Стівен Спілберг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Стівен Спілберг
Steven Spielberg
Фото
Стівен Спілберг в Пентагоні (11 серпня 1999)
Ім'я при народженні: Стівен Аллан Спілберг
Дата народження: 18 грудня 1946
Місце народження: Цинциннаті, Огайо, США
Громадянство: Прапор США США
Професія: кінорежисер
Кар'єра: 1959 — наш час
Нагороди: «Оскар» (1994, 1999)
«Золотий глобус» (1983, 1994, 1999)
BAFTA (1993)
IMDb: ID 0000229

Стівен Спілберг (англ. Steven Spielberg; нар. 18 грудня 1946) — знаменитий американський кінорежисер, сценарист і продюсер. 2 нагородження Оскаром ("Список Шіндлера", 1993; "Врятувати рядового Райана", 1998), 5 номінацій ("Close Encounters of the Third Kind", 1977, "Raiders of the Lost Ark", 1981, "E.T. The Extra-Terrestrial", 1982).

Зміст

[ред.] Біографія

[ред.] Ранні роки

Стівен Спілберг народився в Цинциннаті (штат Огайо США) в сім'ї комп'ютерного інженера і професійної піаністки. Матері довелося полишити думку про кар'єру заради виховання чотирьох дітей — Стівена, Енн, С`ю і Ненсі. Незабаром сім'я переїхала у Скоттсдейл, передмістя Фінікса (штат Арізона) — де Стівен пішов в школу. Він був єдиним євреєм в класі, що зробило хлопчика досить замкнутою дитиною. Стівен часто сидів удома і дивився телевізор. А коли від батька він отримав в подарунок портативну 8-міліметрову кінокамеру, то вона виявилася настільки вдалим подарунком, що через деякий час у Стівена з'явилося прізвисько «людина-кінокамера». За декілька місяців потому він пробує знімати короткометражні фільми з акторами. Навіть намагається знімати фільми жахів, в яких замість крові використовує вишневий сік. У 12 років хлопчик вперше взяв участь в юнацькому конкурсі любительських фільмів. У першому в його житті конкурсі Стівен перемагає 40-хвилинною стрічкою про війну «Втеча в нікуди» (1960), у якій знімалися його батьки і сестри.

24 березня 1963 року у місцевому кінотеатрі відбулася незвичайна прем'єра — двогодинний фільм «Небесні вогні», знятий місцевими школярами на чолі зі Стівеном Спілбергом, в якому розповідається історія викрадання людей інопланетянами для використання їх в космічному зоопарку. Профінансували картину батьки Стівена: у проект було вкладено близько 600 доларів, безкоштовне харчування знімальної групи від матері та допомога в будівництві макетів від батька.

[ред.] 1970-і роки

У Каліфорнії, куди переїхали Спілберги, Стівен двічі намагався поступити в кіношколу при Університеті Південної Каліфорнії, але не поступив за погані оцінки . Тоді він поступає в Каліфорнійський Університет Лонг Біч (California State University, Long Beach), а на канікулах знімає 20-хвилинний фільм «Емблін», який став його трампліном у велике кіно. У 1969 році компанія Universal Pictures після перегляду «Емблін» укладає з молодим режисером контракт на перший епізод нового серіалу «Нічна галерея» (1969). А через два роки він знімає свій перший повнометражний фільм «Дуель» (1971). Картина створена для телебачення, завоювала Гран-прі на тільки що створеному фестивалі фантастичних фільмів «Аворіаз», після свого успіху була перенесена на великий екран. Основою для «Дуелі» послужила розповідь Річарда Метісона, яка у свою чергу була написана, спираючись на реальний випадок. У картині в якості головних дійових осіб «знялися» два автомобілі: мініатюрний легковичок і великий бензовоз, який весь час переслідує дитину, прагнучи її знищити.

