Sherlock writer wins Bafta honour». BBC News (англ). 14 травня 2012. 
  58. Frost, Vicky; Plunkett, John (27 травня 2012). «Bafta TV acting awards won by stars of ITV Fred West drama». The Guardian (англ). 
  59. Emmys — Outstanding Writing For A Miniseries, Movie Or A Dramatic Special 2012

Посилання[ред.ред. код]