Стівен Спілберг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стівен Спілберг
Steven Spielberg
Фото
Стівен Спілберг на 83-й церемонії вручення Оскару 2011
Ім'я при народженні: Стівен Аллан Спілберг
Дата народження: 18 грудня 1946(1946-12-18) (67 років)
Місце народження: Цинциннаті, Огайо, США
Громадянство: США США
Національність: Єврей
Релігія: Юдаїзм
Професія: кінорежисер
Кар'єра: 1959 — наш час
Нагороди: «Оскар» (1994, 1999)
«Золотий глобус» (1983, 1994, 1999)
BAFTA (1993)
IMDb: ID 0000229

Стівен Спілберг (англ. Steven Spielberg; нар. 18 грудня 1946) — американський кінорежисер, сценарист і продюсер. 2 нагородження Оскаром ("Список Шиндлера", 1993; "Врятувати рядового Райана", 1998), 5 номінацій ("Close Encounters of the Third Kind", 1977, "Raiders of the Lost Ark", 1981, "E.T. The Extra-Terrestrial", 1982).

Біографія[ред.ред. код]

Ранні роки[ред.ред. код]

Стівен Спілберг народився в Цинциннаті (штат Огайо США) в сім'ї комп'ютерного інженера і професійної піаністки. Матері довелося полишити думку про кар'єру заради виховання чотирьох дітей — Стівена, Енн, С'ю і Ненсі. Незабаром сім'я переїхала у Скоттсдейл, передмістя Фінікса (штат Арізона) — де Стівен пішов у школу. Він був єдиним євреєм у класі, що зробило хлопчика досить замкнутою дитиною. Стівен часто сидів удома і дивився телевізор. А коли від батька він отримав у подарунок портативну 8-міліметрову кінокамеру, вона настільки запала йому до душі, що через деякий час у Стівена з'явилося прізвисько «людина-кінокамера». Через кілька місяців він почав пробувати знімати короткометражні стрічки з акторами. У фільмах жахів замість крові використовував вишневий сік. У 12 років Стівен вперше взяв участь в юнацькому конкурсі любительських фільмів та переміг із 40-хвилинною стрічкою про війну «Втеча в нікуди» (1960), у якій знімалися його батьки і сестри.

24 березня 1963 року в місцевому кінотеатрі відбулася незвичайна прем'єра — двогодинний фільм «Небесні вогні», знятий місцевими школярами на чолі зі Стівеном Спілбергом, в якому розповідається історія викрадання людей іншопланетянами для використання їх в космічному зоопарку. Профінансували картину батьки Стівена: у проект було вкладено близько 600 доларів, безкоштовне харчування знімальної групи від матері та допомога в будівництві макетів від батька.

1970-і роки[ред.ред. код]

У Каліфорнії, куди переїхали Спілберги, Стівен двічі намагався вступити до кіношколи при Університеті Південної Каліфорнії, але через погані оцінки йому це не вдалось. Зрештою його прийняли до Каліфорнійського Університету Лонг Біч (California State University, Long Beach), а на канікулах він зняв 20-хвилинний фільм «Емблін», який став його трампліном у велике кіно. У 1969 році компанія Universal Pictures після перегляду «Емблін» уклала з молодим режисером контракт на перший епізод нового серіалу «Нічна галерея» (1969). Через два роки він зняв свій перший повнометражний фільм «Дуель» (1971). Картина створена для телебачення, завоювала Гран-прі на тільки що створеному фестивалі фантастичних фільмів «Аворіаз», і після свого успіху була перенесена на великий екран. Основою для «Дуелі» послужила розповідь Річарда Метісона, яка у свою чергу була написана, спираючись на реальний випадок. У картині в якості головних дійових осіб «знялися» два автомобілі: мініатюрний легковичок і великий бензовоз, який весь час переслідує дитину, прагнучи її знищити.

Режисерським дебютом Спілберга на великому екрані став фільм «Шугарлендський експрес» (1974), що отримав хороші відгуки критиків.

Наступний фільм приніс йому світову популярність і визнання. У 1975 році Спілберг зняв фільм-катастрофу «Щелепи», що приніс її творцям величезний прибуток. Стрічка стала третьою в прокаті за підсумками 1970-х років, зібравши 260 млн доларів. Історія невеликого американського містечка, яке тероризує величезна біла акула-людожер, знайшла своє продовження ще в трьох фільмах: «Щелепи 2» (1978, режисер Дженнот Шварц), «Щелепи 3» (1983, режисер Джо Елвіс) і «Щелепи: Помста» (1987, режисер Джозеф Сарджент).