Режисерським дебютом Спілберга на великому екрані став фільм «Шугерлендський експрес» (1974), що отримав хороші відгуки критиків.

Наступний фільм приніс йому світову популярність і визнання. У 1975 році Спілберг знімає фільм-катастрофу «Щелепи», що приніс її творцям величезний прибуток. Стрічка стала третьою в прокаті за підсумками 1970-х років, зібравши 260 млн. доларів. Історія невеликого американського містечка, яке тероризує величезна біла акула-людожер, знайшла своє продовження ще в трьох фільмах: «Щелепи 2» (1978, режисер Дженнот Шварц), «Щелепи 3» (1983, режисер Джо Елвіс) і «Щелепи: Помста» (1987, режисер Джозеф Сарджент).

У 1977-му наступний сюрприз — серйозний, «інтелігентний» (по точному зауваженню Леонарда Молтіна) науково-фантастичний фільм «Близькі контакти третього ступеня» про спробу встановлення безпосередніх контактів з позаземною цивілізацією. Перед створенням картини Спілберг ретельно вивчив багато доповідей, будь-які доступні відомості про НЛО, особисто зустрічався з людьми, які, за їх словами, стикалися з прибульцями. У 1980 році виходить «спеціальна редакція» цього фільму. Вона на три хвилини коротше, але із змінами у фіналі: земляни все-таки входять в космічний корабель прибульців, де бачать спадаюче «божественне» світло і смутні контури інопланетної істоти. Фільм також став суперхітом і одній з самих касових стрічок того періоду.

Фільм «1941», знятий в 1979 році, мав посередній успіх у прокаті і тому у порівнянні з іншими успіхами вважався однією з дуже рідкісних невдач Спілберга — найуспішнішого (з комерційної точки зору) режисера за всю історію Голлівуду. Фільм «1941» був тричі номінований на «Оскара» (1980), але премії не отримав.

[ред.] 1980-і роки

Чотири роки Спілберг працює над картиною «Шукачі втраченого ковчега» (1981, якою розпочинає свою знамениту серію про Індіану Джонса — вчителя археології одного з американських коледжів 1930-х років і його фантастичні подорожі у віддалені куточки нашої планети. Ці фільми ще більш зміцнили репутацію режисера як творця видовищного і касового кіно. Решта фільмів серії — «Індіана Джонс і храм долі» (1984) і «Індіана Джонс і останній хрестовий похід» (1989). На зйомках другої частини серії про «Інді» (так охрестили американці Індіану Джонса) режисер близько сходиться з Кейт Кепшоу. Але лише 12 жовтня 1991 року вони одружилися і молода актриса заради чоловіка майже відмовилася від своєї кар'єри. Колишня дружина Спілберга Емі Ірвінг (також актриса, на якій Спілберг одружувався в 1985 році) через розлучення в 1989 році втратила чоловіка, але придбала 100 мільйонів доларів «відхідних». Цікаво, що за умовами шлюбного контракту, Кейт може отримати 20 мільйонів доларів, якщо побажає розлучитися після п'яти років спільного життя.

У 1982 році на американських екранах починає демонструватися стрічка «Інопланетянин», якій судилося стати одній із кращих фантастичних картин за всю історію світового кінематографа. Сценарій до картини разом із Меліссой Метісон Спілберг почав писати ще під час зйомок першої частини трилогії про Індіану Джонса. Фільм знімався протягом восьми місяців, а в травні 1982 року відбувся перший перегляд «Інопланетянина», що став стартом переможного ходу цього фільму кіноекранами світу.

1980-і роки для Спілберга були свого роду майданчиком для нових експериментів і створення картин зовсім іншого плану. Він також багато продюсирує, будучи власником створеної ним в 1984 році кінокомпанії «Емблін» (Amblin Entertainment), яка у свою чергу допомогла вийти до широкого глядача таким відомим режисерам як Джо Данте, Дж. Лендіс, Тоб Хупер, Роберт Земекіс, Дж. Міллер. За участю Спілберга було створено більше 100 картин — це «Назад в майбутнє» (1985), і «Хто підставив кролика Роджера» (1988), зняті робертом Земекісом, а також «Гремліни» (1984), «Смерч» (1996), «Люди в чорному» (1997), «Зіткнення з безоднею» (1998), «Маска Зорро» (1998) і багато інших.

