Судова система України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Scale of justice 2.svg

Судова система України становить сукупність усіх судів держави, заснованих на єдиних засадах організації і діяльності, що здійснюють судову владу.

Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України, який є єдиним органом конституційної юрисдикції. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів, яка складається із загальних і спеціалізованих судів.

Третейські суди не входять до судової системи України.

Характерними ознаками судової системи України є її пристосованість до адміністративно-територіального устрою, різні рівні провадження, стабільність і єдність.

Історія судоустрою України[ред.ред. код]

Докладніше у статті Історія судоустрою України

Конституційний суд[ред.ред. код]

Будівля Конституційного Суду України
Докладніше у статті Конституційний Суд України

Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Конституційний Суд України не входить до системи судів загальної юрисдикції.

Пріоритетним напрямком діяльності Конституційного Суду є здійснення конституційного судочинства в Україні. Втім, це не єдина функція суду, також виділяють функції конституційного контролю та офіційного тлумачення законодавства.

Відповідно до Конституції України та Закону «Про Конституційний Суд України», суд приймає рішення та дає висновки у таких справах:

  • Вирішення питань відповідності Конституції законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
  • Відповідність Конституції чинних міжнародних договорів України, або тих міжнародних, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість.
  • Додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в межах, визначених Конституцією.
  • Видає офіційне тлумачення Конституції та законів України.

Суди загальної юрисдикції[ред.ред. код]

Верховний суд[ред.ред. код]

Кловський палац — місце перебування Верховного Суду України (фото 2011 р.)
Докладніше у статті Верховний Суд України

Верховний Суд України — найвищий судовий орган в Українській системі судів загальної юрисдикції. Верховний Суд України здійснює правосуддя, забезпечує однакове застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції.

Верховний Суд України:

  • розглядає справи, віднесені до його підсудності та справи, пов'язані з виключними обставинами;
  • переглядає, інші справи, розглянуті судами загальної юрисдикції;
  • дає роз'яснення з питань застосування законодавства;
  • розглядає звинувачення на адресу Президента України;
  • представляє Україну у відносинах з судами інших держав.

Вищі спеціалізовані суди[ред.ред. код]

В Україні діє три вищих спеціалізованих суди:

Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ[ред.ред. код]

Докладніше у статті Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

7 липня 2010 р. Верховною Радою був прийнятий, а Президентом підписаний Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно до цього закону утворений Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, який є касаційною інстанцією для розгляду справ, що підпадають під загальну юрисдикцію.[1]

Вищий господарський суд[ред.ред. код]

Докладніше у статті Вищий господарський суд України

Вищий господарський суд України є вищим судовим органом у системі спеціалізованих господарських судів України та касаційною інстанцією у господарській юрисдикції.

У ВГСУ утворено чотири палати.

Вищий адміністративний суд[ред.ред. код]

Докладніше у статті Вищий адміністративний суд України

До весни 2012 року у Вищому адміністративному суді України було створено та діяло п'ять судових палат. З весни 2012 року діють чотири судові палати.

Основне завдання адміністративного судочинства полягає у захисті прав та законних інтересів особи в публічно-правових спорах від порушень з боку органів влади, органів місцевого самоврядування, їх службових чи посадових осіб. Адміністративні суди розглядають всі справи, пов'язані зі спорами фізичних або юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. Крім цього адміністративні суди розглядають спори, пов'язані із публічною службою, реалізацією повноважень управлінськими суб'єктами. Особлива категорія справ, які розглядають в адміністративному суді — спори, про правовідносини, що пов'язані із виборчим процесом та референдумом.

В Україні дотепер не існувало в завершеному вигляді правового захисту фізичних осіб у відносинах з адміністративними органами. Правовий захист, що забезпечують адміністративні суди, спрямований не на покарання протиправної поведінки, а на поновлення законного стану. Пріоритети адміністративної юстиції полягають у сфері захисту прав громадянина, а не держави, що має сприяти зростанню довіри до судової влади в країні.