У 1977-му наступний сюрприз — серйозний, «інтелігентний» (за вдалим зауваження Леонарда Молтіна) науково-фантастичний фільм «Близькі контакти третього ступеня» про спробу встановлення безпосередніх контактів з позаземною цивілізацією. Перед створенням картини Спілберг ретельно вивчив багато доповідей, будь-які доступні відомості про НЛО, особисто зустрічався з людьми, котрих, за їх словами, відвідали прибульці. У 1980 році вийшла «спеціальна редакція» цього фільму. Вона на три хвилини коротша, але зі змінами у фіналі: земляни все-таки входять у космічний корабель прибульців, де бачать спадаюче «божественне» світло та тьмяні обриси іншопланетної істоти. Фільм також став суперхітом і однією з найкасовіших стрічок того періоду.

Фільм «1941», знятий в 1979 році, мав посередній успіх у прокаті і тому вважається однією з рідкісних невдач Спілберга — комерційно найуспішнішого режисера за всю історію Голлівуду. Фільм «1941» був тричі номінований на «Оскара» (1980), але премії так і не отримав.

1980-і роки[ред.ред. код]

Впродовж чотирьох років Спілберг працював над картиною «Шукачі втраченого ковчега» (1981, якою розпочав свою знамениту серію про Індіану Джонса — вчителя археології одного з американських коледжів 1930-х років і його фантастичні подорожі у віддалені куточки нашої планети. Ці фільми ще більш зміцнили репутацію режисера як творця видовищного і касового кіно. Решта фільмів серії — «Індіана Джонс і Храм Долі» (1984) і «Індіана Джонс і останній хрестовий похід» (1989). На зйомках другої частини серії про «Інді» (так охрестили американці Індіану Джонса) режисер близько познайомився з Кейт Кепшоу. 12 жовтня 1991 року вони одружилися і молода актриса заради чоловіка майже відмовилася від своєї кар'єри. Колишня дружина Спілберга Емі Ірвінг (також акторка, із якою він одружувався у 1985 році) через розлучення в 1989 році втратила чоловіка, але придбала 100 мільйонів доларів «відхідних». Цікаво, що за умовами шлюбного контракту, Кейт може отримати 20 мільйонів доларів, якщо побажає розлучитися після п'яти років спільного життя.

У 1982 році на американських екранах почала демонструватися стрічка «Іншопланетянин», якій судилося стати однією з найкращих фантастичних картин за всю історію світового кінематографу. Сценарій до картини разом із Меліссою Метісон Спілберг почав писати ще під час зйомок першої частини трилогії про Індіану Джонса. Фільм знімався протягом восьми місяців, а в травні 1982 року відбувся перший перегляд «Іншопланетянина», що став початком його переможної ходи кіноекранами світу.

1980-і роки для Спілберга були свого роду майданчиком для нових експериментів і створення картин зовсім іншого плану. Він також багато продюсував, будучи власником створеної ним у 1984 році кінокомпанії «Емблін» (Amblin Entertainment), яка у свою чергу допомогла вийти до широкого глядача таким відомим режисерам як Джо Данте, Дж. Лендіс, Тоб Хупер, Роберт Земекіс, Дж. Міллер. За участю Спілберга було створено більше 100 картин — «Назад в майбутнє» (1985), і «Хто підставив кролика Роджера» (1988), зняті Робертом Земекісом, а також «Гремліни» (1984), «Смерч» (1996), «Люди в чорному» (1997), «Зіткнення з безоднею» (1998), «Маска Зорро» (1998) і багато інших.

Сам же Спілберг почав знімати фільми позбавлені зовнішньої краси, авантюрності, без використання сучасних комп'ютерних трюків. Це такі картини як «Кольори пурпуру» (1985, за романом Аліси Уолкер), «Імперія Сонця» (1987, за автобіографічним романом Джеймса Балларда), «Завжди» (1989). Цікаво, що фільм «Кольори пурпуру» відзначений в Книзі рекордів Гіннеса як картина, що мала найбільшу кількість номінацій, але жодної премії «Оскар» (разом із картиною «Вирішальний момент», США, 1977). Обидві стрічки висувалися аж за 11 номінаціями, але так і не отримали нагороди. Крім цього, картина Спілберга «Імперія Сонця» мало не вперше принесла збиток (10 млн доларів в США при бюджеті понад три десятки мільйонів).

1990-і роки[ред.ред. код]

Повернення до видовищного кіно відбулося з рімейком повнометражного діснеївського мультфільму «Пітер Пен» (1953) — картиною під назвою «Капітан Гак» (1991) про злого однорукого пірата Гака. Цей фільм започаткував новий злет популярності Стівена Спілберга. «Парк юрського періоду», що вийшов влітку 1993 року, став ще однією сенсацією. Самі лише касові збори по всьому світу принесли близько мільярда доларів, а надходження від продажу відеокасет додали ще половину до цієї суми.

