Субдукція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Схема субдукції в зоні конвергенції океанічної кори двох літосферних плит

Субду́кція — тектонічний процес, який проходить по конвергентній границі літосферних плит, на якій одна плита рухається по іншій тектонічні плиті, пірнаючій в земну мантію. Відбувається підсування океанічної кори і порід мантії під краї інших плит. Субдукція, як правило, вимірюється в см/рік, при середній швидкості близько 2-8 см/рік[1]. Супроводжується виникненням зон глибокофокусних землетрусів і формуванням активних вулканічних острівних дуг.

Зона субдукції[ред. | ред. код]

Схематичний розріз зони субдукції японського типу (з острівною грядою) (англ.)

Зона субдукції (англ. subduction zone; нім. Subduktionszone f) — область, де одна літосферна плита занурюється під іншу біля конвергентної границі плит. Також відома як зона Вадаті — Заварицького — Беньофа.

Зони субдукції, як правило пов'язані з пірнанням океанічної плити під континентальну плиту або під іншу океанічну плиту. Зони субдукції найчастіше відзначаються високим рівнем вулканізму, землетрусами та орогенезом. Це пояснюється тим, що при субдукції в результаті плавлення мантії, утворюється вулканічна дуга через примусове навантаження відносно легких порід.

Орогенез, відбувається тоді, коли великі шматки матеріалу субдукованої плити (наприклад, острівні дуги) винирюють у головній плиті.

Зона субдукції є протилежністю дивергентній границі, де тектонічні плити рухаються одна від одної.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. (англ.) Defant, M. J., 1998, Voyage of Discovery: From the Big Bang to the Ice Age, Mancorp, 325p.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]