Сам же Спілберг починає знімати фільми позбавлені зовнішньої краси, авантюрності, без використання сучасних комп'ютерних трюків. Це такі картини як «Кольори пурпуру» (1985, за романом Аліси Уолкер), «Імперія Сонця» (1987, по автобіографічному роману Джеймса Балларда), «Завжди» (1989). Цікаво, що фільм «Кольори пурпуру» відзначений в Книзі рекордів Гіннеса як картина, що мала найбільшу кількість номінацій і жодної премії «Оскар» (разом із картиною «Вирішальний момент», США, 1977). Обидві стрічки висувалися по 11 номінаціям, але премії так і не отримали. Крім цього, картина Спілберга «Імперія Сонця» мало не вперше принесла збиток (лише 10 млн. доларів в США при бюджеті понад три десятки мільйонів).

[ред.] 1990-і роки

Повернення до видовищного кіно відбулося в рімейкі повнометражного діснєєвського мультфільму «Пітер Пен» (1953) — картині під назвою «Капітан Крюк» (1991) про злого однорукого пірата Крюка. З цього фільму почався новий злет популярності Стівена Спілберга, який був закріплений історією про парк динозаврів, відновлених в наші дні за генетичним кодом. «Парк юрського періоду», що вийшов літом 1993 року стає ще однією сенсацією. Самі лише касові збори по всьому світу принесли близько мільярда доларів, а надходження від продажу відеокасет дали ще половину цієї суми.

Сиквел «Загублений світ: Парк юрського періоду» (1997) що продовжує історію парку динозаврів зібрав «лише» 230 мільйонів доларів. У третій частині — «Парк юрського періоду 3» (2001, режисер Джо Джонстон) — Стівен Спілберг виступає лише як продюсер.

Але вже наступний фільм «Список Шиндлера», знятий по книзі Томаса Кеніллі «Ковчег Шиндлера», стає володарем 7 премій «Оскар». Нарешті Спілберг отримує заповітну статуетку і до того ж дві відразу — за фільм і режисуру. До цієї картини режисер йшов з 1983 року, все ніяк не наважуючись розпочати зйомки. Фільм був знятий в тому ж 1993 році в чорно-білій гамі і розповідав про нещасливу долю євреїв в роки Другої світової війни.

На початок 1998 року Спілберг став найбагатшим діячем індустрії розваг (313 мільйона доларів, а до 2001 року — вже близько 2 мільярдів). Його спільна з двома іншими магнатами — колишнім продюсером студії Walt Disney Джефрі Катценбергом і музичним продюсером Девідом Геффеном — кіностудія Dreamworks SKG поступово набрала сили, випускаючи повнометражні мультфільми («Принц Єгипту») і «оскароносні» картини («Краса по-американські]]» (1999), «Ганнібал»). У 1999 році режисера визнають кращим режисером ХХ століття, а в 2001-му році королева Єлизавета зводить Спілберга в лицарі «за безцінний внесок у розвиток британської кінопромисловості».

У 1998 році фільм Спілберга «Рятуючи рядового Райана» приніс творцям 5 «Оскарів» в номінаціях «Кращий режисер», «Краща робота оператора» і деяких інших. Проте кращим фільмом стала інша картина — «Закоханий Шекспір».

