Сукума

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сукума
Sukuma
Sukuma witchman.jpg
на "прийомі" у знахаря Мбули в селищі Ньяшиґве, 1995 рік
Загальна кількість 1,1~ бл. 5 млн чол.
Найбільші розселення Танзанія Танзанія
Близькі етнічні групи Ньямвезі, ірамба, ньятуру, сумбва, народи банту
Мова сукума (кісукума, ґве)
Релігія традиційні культи (Анімізм); християни і мусульмани (частково)


Сукума (васукума, кісукума) – народ мовної спорідненості банту в Танзанії в саванах південного узбережжя між озерами Вікторія та Руква, місцевості Шіньянга та долині Серенгеті, незначними групами в містах Танзанії у історичній області Усукума ("країна сукума"). 88 % народу сукума проживає на своїй історичній етнічній території (див.).

Чисельність і мова[ред.ред. код]

Чисельність[ред.ред. код]

Щодо чисельності представників народу сукума суперечливі дані. У "Народах світу" (М, 1988) названо число - бл. 1,1 млн чоловік. За даними західних науковців чисельність сукума може сягати 5 млн чоловік (1993), і ця етнічна група становить 12,6 % населення країни (1971) - див.. За іншими даними 3 млн чоловік (Orville Boyd Jenkins) або 3,2 млн чоловік (Johnstone and Mandryk, 2001) -див.. Однозначно одне – сукума є чисельно найбільшою етнічною групою Танзанії.

Мова[ред.ред. код]

Мова народу сукума — кісукума (ґве) належить до мов банту ніґеро-кордафанської (конґо-кордофанської мовної родини). Настільки близька мові ньямвезі (84 % лексичної спорідненості), що діалекти - власне сукума, кія та ґве є перехідними з мовою ньямвезі (див.). Також лексічна спорідненість з мовами ньятуру і сумбва (в межах 60 %). Мова писемна (Біблію перекладено у 1960 році).

Історія[ред.ред. код]

Рання етнічна історія (до зустрічі з європейцями)[ред.ред. код]

Історично пращури народу сукума є частиною бантумовних мігрантів (ранні банту) 1-го тисячоліття н.е. Сучасні землі сукума зайняли біля 1300 р.

Король вождівства Букумбі (1900-і роки)

Етнічна консолідація у сукума відбулася на початку XVII століття, коли вождівства (королівства) сукума являли значну потугу. У цей час сукума торгують з сусідніми ранньо-державними утвореннями, такими як Баґанда (сучасна Уганда), а на початку XIX століття навіть з арабами і суахілі Занзібару.

Початок контактів з європейцями і німецька колонізація[ред.ред. код]

Перший зв'язок сукума з європецйями датується 1857-м роком під час подорожі Дж. Ханнінґ Спека (John Hanning Speke) до озера Вікторія. У 1870-і роки сукума навідував відомий англійський мандрівник і натурознавець Генрі Лівінгстон (Sir Henry Livingston). Після цього в межах володінь сукума з'являються християнські місії англійської анґліканської і французької католицької церков.

Наприкінці 19-го століття землі сукума колонізували німці. Чиновник Німецької Східно-Африканської торгівельної Компанії (German East African Company) Карл Петерс (Carl Peters) виявився тим, хто одним з перших зрозумів усі вигоди загарбання цих земель. Так з'явилось німецьке володіння у Східній Африці Танганьїка. Німці чинили утиски місцевого населення, тому частими серед місцевих народів, в т.ч. і сукума, були народні повстання проти колонізаторів. Внаслідок програшу Першої світової війни Німеччина втратила Німецьку Східну Африку; її як Танганьїку до складу своїх східноафриканських володінь (Уганда, Кенія) у 1918-му році включила Британія.