Апеляційні суди[ред.ред. код]

Загальні апеляційні суди[ред.ред. код]

Загальні апеляційні суди розташовані у всіх обласних центрах областей, у столиці АР Крим та містах республіканського значення Києві та Севастополі. Юрисдикція поширюється у межах свого регіону. Загальна кількість — 27.

Частина приміщень деяких загальних апеляційних судів розміщена за межами адміністративних центрів. Певна частина Апеляційного суду Автономної Республіки Крим розміщена в Феодосії, Апеляційного суду Дніпропетровської області в Кривому Розі, а Апеляційного суду Донецької області в Артемівську та Маріуполі[2].

Апеляційні господарські суди[ред.ред. код]

Апеляційні господарські суди переглядають рішення та ухвали господарських судів першої інстанції. Загальна кількість — 8. Юрисдикція апеляційних господарських судів є особливою і не збігається з адміністративно-територіальним устроєм.

12 серпня 2010 р. Президент України підписав Указ № 811/2010 щодо «Питання мережі господарських судів України», відповідно до якого були ліквідовані Житомирський, Запорізький, Київський міжобласний та Луганський апеляційні господарські суди та був утворений Рівненський апеляційний господарський суд. До цього нововведення під юрисдикцію Житомирського апеляційного господарського суду підпадала Вінницька, Житомирська та Хмельницька область, під юрисдикцію Запорізького апеляційного господарського суду підпадала Запорізька та Херсонська область, під юрисдикцію Київського міжобласного суду підпадала Київська (без м. Києва), Полтавська та Черкаська область, а під юрисдикцію Луганського апеляційного господарського суду підпадала лише Луганська область. Під юрисдикцію новоствореного Рівненського апеляційного господарського суду підпадає Вінницька, Волинська, Житомирська, Рівненська та Хмельницька область.

Назва суду Поширення юрисдикції Адреса Телефон Інтернет-сторінка
Дніпропетровський апеляційний господарський суд Дніпропетровська та Кіровоградська обл. 49000, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса 65 (562) 333–898, факс 367–273, 367–238 http://dpa.arbitr.gov.ua
Донецький апеляційний господарський суд Донецька, Запорізька та Луганська обл. 83048 м. Донецьк, вул. Артема, 157 (062) 332-57-00 http://dna.arbitr.gov.ua
Київський апеляційний господарський суд Київська, Черкаська, Чернігівська обл. та м. Київ 01601 м. Київ, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14 http://kia.arbitr.gov.ua
Львівський апеляційний господарський суд Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська та Чернівецька обл. 79010 м. Львів, вул. Личаківська, 81 (032) 275-72-69 http://lva.arbitr.gov.ua
Одеський апеляційний господарський суд Одеська, Миколаївська та Херсонська обл. 65119 м. Одеса, пр. Шевченка, 29 (0482) 30-14-00, 30-14-01 http://oda.arbitr.gov.ua
Рівненський апеляційний господарський суд Вінницька, Волинська, Житомирська, Рівненська та Хмельницька обл. 33001 м. Рівне, вул. Яворницького, 59 (0362) 62-57-16, 22-43-76, 62-57-10 http://rva.arbitr.gov.ua
Севастопольський апеляційний господарський суд АР Крим та м. Севастополь 99011 м. Севастополь, вул. Суворова, 21 (0692) 54-74-95, 54-62-49 http://sba.arbitr.gov.ua
Харківський апеляційний господарський суд Полтавська, Сумська та Харківська обл. 61022 м. Харків, пр. Леніна , 5 (057) 702-20-00 http://hra.arbitr.gov.ua

Апеляційні адміністративні суди[ред.ред. код]

Відповідно до указу Президента[3] в Україні існує 9 апеляційних адміністративних судів (дивись таблицю).

