Стівен Смейл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стівен Смейл
англ. Stephen Smale
Stephen Smale2.jpg
Народився 15 липня 1930(1930-07-15) (84 роки)
Флінт, Мічиган, США
Громадянство Бразилія
Сполучені Штати Америки
Галузь наукових інтересів математика
Заклад Міський Університет Гонг Конгу
Чиказький університет
Колумбійський університет
Університет Каліфорнії (Берклі)
Alma mater Мічиганський університет
Нагороди Медаль Філдса — 1966
Премія Вольфа з математики
Національна наукова медаль США

Стівен Смейл (англ. Stephen Smale; народився 15 липня 1930) — американський математик, який очолював факультет математики Каліфорнійського університету в Берклі в 1960-61 і 1964—1995 роках, володар премії Філдса 1966 року.

Він вступив до Мічиганського університету в 1948 році. Продовжив навчання в аспірантурі, де він отримав ступінь доктора філософії в 1957 році під керівництвом Рауля Ботта.

Як викладач Смейл почав свою кар'єру в коледжі при Чиказькому університеті. У 1958 році він вразив науковий світ відкриттям можливості «вивернути навиворіт» сферу в тривимірному просторі, згодом названої парадоксом Смейла. Крім цього він домігся великих успіхів у топології і вивченні динамічних систем.

У 1998 році він склав список з 18 завдань математики (Проблеми Смейла), які, на його думку, повинні бути вирішені в XXI столітті. Цей список складений у дусі проблем Гільберта, і, як і складені пізніше Проблеми тисячоліття, включають гіпотезу Рімана, питання про рівність класів P і NP, проблему рішення рівнянь Нав'є-Стокса, а також нині доведену Г. Перельманом гіпотезу Пуанкаре.
Є розробником динамічної системи, що отримала назву Підкова Смейла.

У 2007 році він був удостоєний премії Вольфа з математики. Зараз же є професором Технологічного інституту в Чикаго.

Дивіться також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]