Сульфат магнію

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сульфат магнію
Magnesium sulfate anhydrous.jpg
Magnesium sulfate.JPG
Назва за IUPAC Magnesium sulfate
Інші назви Епсоміт, Кізерит
Ідентифікатори
Номер CAS (heptahydrate)
PubChem 24083
DrugBank DB00653
ChEBI CHEBI:32599
RTECS OM4500000
SMILES
InChI
Властивості
Молекулярна формула MgSO4
Молярна маса 120,366 г/моль (ангідрид)
246,47 г/моль (гептагідрид)
Зовнішній вигляд білий кристалічний порошок
Густина 2,66 г/см3 (ангідрид)
2,445 г/см3 (моногідрид)
1,68 г/см3 (heptahydrate)
1,512 г/см3 (11-гідрид)
Тпл 1124 °C (ангідрид, розклад.)
200 °C (мононгідрид, розклад.)
150 °C (гептагідрид, розклад.)
2 °C (11-гідрид, розклад.)
Розчинність (вода) ангідрид
269 г/л (0 °C)
255 г/л (20 °C)
гептагідрид
710 г/л (20 °C)
Розчинність 0,116 г/л (18 °C, ефір)
слаборозчинний у етанолі, гліцеролі
нерозчинний у ацетоні
Показник заломлення (nD) 1,523 (моногідрид)
1,433 (гептагідрид)
Структура
Кристалічна структура моноклінна (гідрид)
Небезпеки
MSDS External MSDS
Індекс ЄС Not listed
Пов'язані речовини
Інші катіони Сульфат берилію
Сульфат кальцію
Сульфат стронцію
Сульфат барію
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Сульфа́т ма́́гнію — сіль магнію і сульфатної кислоти, широко використовується в медицині під назвою «магнезія». Сульфат магнію є гігроскопічним, білим порошком, добре розчиним у воді.

Отримання[ред.ред. код]

Є багато методів отримання сульфату магнію, насамперед з них виділяють кілька, взаємодія сульфатної кислоти з солями, оксидом і гідроксидом магнію:

З оксидом:

\mathsf{MgO + H_2SO_4 \ \xrightarrow{\ }\ MgSO_4 + H_2O }

З гідроксидом:

\mathsf{Mg(OH)_2 + H_2SO_4 \ \xrightarrow{\ }\ MgSO_4 + 2\ H_2O }

З солями:

\mathsf{MgCO_3 + H_2SO_4 \ \xrightarrow{\ }\ MgSO_4 + CO_2\uparrow + H_2O }

\mathsf{MgCl_2 + H_2SO_4 \ \xrightarrow{\ }\ MgSO_4 + 2HCl\uparrow }

\mathsf{Mg(NO3)_2 + H_2SO_4 \ \xrightarrow{\ }\ MgSO_4 + 2HNO_3}

У промисловості отримують з морської води або з природних мінералів — карналіту і кізеріту.

Фізичні властивості[ред.ред. код]

Безбарвні, ромбічні, діамагнітні кристали з густиною 2,66 г/см3, температура плавлення — 1185 °C. Розчиняється у воді, спирті і ефірі. Молярна електропровідність при безкінечному розведенні дорівнює 266 См.см2/моль (При 25 °C)

Використання[ред.ред. код]

Велике значення має у медицині, також застосовується для обробки тканин, виробництва вогнетривких тканин і паперу, при дубленні шкіри, як протрави у фарбувальній промисловості.

Література[ред.ред. код]

Справочник химика / Редкол.: Никольский Б. П. и др. — 3-е изд., испр. — Л.: Химия, 1971. — Т. 2. — 1168 с.

Лидин Р. А. и др. Химические свойства неорганических веществ: Учеб. пособие для вузов — 3-е изд., испр. — М.: Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0.