Назва суду Поширення юрисдикції Адреса Телефон Веб-сторінка
Вінницький апеляційний адміністративний суд Вінницька, Хмельницька та Чернівецька обл. 21021, м. Вінниця, вул. Островського, 14 (0432) 61-86-28, 55-15-10 http://apladm.vn.court.gov.ua
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд Дніпропетровська, Запорізька та Кіровоградська обл. 49083, м. Дніпропетровськ, пр. ім. Газети «Правда», 29, к. 504 (056) 726-90-30, 790-91-12 http://apladm.dp.court.gov.ua
Донецький апеляційний адміністративний суд Донецька та Луганська обл. 83017, м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26 (062) 332-19-00, факс 332-19-10 http://apladm.dn.court.gov.ua
Житомирський апеляційний адміністративний суд Житомирська та Рівненська обл. 10014, м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23 (0412) 42-24-92, 42-24-92 http://apladm.zt.court.gov.ua
Київський апеляційний адміністративний суд Київська, Черкаська, Чернігівська обл. та м. Київ 02093, м. Київ, вул. Поліська, 3Б (044) 567-90-48, факс 567-80-79 http://apladm.ki.court.gov.ua
Львівський апеляційний адміністративний суд Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Тернопільська обл. 79005, м. Львів, вул. Саксаганського, 13 (032) 236-75-25, 261-36-62,
факс 261-45-14
http://apladm.lv.court.gov.ua
Одеський апеляційний адміністративний суд Миколаївська, Одеська та Херсонська обл. 65026, м. Одесса, вул. Грецька 44 (048) 740-08-11, 740-08-26 http://apladm.od.court.gov.ua
Севастопольський апеляційний адміністративний суд АР Крим та м. Севастополь 99011, м. Севастополь, вул. В.Морська, 1 (0692) 55-40-70 http://apladm.sb.court.gov.ua
Харківський апеляційний адміністративний суд Полтавська, Сумська та Харківська обл. 61064, м. Харків, вул. Володарського 46, корп 1 (057) 370-73-18 http://apladm.hr.court.gov.ua

Місцеві суди[ред.ред. код]

Загальні місцеві суди[ред.ред. код]

Загальні місцеві суди (суди першої інстанції) знаходяться у містах, районах, містах обласного значення та районах у містах. Загальна кількість — 664[4].

Господарські місцеві суди[ред.ред. код]

Господарські місцеві суди розташовані у всіх обласних центрах областей, у столиці АР Крим та містах республіканського значення Києві та Севастополі. Юрисдикція поширюється у межах свого регіону. Загальна кількість — 27.

Окружні адміністративні суди[ред.ред. код]

Окружні адміністративні суди розташовані у всіх обласних центрах областей, у столиці АР Крим та містах республіканського значення Києві та Севастополі. Юрисдикція поширюється у межах свого регіону. Загальна кількість — 27.

Схема судоустрою України з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності

Судова реформа[ред.ред. код]

7 липня 2010 р., після числених дискусій та переговорів представників різних політичних сил, Верховна Рада прийняла в цілому Закон «Про судоустрій та статус суддів». Вказаним законом вносяться істотні зміни в судову систему України, зокрема передбачається введення системи вищих спеціалізованих судів по всім галузям юрисдикції: створення Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ, який разом з Вищим адміністративним судом України та Вищим господарським судом України буде працювати як суд касаційної інстанції.

Реформою ліквідовані військові суди — тепер справи, що мали б розглядатися гарнізонними військовими судами розглядаються судами загальної юрисдикції першої інстанції, а справи, що мали б розглядатися у апеляційних військових судах розглядаються у апеляційних судах загальної юрисдикції.

Також реформою різко обмежено компетенцію Верховного суду — він може переглядати рішення Вищих спеціалізованих судів тільки за наявності визначених законом обставин.

Склад суддів Верховного Суду України наразі становить 48 суддів.

Тиск на суддів і судову систему в Україні[ред.ред. код]

Нормативні передумови дискусії[ред.ред. код]

Згідно зі статтею 126 Конституції України,

Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.

