Сулейман II
| Сулейман II осман. سليمان ثانى |
|||
 |
|||
|
|||
|---|---|---|---|
| 1687—1691 | |||
| Попередник: | Мехмед IV | ||
| Спадкоємець: | Ахмед II | ||
| Віросповідання: | іслам, сунізм | ||
| Народження: | 15 квітня 1642 | ||
| Смерть: | 22 червня 1691 (49 років) Едірне |
||
| Батько: | Ібрагім I | ||
| Автограф: |  |
||
Сулейма́н II (осман. سليمان ثانى, тур. İkinci Süleyman; 15 квітня 1642—22 червня 1691) — двадцятий султан Османської імперії (1687—1691), син Ібрагіма I, старший брат Ахмеда II і молодший брат Мехмеда IV.
Сулейман II народився 15 квітня 1642 року у Константинополі. Старший його брат Мехмед мав більші права на трон, тому 46 років Сулейман провів в ізоляції у палаці Топкапі в Стамбулі[1] (так званій «Клітці»). Отримав владу після заколоту яничарів, в результаті якого було повалено Мехмеда IV. За нового правителя Порти продовжувалася війна зі священною лігою. 1688 року австрійці взяли Белград, а згодом захопили Боснію. Проте 1689 року наступ австрійських військ було зупинено. Через рік турки повернули собі Белград. Сулейману II вдалося значно зміцнити армію Османської імперії шляхом проведення воєнної реформи[1].
Сам султан був дуже релігійною людиною; багато часу проводив у молитві. Державні справи перебрали на себе великі візири, найвідоміший з них — Мустафа Кепрюлю. Сулейман II помер 1691 року від водянки.
Примітки [ред.]
- ↑ а б Süleyman II в енциклопедії Britannica (англ.)
| Попередник: |  Султан Османської імперії 1687 — 1691 |
Наступник: |
| Мехмед IV | Ахмед II |
|
||||||||