Сиквел «Загублений світ: Парк юрського періоду» (1997), що продовжує історію парку динозаврів, зібрав 230 мільйонів доларів. У третій частині — «Парк юрського періоду 3» (2001, режисер Джо Джонстон) — Стівен Спілберг виступає як продюсер.

Наступний фільм «Список Шиндлера», знятий за книгою Томаса Кеніллі «Ковчег Шиндлера», став володарем 7-ми премій «Оскар». Нарешті Спілберг отримує заповітну статуетку і до того ж дві відразу — за фільм і режисуру. До цієї картини режисер ішов з 1983 року, ніяк не наважуючись розпочати зйомки. Фільм був знятий в тому ж 1993 році у чорно-білій гамі і розповідав про нещасливу долю євреїв у роки Другої світової війни.

До початку 1998 року Спілберг став найбагатшим діячем індустрії розваг (313 мільйонів доларів, а до 2001 року — вже близько 2 мільярдів). Його спільна з двома іншими магнатами — колишнім продюсером студії Walt Disney Джефрі Катценбергом і музичним продюсером Девідом Геффеном — кіностудія Dreamworks SKG поступово набрала сили, випускаючи повнометражні мультфільми («Принц Єгипту») і «оскароносні» картини («Краса по-американськи» (1999), «Ганнібал»). У 1999 році режисера визнають найкращим режисером ХХ століття, а в 2001-му році королева Єлизавета надає Спілбергу звання Лицаря-Командора: «за безцінний внесок у розвиток британської кінопромисловості».

У 1998 році фільм Спілберга «Врятувати рядового Раяна» приніс творцям 5 «Оскарів» у номінаціях «Найкращий режисер», «Найкраща робота оператора» і деяких інших. Проте найкращим фільмом стала інша картина — «Закоханий Шекспір».

2000-і роки[ред.ред. код]

У 2000 Спілберг почав роботу над фантастичним фільмом за розповіддю Філіпа Діка «Особлива думка» з Томом Крузом в головній ролі, але після смерті Стенлі Кубрика проект довелося відкласти. Спілберг, друг і учень знаменитого режисера, почав зйомки задуманої Кубриком перед смертю фантастичної стрічки «Штучний інтелект». Заради цього фільму Спілберг також відмовився і від вигідного у всіх відношеннях «Гаррі Поттера». Картина «Штучний інтелект», що вийшла на екрани 29 червня 2001 року, була досить непоганою, але в американському прокаті зазнала краху, і лише за рахунок світових прем'єр пощастило зібрати більше 150 мільйонів доларів. Цікаво, що тільки в Японії фільм зібрав 78 млн доларів. Історія п'ятирічного хлопчика-андроїда, який понад усе на світі хоче стати людиною і отримати справжню сім'ю, перегукується з сюжетами таких фантастичних стрічок, як «Двохсотрічна людина» Кріса Коламбуса. Фільм «Особлива думка» не викликав у світовому прокаті бурі захоплення, однак в національному перевищив бюджет картини на три десятки мільйонів доларів.

Несподівано для всіх Спілберг зробив якісно новий оберт до інших тем і зняв фільм, сюжет якого, за деякими свідченнями, запропонував режисерові Леонардо ді Капріо. 25 грудня 2002 року відбулася прем'єра нового фільму Спілберга «Злови мене, якщо зможеш» з Леонардо ді Капріо і Томом Хенксом в головних ролях. У картині, що грунтується на реальних подіях початку 60-х років XX століття, розповідається про молодого блискучого афериста, шахрая вищої проби Френка Ебегнейле, який завдяки своєму розуму і щасливій вдачі ніколи не сидів у в'язниці. І якби йому на хвіст, подібно до «риби-прилипали», не сів агент ФБР Джо Шайє, цей молодик, став би непійманим злочинцем. Цікаво, що прототип героя, справжній Френк Ебегнейл, котрий написав свого часу книгу про власну бурхливу молодість, працював консультантом у цій картині.

Сьогодні Стівен Спілберг – знакова постать сучасного американського кіно. Розшифровуючи таємниці його мистецької системи, дослідники роблять різні висновки. Але спільна думка все ж єднає їхні висновки: кінотворчість Спілберга – це шлях до відродження кінокультури в новому часі. Завдяки успіхам режисера масовий глядач повернувся в кінотеатри. Особливо це є важливим для молоді. Адже стрічки Стівена Спілберга – це радше спроби привернути увагу суспільства до проблем нашого складного часу. Режисер зумів знайти зрозумілу мистецьку мову, щоб вкотре наголосити на одвічних принципах людського існування: гуманізм, моральність, правда.