Самостійність судової системи закріплена статтею 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»:

Суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.
Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Забезпечення незалежності суддів закріплено у Конвенції про захист прав людини та основних свобод (4 листопада 1950 року), ратифікованій Верховною Радою України 17 липня 1997 року, та в низці інших міжнародних документів, а саме: «Основні принципи незалежності судових органів», ухвалені резолюціями 40/32 від 29 листопада 1985 року та 40/146 від 13 грудня 1985 року Генеральної Асамблеї ООН, «Процедури ефективного здійснення Основних принципів незалежності судових органів», затверджені 24 травня 1989 року Резолюцією 1989/60 Економічної і Соціальної Ради ООН, Європейська хартія «Про статус суддів» від 10 липня 1998 року, Рекомендації № (94) 12 Комітету Міністрів Ради Європи «Незалежність, дієвість та роль суддів» від 13 жовтня 1994 року та інших. Цей підхід також підтверджується практикою Європейського суду з прав людини.

Спираючись на Рішення Конституційного Суду України у справах № 1-8/2011 і № 1-1/2004, тиск на суд можна визначити як будь-які дії щодо суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення тощо[5][6].

Кримінальна відповідальність за тиск на суддів конкретизована в розділі XVIII КК України. Це, зокрема, статті 376 (Втручання в діяльність судових органів), 377 (Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного), 378 (Умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного), 379 (Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя).

Стан проблеми[ред.ред. код]

Гарантії самостійності судів та незалежності суддів в Україні належним чином не забезпечені.

Як зазначав у 2007 році Верховний Суд України, на практиці законодавчим органом, органами виконавчої влади, їх посадовими особами ігнорується конституційний принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову. Мають місце:

  • спроби втручання в організацію діяльності судів, вирішення конкретних судових справ,
  • перешкоджання здійсненню судами правосуддя на визначених законом засадах,
  • тиск на суддів шляхом погроз, шантажу та іншого протиправного впливу, в тому числі у формі прийняття незаконних нормативно-правових актів та правових актів індивідуальної дії,
  • неправомірного використання суб'єктами влади наданих їм повноважень,
  • незаконного наділення деяких державних органів відповідними повноваженнями, що посилює залежність від них судів та суддів.

Останнім часом факти тиску на суддів і втручання в діяльність судів набули системного та відвертого характеру, зокрема при розгляді судами справ, формуванні суддівського корпусу, призначенні суддів на адміністративні посади, вирішенні питань про відповідальність суддів.

Вказані негативні явища набули значного поширення і становлять загрозу утвердженню в державі принципу верховенства права[7].

23 травня 2007 року у сесійній залі Верховної Ради відбулися парламентські слухання на тему «Про стан правосуддя в Україні».

Учасники парламентських слухань відзначили, що в умовах загострення внутрішньополітичної ситуації в Україні висвітилося багато проблем щодо забезпечення правосуддя і незалежності судової гілки влади.

Викликає занепокоєння ситуація, яка останнім часом склалася у сфері правосуддя, зокрема намагання окремих політичних сил політизувати діяльність судів, використати їх у своїх інтересах, схилити до ухвалення неправосудних рішень. Незважаючи на принцип незалежності суддів, мають місце факти неправомірного впливу на них щодо здійснення правосуддя, втручання в їхню діяльність і як наслідок — прийняття не правових, а політичних рішень, які дискредитують усю судову владу[8].

Також учасники парламентських слухань звернули увагу на те, що одним з негативних чинників діяльності судів є загальна відсутність поваги до рішень суду і до судової системи в цілому, що має наслідком надзвичайно низький рівень довіри населення до судової влади[9].

7 грудня 2007 р. у приміщенні «Українського дому» в м. Києві відбулася друга частина VIII позачергового з'їзду суддів України, до якого спонукали розпочаті тоді в Україні процеси, які супроводжувалися системним і відвертим втручанням у здійснення правосуддя, цинічним тиском на суддів, спробами свідомого та цілеспрямованого руйнування судової системи, політизації судів, намаганням перетворити суд із органу правосуддя на орган виконання політичних, корпоративних та особистих замовлень.

Про безпрецедентний і відвертий тиск на суди заявив тоді Голова Верховного Суду Василь Онопенко. Він сказав про намагання провести цілеспрямований, з чітко спланованою координацією дій щодо дискредитації суддів розвал судової влади і що до таких спроб вдаються як окремі посадові особи, так і деякі органи державної влади.

