Субдукція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Subduction-fr.svg

У геології, субдукція це процес, який проходить по конвергентній границі, на якій одна тектонічна плита рухається по іншій тектонічні плиті, пірнаючій в земну мантію, через конвергенцію плит. Зона субдукції — область Землі, де дві тектонічні плити рухаються одна відносно другої, і відбувається субдукція. Субдукція, як правило, вимірюється в см/рік, при середній швидкості близько 2 — 8 см/рік[1].

Зони субдукції, як правило пов'язані з пірнанням океанічної плити під континентальну плиту або під іншу океанічну плиту. Зони субдукції найчастіше відзначаються високим рівнем вулканізму, землетрусами та орогенезом. Це пояснюється тим, що при субдукціі в результаті плавлення мантії, утворюється вулканічна дуга через примусове навантаження відносно легких пород.

Орогенез, відбувається тоді, коли великі шматки матеріалу субдукуованої плити (наприклад, острівні дуги) випірнають у головній плиті. Ці райони є місцем багатьох землетрусів, які обумовлені взаємодією між субдукованою плитою і мантією, вулканами, а також орогенезом, пов'язаним з зіткненням з острівними дугами.

Зона субдукції є протилежністю Дивергентній границі, де тектонічні плити рухаються одна від одної.

Див. також [ред.]

Посилання [ред.]

  1. Defant, M. J., 1998, Voyage of Discovery: From the Big Bang to the Ice Age, Mancorp, 325p.

Джерела [ред.]

Гірничий енциклопедичний словник: в 3 т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2001—2004. ISBN 966-7804-19-4