Дракон (сузір'я)
| Дракон | |
|---|---|
 | |
| Латинська назва | Draco |
| Род. відмінок | Draconis |
| Скорочення | Dra |
| Пряме піднесення | 17год хв |
| межі | від 9год 10хв до 21год 00хв |
| Схилення | 65° ' |
| межі | від 47° 30' до 86° ' |
| Площа | 1083 кв.град.(8) |
| Зорі |
3 яскравіших від 3m 70 яскравіших від 5,5m |
| Найяскравіша зоря | [Етамін] 2,24m |
| Метеорні потоки | Драконіди |
| Суміжні сузір'я | |
|
Спостерігається в широтах між +90° i −4° Увечері найкраще спостерігати протягом березня-травня | |
| Існує з античності. Запропоноване | |
Драко́н (лат. Draco) — навколополярне сузір'я північної півкулі неба, одне з найкраще вивчених сузір'їв.
Історія[ред. | ред. код]
Одне із стародавніх сузір'їв. Включене до каталогу зоряного неба Клавдія Птолемея Альмагест.
Примітні об'єкти[ред. | ред. код]
У сузір'ї міститься зірка Kepler-10, на орбіті якої підтверджено наявність планети Kepler-10b — найменшої та найближчої за розмірами до Землі екзопланети.
У сузір'ї Дракона, в чотирикутнику зірок ζ, δ, χ і ξ розташований північний полюс екліптики. Навколо нього з періодом 25 770 років рухається полюс світу, який зараз перебуває поблизу Полярної зірки. Майже в полюсі екліптики, між зірками ξ і χ Дракона, розташована зеленувато-блакитна планетарна туманність NGC 6543 (туманність Котяче Око).
У листопаді 2007 року астрономи виявили, що зірка HIP 56948 — практично точна копія нашого Сонця.
Одна з галактик у Драконі — галактика типу NGC 5866 (галактика Веретено).
В 2023 році, космічна обсерваторія Габбл зафіксувала скупчення галактик, яке розташоване на відстані майже дев’яти мільярдів світлових років від нас у сузір’ї Дракона. Це скупчення, яке отримало назву eMACS J1823.1+7822, виявилося одним з п’яти надзвичайно масивних скупчень галактик, які Габбл досліджував з метою вимірювання сили цих гравітаційних лінз, що дало змогу зрозуміти розподіл темної матерії в скупченнях галактик. Багатохвильове зображення було отримано з восьми різних фільтрів і двох різних інструментів: Advanced Camera for Surveys і Wide Field Camera 3. Обидва інструменти мали змогу переглядати астрономічні об’єкти лише в невеликій частині електромагнітного спектру за допомогою фільтрів, які дозволили астрономам знімати об’єкти на точно підібрані довжини хвиль. Відповідно, потужні гравітаційні лінзи, якою є eMACS J1823.1+7822, можуть в майбутньому надати змогу астрономам досліджувати більш далекі галактики, діючи як величезні природні телескопи, що збільшують об’єкти, які інакше були б надто слабкими або віддаленими, щоб їх розпізнати[1].
Література[ред. | ред. код]
Дракон // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 138. — ISBN 966-613-263-X.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
WIKISKY.ORG: Дракон [Архівовано 14 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дракон (сузір'я) |
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| 88 сучасних сузір'їв |
| Андромеда • Близнята • Велика Ведмедиця • Великий Пес • Візничий • Вітрила • Вовк • Водолій • Волопас • Волосся Вероніки • Ворон • Геркулес • Гідра • Годинник • Голуб • Гончі Пси • Дельфін • Діва • Дракон • Ерідан • Єдиноріг • Жертовник • Живописець • Жираф • Журавель • Заєць • Змієносець • Змія • Золота Риба • Індіанець • Кассіопея • Кит • Кіль • Козоріг • Компас • Корма • Косинець • Лебідь • Лев • Летюча Риба • Лисичка • Ліра • Мала Ведмедиця • Малий Кінь • Малий Лев • Малий Пес • Мікроскоп • Муха • Насос • Овен • Октант • Орел • Оріон • Павич • Пегас • Персей • Південна Гідра • Південна Корона • Південна Риба • Південний Трикутник • Південний Хрест • Північна Корона • Піч • Райський Птах • Рак • Риби • Рись • Різець • Секстант • Сітка • Скорпіон • Скульптор • Столова Гора • Стріла • Стрілець • Телескоп • Телець • Терези • Трикутник • Тукан • Фенікс • Хамелеон • Центавр • Цефей • Циркуль • Чаша • Щит • Ящірка |