Делегати з'їзду закликали звести до мінімуму хронічне недофінансування судової системи, неприховане бажання представників інших державних органів забезпечувати цей процес у «ручному режимі» (хочу — виділю кошти, хочу — ні), що також є одним із способів тиску на суд[10].

У 2008 році проблема вийшла на новий рівень, коли Президент Віктор Ющенко своїм указом ліквідував Окружний адміністративний суд міста Києва, який перед тим виніс ухвалу про призупинення указу Ющенка про дострокові парламентські вибори[11].

30 вересня 2010 року Конституційний Суд України прийняв суперечливе рішення про відновлення дії Конституції України в редакції 1996 року, що посилювала президентську владу Януковича[12]. Згодом з'явилася інформація, що окремі судді Конституційного Суду нібито «письмово і під запис констатували», що на них здійснювала тиск Адміністрація Президента Віктора Януковича при ухваленні рішення про повернення до президентської форми правління[13].

Питання залежності судової системи також бурхливо обговорювалося суспільством після винесення вироку Юлії Тимошенко 11 жовтня 2011 року.

У 2012 році голова представництва ЄС в Україні заявив, що судова влада в Україні все більше піддається політичному й іншим видам тиску[14].

На початку 2014 року Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк у відеозверненні наголосив, що масові акції біля будинків судів створюють перешкоди їх нормальній діяльності, і чиняться вони з метою ухвалення бажаного процесуального рішення.

Особливе занепокоєння Голови Верховного Суду викликають спроби фізичної розправи над суддями:

  • донині залишається нерозкритим жорстоке криваве вбивство судді Трофімова у Харкові;
  • за ухвалення рішення у справі вбито суддю Зубкова у Києві;
  • зроблено спробу фізичної розправи над суддею Шевченківського районного суду в місті Києві;
  • у Києво-Святошинському районному суді міста Києва група невдоволених судовим рішенням осіб замість того, щоб оскаржити його в установленому законом порядку, також вдалася до спроби фізичної розправи над суддею, який його ухвалив[15].

Окремі факти шантажу, грубого насильства стосовно суддів та фізичної розправи над ними[ред.ред. код]

7 липня 2008 року гр. Мельник О. в приміщенні Деснянського районного суду міста Чернігова взяв у заручники суддю І. Рахманкулову та із застосуванням вогнепальної зброї заподіяв тілесні ушкодження співробітнику служби охорони суду.

21 березня 2011 року скоєно умисне жорстоке вбивство судді Шевченківського районного суду міста Києва С. Зубкова.

10 червня 2011 року здійснено напад на суддю апеляційного суду Львівської області Н. Шумську та скоєно крадіжку її майна.

22 липня 2012 року здійснено напад на суддю Свердловського міського суду Луганської області В. Писанця.

30 листопада 2012 року здійснено напад на суддю Центрального районного суду м. Сімферополя В. Михайлова та скоєно крадіжку його майна.

15 грудня 2012 року з особливою жорстокістю вбито суддю Фрунзенського районного суду міста Харкова В. Трофимова та трьох членів його сім'ї[16].

Під час і після перемоги Єврореволюції[ред.ред. код]

Під час Єврореволюції один з суддів Тульчинського районного суду Вінницької області подав у відставку і заявив, що вся судова система України повністю втратила свою незалежність.

« Незалежності суду немає. Вона втрачена повністю. Суддями керують люди, які засіли на Банковій. Вони приймають на посади. Вони звільняють з посад. Якщо суддя потрапив у немилість, вони можуть його звільнити за 24 години.  »

— В. Люлько, [2]

Також у цей бурхливий період історії окремі політики й активісти почали створювати т. зв. «люстраційний список», до якого увійшли, в основному, судді[17][18].

Тим часом, 11 лютого 2014 року із вогнепальної зброї вбито суддю Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області О. Лободенка.