[ред.] 2000-і роки

У 2000 Спілберг почав роботу над фантастичним фільмом по розповіді Філіпа Дика «Особлива думка» з Томом Крузом в головній ролі, але після смерті Стенлі Кубрика він відклав роботу над цим фільмом. Спілберг, друг і учень знаменитого режисера, почав зйомки задуманою Кубриком перед смертю фантастичної стрічки «Штучний інтелект». Заради цього фільму Спілберг також відмовився і від вигідного з усіх поглядів «Гарі Поттера». Картина «Штучний інтелект», що вийшла на екрани 29 червня 2001 року, вийшла досить непоганою, але в американському прокаті зазнала краху, і лише за рахунок світових прем'єр пощастило зібрати більше 150 мільйонів доларів. Цікаво, що тільки в Японії фільм зібрав 78 млн. доларів. Історія п'ятирічного хлопчика-андроїда, який більш за все на світі хоче стати людиною і отримати справжню сім'ю, перекликається з сюжетами таких фантастичних стрічок, як «Двохсотрічна людина» Кріса Коламбуса. Фільм «Особлива думка» не викликав в світовому прокаті бурю захоплення, навпаки, в національному прокаті перевищив бюджет картини на три десятки мільйонів.

Спілберг робить карколомний поворот і знімає фільм, сюжет до якого, за деякими свідченнями, запропонував режисерові Леонардо ді Капріо. 25 грудня 2002 року відбулася прем'єра нового фільму Спілберга «Злови мене, якщо зможеш» з Леонардо ді Капріо і Томом Хенксом в головних ролях. У картині, що грунтується на реальних подіях початку 60-х років ХХ століття, розповідається про молодого блискучого афериста, шахрая вищої проби Френка Ебегнейле, який завдяки своєму розуму і везінню ніколи не сидів у в'язниці. І якби йому на хвіст, подібно до «риби-прилипала», не сів агент ФБР Джо Шайе, цей молодик, став би злочинцем вищої проби. Цікаво, що прототип героя, справжній Френк Ебегнейл, що написав колись книгу про свою бурхливу молодість, працював у Спілберга в цій картині консультантом.

Сьогодні С.Спілберг – знакова постать сучасного американського кіно. Розшифровуючи таємниці його мистецької системи, дослідники роблять різні висновки. Але спільна думка все ж єднає їхні висновки: кінотворчість С.Спілберга – це шлях до відродження кінокультури в новому часі. Завдяки успіхам режисера масовий глядач повернувся в кінотеатри. Особливо це є важливим для молоді. Адже стрічки С.Спілберга – це радше спроби привернути увагу суспільства до проблем нашого складного часу. Режисер зумів знайти зрозумілу мистецьку мову, щоб вкотре наголосити на одвічних принципах людського існування: гуманізм, моральність, правда.

[ред.] Спілберг і Україна

  • С.Спілберг: "Батьки моєї матері з України. Один дідусь – одесит, інший – з маленького українського села".

Майбутній режисер народився в родині авіарадиста, ветерана ІІ-ї Світової війни Арнольда Спілберга та концертуючої піаністки й власниці ресторану Лії Познер. У родині виховувалось четверо дітей. З 1956 року батьки живуть окремо.

Мати режисера Лія Познер (піаністка, підприємниця) походить з українських емігрантів до США

Сестра С.Спілберга Ненсі брала участь в гуманітарній допомозі дітям Чорнобиля (благодійницька організація "Children at Heart", почесним головою якої є С.Спілберг). Інша сестра С.Спілберга – С'ю Пастернак. Її чоловік далекий родич відомого російського поета, лауреата Нобелівської премії.

  • У фільмі Спілберга "Війна світів" події нападу прибульців починаються з аномалій в Україні.
  • Разом з Віктором Пінчуком Стівен Спілберг спродюсував документальний фільм Сергія Буковського "Назви своє ім'я"/Spell Your Name (2006).

[ред.] Фільмографія

[ред.] Література

  • Віталій Абліцов «Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті» – К.: КИТ, 2007. - 436 с.

[ред.] Посилання

Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:


Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BD_%D0%A1%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B3
Особисті інструменти