Сульфат марганцю(II)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сульфат марганцю (II)
Manganese(II) sulfate close-up.jpg
Manganese(II)-sulfate-tetrahydrate-sample.jpg
Назва за IUPAC Манган (II) сульфат
Інші назви Марганцевий купорос (для пентагідрату)
Ідентифікатори
Номер CAS 7785-87-7
PubChem 24580
Номер EINECS 232-089-9
RTECS OP1050000
OP0893500 (тетрагідрат)
SMILES
InChI
Властивості
Молекулярна формула MnSO4
Молярна маса 151,001 г/моль
169,02 г/моль (моногірат)
223,07 г/моль (тетрагідрат)
277.11 г/моль (гептагідрат)
Зовнішній вигляд білі кристали (безбарвний)

світло-рожеві кристали (тетрагідрат)

Густина 3,25 г/см 3
2,95 г/см3 (моногидрат)
2,107 г/см3 (тетрагідрат)
Тпл 700 °C
27 °C (тетрагідрат) [1]
Ткип при 850 °C розкладається
Розчинність (вода) 52.9 г/100 г (0 °C)
62.9 г/100 г (20 °C)
64.8 г/100 г: (25 °C)
60 г/100 г (40 °C)
53.6 г/100 г (60 °C)
45.6 г/100 г (80 °C)
35.3 г/100 мл (100 °C) [2]
Розчинність слабко розчинний у етанолі (0,014 г/100 г (15 °C))
метанолі (0,114 г/100 г (25 °C)),
етандіолі (0,5 г/100 г (20 °C))
нерозчинний у діетиловому етері [3]
Структура
Кристалічна структура ромбічна.
Моноклінна у моногідрату і тетрагідрату.
Триклінна у пентагідрату. [4]
Термохімія
Ст. ентальпія
утворення
ΔfHo298
−1066.7 кДж•моль−1</sup[5]
Ст. ентропія So298 112.5  Дж•моль−1•K−1[6]
Теплоємність, cop 100.2  Дж•моль−1•K−1[7]
Небезпеки
Класифікація ЄС Шкідливо Xn Небезпечно для навколишнього середовища N
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Сульфа́т ма́рганцю (II) (манган (ІІ) сульфат) — сіль, утворена залишком слабкої основи (манган (ІІ) гідроксиду) і сильної сульфатної кислоти. Представляє собою прозорі, гіркі на смак кристали. Хімічна формула — MnSO4. Утворює ряд кристалогідратів — MnSO4•nН2О, в яких n = 1, 4, 5, 7. Кристалогідрат MnSO4•5Н2О називається марганцевим купоросом. В природі манган (ІІ) сульфат утворює декілька мінералів: смікіт, джококуіт, маллардит.[8]

Одержання[ред.ред. код]

  • Отримують нагріванням MnO2 з FeSO4:

4MnO2 + 4FeSO4 → 4MnSO4 + 2Fe2O3 + O2

2MnO2 + 2H2SO4 → 2MnSO4 + O2 + 2H2O

MnCO3 + H2SO4 → MnSO4 + CO2↑ + H2O

2MnO2 + C + 2H2SO4 = 2MnSO4•Н2О + CO 2

  • Реакціями манган діоксиду або перманганатів з різними відновниками у присутності сульфатної кислоти.
  • Також манган (ІІ) сульфат можна добути з оксидів Сульфуру та Мангану:

MnO2 + SO2 → MnSO4

  • Розчиненням металевого марганцю або оксиду MnO у розведеній сульфатній кислоті.

Фізичні властивості[ред.ред. код]

Розчиняється у воді, у присутності сульфатної кислоти розчинність зменшується; мало розчинний у спирті. Парамагнетик. Нижче 11 К антиферомагнетик. Кристали ромбічної сингонії. Молярна електропровідність при нескінченному розведенні при 25 °C дорівнює 267 См.см2/моль.

При розчиненні у воді дисоціює з утворенням аквакомплексів [Mn(H2O) 6]2+, що мають світло-рожевий колір. Присутністю подібних аквакомплексів обумовлений і рожевий колір кристалогідратів манган (ІІ) сульфату.