У ніч з 18 на 19 лютого 2014 року здійснено підпал приміщення Франківського районного суду міста Львова, в результаті чого було знищено понад сто кримінальних і цивільних справ та викрадено печатку суду[16].

23 лютого 2014 року віце-спікер Верховної Ради України Руслан Кошулинський своїм розпорядженням повернув мандати Павлу Балозі й Олександру Домбровському[19], що раніше були відібрані постановою Вищого адміністративного суду України[20]. При цьому постанова суду[21] не скасована.

23 лютого Верховна Рада звільнила суддю, голову Вищого адміністративного суду України Темкіжева І. Х. шляхом скасування норми про його призначення заднім числом[22].

Того ж дня Верховна Рада ухвалила Закон, яким перебрала на себе повноваження щодо призначення суддів на адміністративні посади, обрання суддів безстроково, усунувши від цього професійні органи — Вищу раду юстиції та Вищу кваліфікаційну комісію суддів України[23].

24 лютого Верховна Рада провела «політичну розправу» над суддями Конституційного Суду за ухвалення Рішення від 30 вересня 2010 року № 20-рп/2010 (про конституційну реформу)[24][25].

Того ж дня Верховна Рада в обхід процедури амністії звільнила[26] засуджених за вбивство судді Зубкова Дмитра та Сергія Павліченків, оголосивши їх «політв'язнями». При цьому, Парламент приймав рішення під організованим тиском футбольних уболівальників[27][28].

Того ж дня група осіб здійснила спробу захоплення Кельменецького, Хотинського та Кіцманського районних судів Чернівецької області з вимогою від голів і суддів цих судів написати заяви про відставку[16].

Закон про люстрацію[ред.ред. код]

Докладніше у статті Закон України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні»

1 березня Кабмін підтримав законопроект «Про відновлення довіри до судової системи України». Його мета — проведення атестації та «люстраційної перевірки» суддів судів загальної юрисдикції. Законопроект передбачає «аналіз» рішень, що приймалися суддями до революції; звільнення тих суддів, які не пройдуть атестацію; звільнення голів судів, які були призначені після 2010 року[29].

Даний законопроект був розкритикований Верховним Судом України, Вищим господарським судом України та Радою суддів України. Звернуто увагу зокрема на те, що проект нівелює загальні засади презумпції невинуватості особи, що на практиці може мати наслідком прийняття Європейським судом з прав людини жорстких рішень проти України[30][31][16].

Законопроекти про люстрацію в Україні були названі такими, що не відповідають прийнятим в Європейському Союзі стандартам, оскільки суттєво обмежують громадянські права окремих людей та не передбачають процедури апеляції[32].

Незважаючи на це, доопрацьований законопроект був прийнятий в цілому 8 квітня[33][34]. Він передбачає утворення Тимчасової спеціальної комісії, яка буде перевіряти суддів, які виносили у період з 21 листопада 2013 року рішення з «політичним» елементом. Висновок ТСК потребуватиме підтвердження з боку Вищої ради юстиції.

XII з'їзд суддів України[ред.ред. код]

1 квітня група народних депутатів звернулись до голови Ради суддів Василя Онопенка з проханням перенести позачерговий З'їзд суддів України (призначений на 7 квітня), на якому повинні бути обрані шість суддів Конституційного Суду. Автори звернення наперед звинуватили ще не обраних суддів КС у «прокремлівській орієнтації»[35].

Істерія навколо з'їзду суддів продовжилася 7 квітня, коли Правий сектор почав штурмувати і блокувати будівлю Верховного суду України. Міліція при цьому не втручалася[36].

