Сульфат калію

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Síran draselný.JPG
Potassium-sulfate-chemical.png

Сульфат калію K2SO4 — безбарвна кристалічна речовина.

Властивості[ред.ред. код]

Густина 2,66 г/см3.

Сингонія ромбічна.

У воді розчиняється добре. Розчинність у воді (г в 100 г): 7,35 (0°С), 11,1 (20 °С), 14,8 (40 °С), 24,2 (100 °С).

Застосовується як калійне добриво.

Історія[ред.ред. код]

Сульфат калію відомий з 14 сторіччя, вперше його вивчав німецький алхімік, аптекар і лікар Йоганн Рудольф Ґляубер (нім. Johann Rudolph Glauber, 1604-1670), Бойль і Тахеніус.

Розповсюдження і ресурси[ред.ред. код]

Входить у мінерали, які складені подвійними солями:

У природі зустрічається у родовищах калійних солей. Присутній у водах солоних озер.

Одержання[ред.ред. код]

Сульфат калію одержують обмінною реакцією між KCl і MgSO4, Na2SO4, CaSO4.2H2O, FeSO4, взаємодією KCl з H2SO4.

Деякі реакції одержання сульфату калію:

\mathrm{H_2SO_4 + 2\ KCl \ _{\overrightarrow { 700\,^{\circ}\mathrm{C} }}\ K_2SO_4 + 2\ HCl }
\mathrm{2\,KCl + 2\,MgSO_4 \rightarrow K_2SO_4 \cdot MgSO_4 \ + MgCl_2}
\mathrm{K_2SO_4 \cdot MgSO_4 \ + 2\,KCl \rightarrow 2\,K_2SO_4 + MgCl_2}
\mathrm{2\,KCl + SO_2 + \frac{1}{2}O_2 + H_2O \rightarrow K_2SO_4 + 2\,HCl}

Хімічні властивості[ред.ред. код]

Як сіль двоосновної кислоти утворює кислі солі:

~\mathrm{K_2SO_4+H_2SO_4 \rightleftarrows 2KHSO_4}

Як всі сульфати взаємодіє з розчинними сполуками барію:

~\mathrm{K_2SO_4 + BaCl_2 \xrightarrow{} 2KCl+BaSO_4\downarrow}

Відновлюється до сульфіду:

~\mathrm{K_2SO_4 + 4H_2 \xrightarrow{600^oC, Fe_2O_3} K_2S+4H_2O}
~\mathrm{K_2SO_4 + 4C \xrightarrow{900^oC} K_2S+4CO}

З оксидом сірки утворює піросульфат:

~\mathrm{K_2SO_4 + SO_3 \xrightarrow{} K_2S_2O_7}

Застосування[ред.ред. код]

Застосовується як калійне добриво, для одержання галуну, у виробництві скла. Крім того, застосовують як компонент флюса у металургії, сульфуруючий агент у виробництві барвників, в аналітичній хімії - для переведення важкорозчинних сполук у легкорозчинні.
В Європейському союзі допущений як харчова добавка Е 515.

Література[ред.ред. код]

  • Позин М. Е., Технология минеральных солей, 4 изд.. ч. 1, Л., 1974.
  • Грабовенко В. А., Производство бесхлорных калийных удобрений. Л., 1980.
  • Переработка природных солей и рассолов, под ред. И. Д. Соколова, Л., 1985.
Реторта Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.