Субдомінанта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Субдоміна́нта (від лат. sub-під- й dominansпануючий) — в теорії музикитональність, тоніка якої є четвертою ступінню по відношенню до даної. Субдомінанта є тональністю першого ступеню спорідненості до даного.

Субдомінантою також називається й сам четверта ступінь тональності — звідси її назва: вона перебуває під п'ятою ступінню, домінантою.

В натуральному мажорі субдомінанта мажорна (наприклад, C-durF-dur), в натуральном мінорі — мінорна (наприклад, a-molld-moll). У гармонічному мажорі й мелодичному мінорі субдомінантовий тризвук буде, відповідно, мінорним і мажорним.

Гармонічний зворот, що містить тоніку й субдомінанту, називається плага́льним. На відміну від автентичних зворотів, обороти із субдомінантою прийнято вважати м'якими й спокійними.

Часто в репризі сонатної форми у місці, що відповідає переходу мелодії в домінантову тональність в експозиції, мелодія переходить у субдомінантову тональність.

Література[ред.ред. код]