Спілберг і Україна[ред.ред. код]

  • С.Спілберг: "Батьки моєї матері з України. Один дідусь – одесит, інший – з маленького українського села".

Майбутній режисер народився в родині авіарадиста, ветерана ІІ-ї Світової війни Арнольда Спілберга та концертуючої піаністки й власниці ресторану Лії Познер. У родині виховувалось четверо дітей. З 1956 року батьки живуть окремо.

Мати режисера Лія Познер (піаністка, підприємець) походить з українських емігрантів, які прибули свого часу до США

Сестра С.Спілберга Ненсі брала участь в гуманітарній допомозі дітям Чорнобиля (благодійницька організація "Children at Heart", почесним головою якої є С.Спілберг). Інша сестра С.Спілберга – С'ю Пастернак. Її чоловік далекий родич відомого російського поета, лауреата Нобелівської премії.

  • У фільмі Спілберга "Війна світів" події нападу прибульців починаються з аномалій в Україні.

Фільмографія[ред.ред. код]

Рік Фільм Виступав у ролі:
Режисера Продюсера Сценариста Актора
1959 Остання зброя (The Last Gun) Так Так Так Так
1961 Бойовий взвод (Fighter Squad) Так Так Так
1971 Небесні вогні (Firelight) Так Так Так Так
1964 Firelight Так Так
1968 Емблін (Amblin) Так Так
1971 Дуель (Duel) Так
1971 Вбивство за книгою (Murder by the Book) Так
1974 Шугарлендський експрес (The Sugarland Express) Так Так
1975 Щелепи (Jaws) Так
1977 Близькі контакти третього ступеня (Close Encounters of the Third Kind) Так Так
1978 Я хочу тримати тебе за руку (I Wanna Hold Your Hand) Так
1979 Тисяча дев'ятсот сорок перший (1941) Так
1980 Брати Блюз (The Blues Brothers) Так
Вживані машини (Used Cars) Так
1981 Континентальний розподіл (Continental Divide) Так
Індіана Джонс: В пошуках втраченого ковчега (Raiders of the Lost Ark) Так
1982 Іншопланетянин (Е.T. the Extra-terrestrial) Так Так
Полтергейст (Poltergeist) Так Так Так
1983 Зона Сутінків (Twilight Zone: The Movie) Так Так
1984 Гремліни (Gremlins) Так Так
Індіана Джонс і Храм Долі (Indiana Jones and the Temple of Doom) Так
Кімната 666 (Room 666) Так
1985 Назад в майбутнє (Back to the Future) Так
Кольори пурпуру (The Color Purple) Так
Бовдури (The Goonies) Так Так
Молодий Шерлок Холмс (Young Sherlock Holmes) Так
1986 Ці Американські історії (An American Tail) Так
Гроші на вітер (The Money Pit) Так
1987 батарейки не додаються (*batteries not included) Так
Імперія сонця (Empire of the Sun) Так Так
Гаррі і Гендерсони (Harry and the Hendersons) Так
Внутрішній космос (Innerspace) Так
1988 Земля до початку часів (The Land Before Time) Так
Хто підставив кролика Роджера (Who Framed Roger Rabbit) Так
1989 Завжди (Always) Так Так
Назад в майбутнє, частина II (Back to the Future Part II) Так
Тату (Dad) ??????? Так
Індіана Джонс і останній хрестовий похід (Indiana Jones and the Last Crusade) Так
1990 Арахнофобія (Arachnophobia) Так
Назад в майбутнє, частина III (Back to the Future Part III) Так
Гремліни 2, нова партія (Gremlins 2: The New Batch) Так
Джо проти вулкана (Joe Versus the Volcano) Так
Roller Coaster Rabbit Так
1991 Побажайте собі крила (A Wish for Wings That Work) Так
Американський хвіст 2: Файвел їде на захід (An American Tail: Fievel Goes West) Так
Мис страху (фільм, 1991) (Cape Fear) Так
Капітан Гак (Hook) Так
Тайні Тун Адвентайрес: Як я провів відпустку (Tiny Toon Adventures: How I Spent My Vacation) Так
1992 Чарівний світ Чака Джонса Так
1993 Парк юрського періоду (Jurassic Park) Так Так
Список Шиндлера (Schindler’s List) Так Так
Ми повернулися! Історія динозавра (We're Back! A Dinosaur's Story) Так
1994 Флінтстоуни (The Flintstones) Так
