Стільсько

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Стільсько
Вигляд на Стільське городище
Вигляд на Стільське городище
Країна Україна Україна
Область Львівська область Львівська область
Район/міськрада Миколаївський район (Львівська область) Миколаївський район
Рада Стільська сільська рада
Код КОАТУУ 4623087601
Картка на сайті ВР с. Стільсько 
Основні дані
Засноване 13 ст., перша писемна згадка — 1330 р.
Населення 834 (2001 р.)
Площа 0,981 км²
Густота населення 439,35 осіб/км²
Поштовий індекс 81615
Телефонний код +380 3241
Географічні дані
Географічні координати 49°32′31″ пн. ш. 24°04′30″ сх. д. / 49.54194° пн. ш. 24.07500° сх. д. / 49.54194; 24.07500Координати: 49°32′31″ пн. ш. 24°04′30″ сх. д. / 49.54194° пн. ш. 24.07500° сх. д. / 49.54194; 24.07500
Середня висота
над рівнем моря
284 м
Водойми р. Колодниця
Місцева влада
Адреса ради 81615, Львівська обл., Миколаївський р-н, с. Стільсько
Карта
Стільсько (Україна)
Стільсько
Стільсько
Стільсько (Львівська область)
Стільсько
Стільсько
Інформаційна таблиця «Комплексна пам'ятка природи «Стільська».
Вигляд на гіпотетичний печерний храм в с. Дуброва

Сті́льсько — село Миколаївського району Львівської області.

Розташоване за 10 км на схід від районного центру — міста Миколаєва, серед заліснених пагорбів Львівського Опілля. Через село з півночі на південь протікає річка Колодниця. На схід від села розташована комплексна пам'ятка природи — «Стільська».

Населення становить 834 осіб (2001 рік)[1].

Стільське городище[ред.ред. код]

Понад тисячоліття тому на Прикарпатті існувала країна слов'ян, відома як Велика або Біла Хорватія. У ватиканських архівах збереглися короткі грекомовні записи, зроблені не пізніше, як у 1330-х роках. В них повідомляється, що між містами Галичем та Володимиром є містечко Стольско — резиденція Галицької митрополії.

З 1980-х років Верхньодністрянська археологічна експедиція Національної академії наук України започатковала перші дослідження пам'яток східних хорватів у Верхньому Подністров'ї. Серед нововиявлених пам'яток особливої уваги заслуговує унікальний історико-культурний комплекс з центром — городищем IX—XI ст. у с. Стільському. У результаті досліджень встановлено, що на залісненому плато над селом у IX — на початку XI ст. існувало велике місто. Площа сягала 250 га, а довжина оборонних стін — близько 10 км. Колись на верху валів височіли дерев'яні стіни та вежі. До них ізсередини були прибудовані численні будівлі житлового, господарського та військового призначення. Довкола дитинця було укріплене передмістя, де проживало вільне міське населення. Тут розкопано кілька десятків житлово-господарських та ремісничих об'єктів, садиби окремих заможних городян.

Перекази повідомляють, що під городищем, глибоко під землею, розташоване підземне місто. Вчені стверджують наявність тут підземних лабіринтів, можливо, рукотворного походження.

Унікальний комплекс Стільського городища, що розкинувся на площі близько 200 км², є непересічною пам'яткою давньої слов'янської та української історії та культури, яка немає аналогів на європейському континенті.

Легенди[ред.ред. код]

В одному з переказів повідомляється, що на горі над селом в давні часи існувало велике місто — столиця князівства чи держави. Його недоступні стіни витримували численні ворожі набіги. Одного разу вороже військо довго утримувало місто в облозі, але так і не наважилося штурмувати його. Якось увечері ворожі полчища із запаленими смолоскипами почали відступати від міста. Повіривши у це, жителі міста зняли охорону і відчинили головні ворота. В цей час ворожий загін, що переховувався у засідці, увірвався в місто і підпалив його. Заграва пожежі високо здійнялась угору, що було умовним знаком до повернення ворожого війська. Місто тоді було спалене дотла. Переживши трагедію, уціліле населення переселилося у долину річки Колодниці, де заклало початок новому поселенню, яке назвало Стольсько на пам'ять про колишню столицю.

Пам'ять донесла до наших часів давні назви окремих частин міста: «Золоті Ворота», «Залізна Брама», «Вежа», «Княжа Криниця», «Коморище», «Підкоморище», «Химина долина», «Гребля» та інші.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Облікова картка с. Стільсько». ВРУ. Процитовано 2 липня 2014. 

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]