Хімічні властивості[ред.ред. код]

  • Розкладається при нагріванні до 850–1155 °C:

3MnSO4 → Mn3O4 + 2SO3 + SO2

  • Кристалогідрати розкладаються при нагріванні ступінчасто, поступово втрачаючи кристалізаційну воду[9]:
Термічні властивості кристалогідратів манган сульфату.JPG

При електролізі розчину манган (ІІ) сульфату у 40%-й сульфатній кислоті на катоді виділяється водень, а на аноді утворюється Mn2(SO4)3. [10]

  • Взаємодіє з лугами:

MnSO4 + 2KOH → Mn(OH) 2 + K2SO4

  • Вступає у інші реакції обміну з розчинними у воді солями, кислотами.
  • У водних розчинах манган (ІІ) сульфат, як і інші розчинні солі Мангану(ІІ), гідролізує за катіоном, тому його розчини мають слабокислу реакцію середовища.
  • За рахунок мангану у ступені окиснення +2 у окисно-відновних реакціях проявляє властивості відновника:

2MnSO4 + 5NaBiO3 + 16HNO3 → 2HMnO4 + 5Bi(NO3)3 + 2Na2SO4 + NaNO3 + 7H2O

MnSO4 + NaClO + 2NaOH → MnO2 + NaCl + Na2SO4 + H2O

3MnSO4 + 2KMnO4 + 2H2O → 5MnO2 + K2SO4 + 2H2SO4

Застосування[ред.ред. код]

Використовують в якості компонента електроліту для одержання марганцю і манган (ІV) оксиду; у виробництві сикативів; в якості мікродобрива і добавок до комбікорму; засобу, що стимулює проростання насіння; компонента барвників у текстильній промисловості; компонента контактних сумішей в органічному синтезі (зокрема, для синтезу жирних кислот).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Химическая энциклопедия : В 5 т. / Гл. ред. И. Л. Кнунянц. - М. : Большая рос. энцикл. - Т. 2: Даф-Мед. - 1998. - 671 с.
  2. Solubility table [1]
  3. База данных физико-химических свойств и синтезов веществ [2]
  4. Химическая энциклопедия : В 5 т. / Гл. ред. И. Л. Кнунянц. - М. : Большая рос. энцикл. - Т. 2: Даф-Мед. - 1998. - 671 с.
  5. База данных физико-химических свойств и синтезов веществ [3]
  6. База данных физико-химических свойств и синтезов веществ [4]
  7. База данных физико-химических свойств и синтезов веществ [5]
  8. База даних з мінералогії. – Режим доступу: [6]
  9. Рипан, Р. Неорганическая химия. Т. 2. Химия металлов / Р. Рипан, И. Четяну ; пер. с румынского: Д. Г. Батыра и Х. Ш. Харитона ; под ред.: В. И. Спицына и И. Д. Колли. - Москва : Мир, 1972. - 871 с.
  10. Лидин Р. А. Химические свойства неорганических веществ : [Учеб. пособие для вузов по направлению «Химия» и специальности «Неорган. химия»] / Р. А. Лидин, В. А. Молочко, Л. Л. Андреева; Под ред. Р. А. Лидина. — 2-е изд., испр. — М. : Химия : Междунар. акад. изд. компания «Наука», 1997. — 479,[1] с.- ISBN 5-7245-1102-9

Джерела[ред.ред. код]

  1. Ахметов Н. С. Общая и неорганическая химия : Учеб. для студентов хим.-технол. спец. вузов / Н. С. Ахметов. - 3. изд., перераб. и доп. - М. : Высш. шк., 1998. - 743 с. (рос.)
  2. База даних з мінералогії. – Режим доступу: [7](англ.)
  3. Лидин Р. А. Химия : учебно-справочное пособие / Р. А. Лидин. - Москва : АСТ : Астрель, 2008. - 319 с. - (Справочник школьника).ISBN 978-5-271-15865-0 (Астрель)(рос.)
  4. Лидин Р. А. Химические свойства неорганических веществ : [Учеб. пособие для вузов по направлению «Химия» и специальности «Неорган. химия»] / Р. А. Лидин, В. А. Молочко, Л. Л. Андреева; Под ред. Р. А. Лидина. — 2-е изд., испр. — М. : Химия : Междунар. акад. изд. компания «Наука», 1997. — 479,[1] с.- ISBN 5-7245-1102-9(рос.)
  5. Реми Г. Курс неорганической химии. Том 2. — М.: Издательство иностранной литературы, 1966.- 836 с.(рос.)
  6. Рипан, Р. Неорганическая химия. Т. 2. Химия металлов / Р. Рипан, И. Четяну ; пер. с румынского: Д. Г. Батыра и Х. Ш. Харитона ; под ред.: В. И. Спицына и И. Д. Колли. - Москва : Мир, 1972. - 871 с.(рос.)
  7. Химическая энциклопедия : В 5 т. / Гл. ред. И. Л. Кнунянц. - М. : Большая рос. энцикл. - Т. 2: Даф-Мед. - 1998. - 671 с.(рос.)