Розвиток за британської влади і утворення незалежної Танзанії[ред.ред. код]

У подальшому сукума разом з іншими народами сучасної Танзанії не раз повставали проти британських колонізаторів. На початку 1950-их років ряд сільсько-господарських кооперативів на чолі з Джуліусом Ньєрере (Julius Nyerere) об'єдналися в партійну організацію ТАНУ (TANU - Tanganyika African National Union), девізом якої став вигук "uhuru na umoja" (мовою суахілі "свобода і єдність").

У 1961 році Танґаньїка здобуває незалежність (як і більшість африканських держав у мирний, але з окремими сутичками, спосіб), і лідер ТАНУ стає першим президентом країни.

У 1963 році утворено Танзанію в результаті прєднання до Танганьїки Занзібару.

Сучасна історія (після набуття Танзанією незалежності)[ред.ред. код]

Танцюристи сукума вітають Папу під час візиту до Танзанії у 1995 році

За незалежності народи Танзанії, в тому числі і сукума, пройшли шлях від зближення з СРСР і соціалізму (офіційно його будівництво було оголошено у 1967 році) до перших багатопартійних виборів у жовтні 1995 року, коли на вибрах переміг ставленик все тієї ж чільної політичної партії чинний президент Б. Мкапа (Benjamin William Mkapa). Лише в 90-их роках відбулися економічні перетворення в бік вільного ринку і капіталізму, проте і нині за класифікацією ООН Танзанія - одна з найменш розвинених країн. В культурній сфері усі керівники Танзанії послідовно впроваджували суахілізацію, можливо завдяки й цьому в країні, де проживає 120 різних етнічних груп, значних міжнаціональних сутичок не було. Будучи достатньо великим народом, представникам сукума вдається зберігати свої національну ідентичність і мову.

Культура[ред.ред. код]

Господарство, традиційне управління і матеріальна культура[ред.ред. код]

Традиційні заняття сукума — підсічне землеробство (сорго, просо, кукурудза). Значну роль в господарстві відіграє тваринництво (зебу, кози, вівці). Раніше популярними були мисливство. Серед сукума багато рибалок. Розвинуті ремесла - ковальство, деревообробка у чоловіків, гончарство - у жінок.

Знахар "очищає" землю від злих духів перед початком танців

Традиційна форма організації влади - вождівство, що поєднувало родові групи. Члени родини перебували у великій залежності від родової групи. У сукума існували (і існують досі) вікові класи і таємні союзи. У суспільстві значну роль відігравали і відіграють дотепер знахарі. У сучасній Танзінії у лікарській практиці поширено поєднання знань наукової і народної медицини

Традиційні поселення - великі і компактні, зазвичай обнесені тином. Житло сукума - мсонґе - хатина, часто круглої форми, з трав'яним конічним дахом. Одяг - накидки зі шкур і лика. Святкове вбрання дуже яскраве, доповнене численними прикрасами і окрашуванням тіла (переважно обличчя і ноги).

Вірування, духовна культура і фольклор[ред.ред. код]

Сукума дотримуються традиційних вірувань (зокрема, культ предків). Ані християнство, занесене західними місіонерами, ані іслам від арабських торговців, значного поширення не набули. У сукума розвинуте гончарне мистецтво (ритуальні фігурки з гліни), своєрідний усний фольклор (див.).

Найвищого розвитку сукума досягли у танцювальному мистецтві. Кількість танців сукума дуже велика. На всю Східну Африку (і навіть широко у світі) відомі сукума-танцюристи. У сукума є декілька танцювальних спілок (на зразок шкіл), найвідоміші - Баґіка і Баґалу, які постійно змагаються у майстерності, час від час влаштовуючи турніри (див.).

Джерела і посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Abrahams R.G. The People of Greater Unyamwezi (англ.)
  • Ileffe J. A Modern History of Tanganyika (англ.)
  • Itandala B. Nilotic Impact on the Babinza of Usukuma (англ.)
  • Weule, Karl Deutsches Kolonial-Lexikon Том 3-й (нім.)