1995 Каспер (Casper) Так
Вцілівші в Голокості Так
1996 Балто (Balto) Так
AFI Lifetime Achievement Awards: Clint Eastwood Так
The Universal Story Так
Смерч (Twister) Так
1997 Амістад (Amistad) Так Так
Люди в чорному (Men in Black) Так
Парк юрського періоду 2: Загублений світ (The Lost World: Jurassic Park) Так
1998 Врятувати рядового Раяна (Saving Private Ryan) Так Так
Останні дні (The Last Days) Так
Маска Зорро (The Mask of Zorro) Так
Зіткнення з безоднею (Deep Impact) Так
1999 Бажання Вакко (Wakko's Wish]) Wakko's Wish Так
The Last Movie: Stanley Kubrick & "Eyes Wide Shut" Так
Голівуд назавжди Так
Нескінчена подорож (The Unfinished Journey) Так
2000 Військовий конфлікт (Shooting War) Так Так
(«Chuck Jones: Extremes and Inbetweens - A Life in Animation» )
2001 Штучний інтелект (Artificial Intelligence: AI) Так Так Так
Парк юрського періоду 3 (Jurassic Park III) Так
(Price for Peace: From Pearl Harbor to Nagasaki) Так
Стенлі Кубрик: Життя в картинках (Stanley Kubrick: A Life in Pictures) Так
Ванільне небо (Vanilla Sky) Так
2002 Остін Пауерс: Голдмембер (Austin Powers in Goldmember) Так
Злови мене, якщо зможеш (Catch Me If You Can) Так Так
Люди в чорному II (Men in Black II) Так
Особлива думка (Minority Report) Так
2003 (Double Dare) Так
(Medal of Honor (film)) Так Так
2004 На передньому краї: Магія знімання домашнього відео (The Cutting Edge: The Magic of Movie Editing) Так
Термінал (The Terminal) Так Так
2005 Мемуари гейші (Munich) Memoirs of a Geisha Так
Мюнхен (Munich) Так Так
Легенда про Зорро (The Legend of Zorro) Так
Війна світів (War of the Worlds) Так
Режисер Джон Форд (Directed by John Ford) Так
«Бомби і блокбастери Тінсельтауна» Так
2006 Прапори наших батьків (Flags of Our Fathers) Так
Листи з Іводзіми (Letters from Iwo Jima) Так
Будинок-монстр (Monster Hous) Так
Акула, як і раніше, працює (The Shark Is Still Working) Так
(I Only Wanted to Live) Так
В пошуках Орсона Так
2007 Параноя (Disturbia) Так
Трансформери (Transformers) Так
Спілберг і Спілберг (Spielberg on Spielberg) Так
(Fog City Mavericks: The Filmmakers of San Francisco) Так
2008 Індіана Джонс і королівство кришталевого черепа (Індіана Джонс 4) (Indiana Jones and the Kingdom of the Crystal Skull) Так
На гачку (Eagle Eye) Так
2009 Трансформери: Помста полеглих (Transformers: Revenge of the Fallen) Так
Милі кості(фільм) (The Lovely Bones) Так
Чікаго 7 Так
2010 True Grit (True Grit) Так
В подальшому (Hereafter) Так
2011 Пригоди Тінтіна: Таємниця єдинорога (The Adventures of Tintin: Secret of the Unicorn) Так Так
Трансформери: Темний бік Місяця (Transformers: Dark of the Moon) Так
Я номер чотири (I Am Number Four) Так
Ковбої і прибульці (Cowboys & Aliens]]) Так
Бойовий кінь (War Horse) Так Так
Супер 8 (Super 8) Так
Справжній Метал (Real Steel) Так
2012 Люди в чорному III (Men in Black III) Men in Black III Так
Міжзірковий Так
Парк юрського періоду 4: Зникнення Так
Олдбой Так
Робоапокаліпсис (Robopocalypse) Robopocalypse[1] Так
2013 Лінкольн (Lincoln)[2] [3] [4] Так
Парк Юрського періоду 4 Так
Рік Фільм Режисер Продюсер Сценарист Актор

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Віталій Абліцов «Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті» – К.: КИТ, 2007. - 436 с.
  • Олександр і Наталя Шевченки про Омара Хайяма, Грицька Чубая, Фредді Мерк'юрі, Джеймса Пола Маккартні, Стівена Спілберґа / О. Шевченко, Н. Шевченко. — Київ : Грані-Т, 2008. — 120 c.: іл. — (Серія «Життя видатних дітей»). — ISBN 978-966-465-176-6

Посилання[ред.ред. код]