Субдукція
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У геології, субдукція це процес, який проходить по конвергентній границі, на якій одна тектонічна плита рухається по іншій тектонічні плиті, пірнаючий в земну мантію, через конвергенцію плит. Зона субдукції — область Землі, де дві тектонічні плити рухаються по відношенню одна до одної, і відбувається субдукція. Субдукція, як правило, вимірюється в см/рік, при середній швидкості близько 2 — 8 см/рік[1].
Зони субдукції, як правило пов'язані з пірнанням океанічної плити під континентальну плиту або під іншу океанічну плиту. Зони субдукції найчастіше відзначаються високим рівнем вулканізму, землетрусами та Орогенезом. Це пояснюється тим, що при субдукціі в результаті плавлення мантії, утворюється вулканічна дуга через примусове навантаження відносно легких пород.
Орогенез, відбувається тоді, коли великі шматки матеріалу субдуктируємої плити (наприклад, острівні дуги) випірнають у головній плиті. Ці райони є місцем багатьох землетрусів, які обумовлені взаємодією між субдуктируїмої плитою і мантією, вулканами, а також орогенезом, пов'язаного з зіткненням з острівними дугами.
Зона субдукції є протилежністю Дивергентній границі, де тектонічні плити рухаються одна від одної.
[ред.] Див. також
[ред.] Посилання
- ↑ Defant, M. J., 1998, Voyage of Discovery: From the Big Bang to the Ice Age, Mancorp, 325p.
[ред.] Джерела
Гірничий енциклопедичний словник: в 3 т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2001—2004. ISBN 966-7804-19-4