Суддів, що прибули на захід, було піддано моральній і фізичній нарузі. Будівлю було захоплено, а з'їзд зірваний[37].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Закон України «Про судоустрій і статус суддів»
  2. Указ Президента України від 20.05.2011 № 591/2011 Питання мережі місцевих загальних та апеляційних судів
  3. Указ Президента України від 16.11.2004 № 1417/2004 Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів
  4. Указ Президента України від 20 травня 2011 р. № 591/2011
  5. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 12 липня 2011 року № 8-рп/2011
  6. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 126 Конституції України та частини другої статті 13 Закону України «Про статус суддів» (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004
  7. Про незалежність судової влади: Верховний Суд; Постанова від 13.06.2007 № 8
  8. Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Про стан правосуддя в Україні»: Верховна Рада України; Постанова, Рекомендації від 27.06.2007 № 1245-V
  9. Про парламентські слухання у Верховній Раді на тему «Про стан правосуддя в Україні» 23 травня 2007 року
  10. Судді мають свою професійну позицію і здатні її захистити
  11. ЮЩЕНКО ЛІКВІДУВАВ СУД, ЯКИЙ СКАСУВАВ ВИБОРИ / УП, 13 жовтня 2008, 21:15
  12. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року N 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України): Конституційний Суд; Рішення, Окрема думка від 30.09.2010 № 20-рп/2010
  13. Опозиція підтримує повернення до Конституції 2004 року / УП, 18 грудня 2013, 15:19
  14. Євросоюз стурбований тиском на судову систему в Україні / ЛІГА.Новости, 04.04.2012 14:20
  15. Незалежність судової влади є обов'язковим атрибутом функціонування демократичної держави і необхідна не стільки суддям, скільки громадянам, які прагнуть реалізувати своє право на справедливий суд / Прес-служба Верховного Суду України, 11.01.2014
  16. а б в г Звернення Ради суддів України. 15 березня 2014, 12:12
  17. На Майдані складають «люстраційний список» / УП, 05 грудня 2013, 14:41
  18. Люстраційний список Євромайдану (оновлено 26 лютого 2014 р.)
  19. Балозі та Домбровському повернули мандати / Укрінформ, 22.02.2014 16:20
  20. Вперше в історії. Суд відібрав мандат депутата у брата Балоги та у екс-губернатора Вінницької області / Корреспондент.net, 8 лютого 2013, 20:08
  21. [1]
  22. Верховна Рада України прийняла Постанову «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України „Про обрання суддів“ № 4048-VI від 17 листопада 2011 року» / Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України, 23.02.2014 12:55
  23. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законів України (щодо окремих питань судоустрою та статусу суддів)» / Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України, 23.02.2014 13:00
  24. Верховна Рада України прийняла Постанову «Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді» / Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України, 24.02.2014 16:55
  25. ВР РОЗПРАВИЛАСЬ З СУДДЯМИ КС, ЯКІ ПОШИРИЛИ ПОВНОВАЖЕННЯ ЯНУКОВИЧА / УП, 24 лютого 2014, 16:56
  26. Верховна Рада України прийняла Постанову «Про звільнення політв'язнів»
  27. Рада звільнила Павліченків як політв'язнів / УП, 24 лютого 2014, 18:10
  28. Ультрас «Динамо» домоглися звільнення сім'ї Павліченків / Сhampion.com.ua, 24.02.2014 19:03
  29. Кабмін підтримав законопроект «Про відновлення довіри до судової системи України» / Міністерство юстиції України, 01.03.2014
  30. Пропозиції Верховного Суду України до законопроекту «Про відновлення довіри до судової системи України» / Верховний Суд України, 05.03.2014
  31. Звернення суддів системи господарських судів України до керівництва держави стосовно законопроекту «Про відновлення довіри до судової системи України» / Вищий господарський суд України, 07.03.2014
  32. Польський депутат розкритикував законопроекти про люстрацію в Україні / УНІАН, 13.03.2014 | 14:49
  33. Парламент прийняв закон про люстрацію суддів / УП, 08 квітня 2014, 17:17
  34. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про відновлення довіри до судової системи України» / Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України, 08 квітня 2014, 17:05
  35. Богословська: Портнов і Ко готують конституційний переворот / УП, 04 квітня 2014, 12:48
  36. Активісти «Правого сектора» почали штурм будівлі Верховного суду України / РБК-Україна, 07.04.2014 10:43
  37. У Києві активісти зірвали з'їзд суддів / molbuk.ua, 07.04.2014 12:48

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]