Стівен Райх

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стівен Райх у 2006

Стівен Майкл Райх (Стів Райх, англ. Stephen Michael Reich; нар. 3 жовтня 1936, Нью-Йорк) — американський композитор, представник течії мінімалізму. Спеціаліст у галузі сучасної симфонічної музики. Його сучасниками та однодумцями у галузі музичного мінімалізму були Ламонт Янг та Террі Райлі, разом з якими він започаткував цю течію. 

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у Нью Йорку. Музикою займається з дитинства, але часто змінюючи місце проживання, уроки відбуваються нерегулярно. Але вже з 14 років вивчає давню музику та музику XXст.. Райх також захоплюється джазовою музикою, і саме тому вчиться гри на ударних інструментах. Навчається в Cornell University, який закінчив в 1957 зі ступенем бакалавра філософії. За рік після випуску, Райх вивчає композицію в приватному порядку з Холлом Овертоном. Згодом вступає до Mills College в Окленді, штат Каліфорнія, де він навчається з Лучано Беріо і Даріусом Мійо (1961-1963) і отримує ступінь магістра в галузі композиції.

Стівен Райх незважаючи на те, що працює у галузі сучасної музики, постійно цікавиться і вивчає музику докласичного періоду, а особливо епоху Ars antiqua: від Перотіна до Баха, ну і звичайно ж музику XX століття (Стравінський, Кейдж, європейський післявоєнний авангард). У творчості Перотіна його приваблює перебування в однорідному звуковому просторі. Саме метод творчості Перотіна крізь призму часу перероджується у творчості американського композитора Стіва Райха і виявляється як техніка поступового розвитку музичного процесу. Впливи старовинної музики та творчість Райха виявляються у таких творах: «Псалми», «Прислів'я».

Стиль

Музичний стиль Стіва Райха це вдало поєднані витоки та впливи різнонаціональних та різночасових культур від найдавнішого фольклору до новітньої практики авангарду 1950-х - початку 1960-х років. У синтезі народної, професійної та стародавньої музики Райх знаходить свій власний стиль.

Значним досягненням Стіва Райха є відкриття "поступового зрушення фаз", яке асоціюється з нескінченним кононом XIII-XIV століття. Винахід Райха, заключається у несинхронному русі двох магнітофонних стрічок, які імітують ефект ледь помітних вібруючих зрушень і утворюються в результаті поступової розбіжності в часі ідентичних звукових доріжок налаштованих в унісон (прийом «поступового фазового зсуву» («gradual phase shifting»). Відкриття відбулося у 1965 році, в період активних експериментів у галузі магнітофонної музики. З часом ускладнює метод зрушення фаз використовуючи в запису кілька інструментів або й цілі інструментальні групи (прикладом може слугувати «Музика для вісімнадцяти музикантів» (1976) і двочастинний альбом «Different Trains / Electric Counterpoint» (1989), перша частина якого була записана знаменитим інструментальним квартетом Kronos Quartet).

Список творів[ред.ред. код]

  • It’s Gonna Rain (1965)
  • Come Out (1966)
  • Melodica (1966)
  • My Name Is for speaking voices (1967)
  • Piano Phase (1967)
  • Violin Phase for violin and tape (1967)
  • Pendulum Music for microphones and amplifiers (1968)
  • Four Organs (1970)
  • Phase Patterns for four electric organs (1970)
  • Drumming (1970–1971)
  • Clapping Music (1972)
  • Music for Pieces of Wood (1973)
  • Music for Mallet Instruments, Voices, and Organ (1973)
  • Six Pianos (1973)
  • Music for 18 Musicians (1974–1976)
  • Music for a Large Ensemble (1978)
  • Variations for Winds, Strings, and Keyboards (1979)
  • Octet (1979)
  • Marimba Phase (1980)
  • Tehillim for voices and ensemble (1981)
  • Vermont Counterpoint (1982)
  • Eight Lines (1983)
  • The Desert Music (1984)
  • Sextet for two pianos, synthesizer and percussion (1984)
  • New York Counterpoint for clarinet(s) (1985)
  • Six Marimbas (1986)
  • Three Movements for orchestra (1986)
  • Electric Counterpoint for electric guitar(s) (1987)
  • The Four Sections, Reich’s «concerto» for orchestra (1987)
  • Different Trains for string quartet (1988)
  • The Cave, multimedia oratorio in three parts (1990–1993)
  • Duet (1993)
  • Typing Music (out of The Cave(1993)
  • Nagoya Marimbas (1994)
  • Proverb for voices and ensemble (1995)
  • City Life for ensemble (1995)
  • Nagoya Guitars (1994, transcribed 1996)
  • Three Tales, multimedia oratorio (1997)
  • Triple Quartet (1998)
  • Know What Is Above You for voices and percussion (1999)
  • Electric Guitar Phase (2000)
  • Tokyo/Vermont Counterpoint for marimbas (2000)
  • Dance Patterns (2002)
  • Cello Counterpoint for cello(s) (2003)
  • You Are (Variations) for chorus and ensemble (2004)
  • Variations for Vibes, Pianos and Strings (2005)
  • Daniel Variations for chorus and ensemble (2006)[1]
  • Double Sextet (2007)

Література[ред.ред. код]

  • Potter, Keith (2000). Four Musical Minimalists: La Monte Young, Terry Riley, Steve Reich, Philip Glass. Music in the Twentieth Century series. Cambridge, UK; New York, New York: Cambridge University Press.
  • Reich, Steve; Hillier, Paul (Editor) (April 1, 2002). Writings on Music, 1965-2000. USA: Oxford University Press. с. 272. ISBN 0-19-511171-0. 
  • Reich, Steve (1974). Writings About Music. Halifax: Press of the Nova Scotia College of Art and Design. с. 78. ISBN 0-919616-02-X. 

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]