Сульфадиметоксин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сульфадиметоксин
Систематизована назва за IUPAC
4-Amino-N-(2,6-dimethoxypyrimidin-4-yl)benzenesulfonamide
Класифікація
ATC-код J01ED02
PubChem 5323
CAS 122-11-2
DrugBank
Хімічна структура
Формула C12H14N4O4S 
Мол. маса 310,33 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 70-100%
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 40 год.
Екскреція Нирки,Жовч
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата СУЛЬФАДИМЕТОКСИН,
ПАТ«Монфарм»,Україна
UA//6030/01/01
09.11.2012-09/11/2017

Сульфадиметокси́н — синтетичний антибактеріальний препарат з групи сульфаніламідних препаратів для перорального застосування.

Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]

Сульфадиметоксин — синтетичний препарат з групи сульфаніламідних препаратів тривалої дії. Препарат має бактеріостатичну дію, що полягає у порушенні синтезу мікрооргазмами фолієвої кислоти та блокуванні засвоєння мікроорганізмами параамінобензойної кислоти. До препарату чутливі наступні збудники: стафілококи, стрептококи, клебсієли, Escherichia coli, сальмонели, шигели, малярійний плазмодій, токсоплазма та деякі хламідії. Інші збудники до препарату нечутливі.

Фармакокінетика[ред. | ред. код]

Сульфадиметоксин повільно всмоктується в шлунково-кишковому тракті, максимальна концентація в крові досягається за 8—12 годин. Біодоступність препарату становить 70—100 %. Препарат створює високі концентрації в більшості тканин і рідин організму. Сульфадиметоксин погано проходить через гематоенцефалічний бар'єр. Препарат проходить через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Метаболізується сульфадиметоксин в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Період напіввиведення препарату складає 40 годин. Виводиться препарат з організму переважно нирками, частково з жовчю.

Показання до застосування[ред. | ред. код]

Сульфадиметоксин на сьогодні показаний при інфекційних хворобах, що спричинюють чутливі до препарату мікроорганізми,: бронхіт, тонзиліт, пневмонія, гайморит, отит, піодермія, ранові інфекції, гонорея, холецистит, пієлоцистити, трахома, токсоплазмоз (у складі комбінованої терапії).

Побічна дія[ред. | ред. код]

При застосуванні сульфадиметоксину можливі наступні побічні ефекти:

Протипоказання[ред. | ред. код]

Сульфадиметоксин протипоказаний при підвищеній чутливості до сульфаніламідних препаратів, захворюваннях крові, хронічній серцевій недостатності, печінковій та нирковій недостатності, гепатиті, порфірії, дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, важких дерматитах, медикаментозній гарячці, вагітності та годуванні грудьми.

Форми випуску[ред. | ред. код]

Сульфадиметоксин випускається у вигляді таблеток по 0,2 та 0,5 г.

Література[ред. | ред. код]

  • Фармацевтична хімія : [арх. 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9. (С.?)
  • Фармакологія: підручник / І. В. Нековаль, Т. В. Казанюк. — 4-е вид., виправл. — К.: ВСВ «Медицина», 2011.— 520 с. ISBN 978-617-505-147-4 (С.?)

Посилання[ред. | ред. код]