Сумська обласна універсальна наукова бібліотека

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сумська обласна універсальна наукова бібліотека
Сумська обласна універсальна наукова бібліотека
50°54′33″ пн. ш. 34°48′08″ сх. д. / 50.90923700002777252° пн. ш. 34.802263000027778617° сх. д. / 50.90923700002777252; 34.802263000027778617Координати: 50°54′33″ пн. ш. 34°48′08″ сх. д. / 50.90923700002777252° пн. ш. 34.802263000027778617° сх. д. / 50.90923700002777252; 34.802263000027778617
Країна:  Україна
Тип: наукова
Розташування Суми
Адреса вул. Героїв Сумщини, 10, м. Суми, Україна
Фонди: 578,8 тис. (2018)
Сайт: ounb.sumy.ua
Мапа

50°54′33″ пн. ш. 34°48′08″ сх. д. / 50.909237° пн. ш. 34.802263° сх. д. / 50.909237; 34.802263

Комунальний заклад Сумської обласної ради «Сумська обласна універсальна наукова бібліотека» — соціальний інститут, що забезпечує акумуляцію документних ресурсів, зберігання та доступ до інформації, виконує соціально-комунікативну функцію як базовий елемент культурної, наукової, освітньої та інформаційної інфраструктури регіону.

Історія[ред. | ред. код]

Щодо заснування бібліотеки, існує кілька гіпотез. У друкованих виданнях міститься інформацію про те, що її попередницею була перша публічна бібліотека, заснована в Сумах у 1860 році. Ці дані подані у «Географических очерках Харьковской губернии»[1]:

В г. Сумах находится публичная библиотека, основанная в 1860 г. стараниями предводителя дворянства Савича, судьи Солецкого, штатного смотрителя Андреева и купцов Алчевских, в ней находится 500 томов лучших новейших сочинений и прежних журналов…

Про відкриття книгозбірні повідомляли «Харьковские губернские ведомости» від 19 листопада 1860 р[2].:

В видахъ содействія народному образованію, равно какъ и для того, чтобъ любознательному уму доставить возможность следить за успехами многоразличной человеческой деятельности, съ разрешенія Господина Министра Народного Просвещенія, учреждена въ г. Сумахъ публичная библіотека.

[3]

Для бібліотеки орендували другий поверх кам’яного будинку в центрі міста. Дві добре обладнані кімнати відводились під кабінет для читання.

У 1860 р. існування бібліотеки забезпечувалось одноразовими пожертвуваннями засновників, платою за користування абонементом, проведенням сімейних вечорів. Утримувалась бібліотека і на кошти читачів: з них брався внесок у розмірі 10 крб на рік. Для осіб, матеріально незабезпечених, внесок знижувався до 3 крб, а на всіх місцевих учителів поширювалося правило безоплатного користування книжками.

Основу фонду (125 томів) складали книги та журнали, подаровані бібліотеці. Фонд мав багато періодичних видань, що виходили друком на той час, і міг повністю задовольнити інформаційні потреби міської інтелігенції. У бібліотеці функціонували абонемент і читальний зал з 10 до 14 години і з 18 до 24 години вечора; книжки видавалися терміном на 14 днів, журнали – на 7 днів, газети – на 2 дні. Вже тоді із «забудькуватих» читачів стягували штраф.

Вечори, що проводилися у бібліотеці, відігравали роль клубу за інтересами, де збиралася елітна частина населення міста. Плата за них становила найвагомішу частину прибутків бібліотеки, за рахунок яких вона процвітала майже 12 років (у 1872 р. книжковий фонд становив вже 3122 томи, умеблювання було розкішним, що вважалося рідкістю для повітового міста). Але у 1873 р. розпорядники вечорів відкрили своє «общественное собрание», бібліотека втратила цю частину прибутків і фонд поповнювався лише журналами. Заробітна плата персоналу не виплачувалась.

У подальші роки нова бібліотечна рада доклала певних зусиль щодо фінансової підтримки закладу та налагодження її роботи. На засіданні Сумської міської думи від 9 червня 1894 р. обговорювалось питання про подальшу діяльність бібліотеки та виділення необхідних коштів для її збереження. Зокрема,

гласный Н. Н. Ефремов выразил мнение о необходимости для библиотеки найти соответствующее помещение, выписки периодических журналов и газет и ежегодных отчислений из прибылей городского банка, необходимых на содержание библиотеки суммы.

У скрутні часи 1918-1919 рр. міська публічна бібліотека не переставала працювати. Її штат складався із 4-х осіб. По штампах на книгах, що збереглися у фондах бібліотеки, встановлено, що у 1920 році бібліотека мала назву Сумська центральна бібліотека, у 1927 році – Сумська центральна окружна бібліотека ім. Крупської-Ульянової.

У звіті директора бібліотеки[4] І. М. Олійника (1943-1944рр.) знайдено ще одну гіпотезу, що Сумська обласна бібліотека існує з 1917 року. А з «Історичної довідки про державну обласну бібліотеку ім. Н. К. Крупської»[5], підписаної її директором Г. О. Коляденком (1970 р.) відомо, що книгозбірня заснована на базі міської бібліотеки у 1939 р. як Сумська обласна бібліотека ім. Н. К. Крупської відповідно до наказу Народного Комісаріату освіти УРСР від 20.02.1939 року № 1171 «Про утворення обласних бібліотек в обласних центрах новоутворених Запорізької, Кіровоградської і Сумської областей». (п. 1. Запорізьку, Кіровоградську і Сумську міські бібліотеки для дорослих з 1 березня 1939 року перетворити на обласні).[6]

З утворенням Сумської області в 1939 р. бібліотека стала обласним науково-методичним і координаційним центром для бібліотек усіх систем і відомств області. Бібліотека на той час знаходилася в приміщенні музею. Її книжковий фонд нараховував 43375 книг, в штаті налічувалось 20 бібліотекарів.

У результаті бомбардування 30 вересня 1941 року приміщення бібліотеки було зруйновано. Частину книг змогли врятувати бібліотекарі С. Ф. Олійник, М. Ф. Зелль, Ю. А. Козловський, Є. К. Луговий. Під час Другої світової війни врятовані від комуністів книги знаходилися в приміщенні колишнього гуртожитку педінституту по вулиці Воскресенська, 9.[4]

3 вересня 1943 року директором бібліотеки призначений І. М. Олійник. Бібліотека мала читальню масову, абонементи, дитячу міську бібліотеку і читальню, загальний відділ обробки. Книжковий фонд на 10 вересня 1943 р. налічував 19,0 тис. примірників. Передплачувалися нові газети, журнали. За 1943 рік число відвідувань становило 2860.

Колектив із шести осіб, очолюваний Ігорем Миколайовичем Олійником, із перших днів після звільнення міста розпочав свою роботу з комплектування та впорядкування фонду. Були утворені бригади (з комсомольців і учнів шкіл) по збору літератури серед населення. Лише за один місяць (вересень) ними зібрано 72 тис. примірників і на перший квартал 1944 року упорядковано весь фонд бібліотеки, що складав 95 тис. примірників. Бібліотека обслуговувала 2390 осіб, кількість відвідувань – 3690, кількість книговидач – 42348, по пересувній бібліотеці – 9374 книговидач. Середня читаність – 22,8. Кількість читачів МБА – 202.

У 1944 р. керівництво обласного відділу народної освіти порушило клопотання про перегляд штату Сумської обласної бібліотеки на збільшення кількості бібліотекарів та виділення в найближчий час нового відповідного приміщення. Таким приміщенням 24.09.1944 р. стала будівля за адресою Червона площа, 6 (тепер вул. Покровська). Обласній бібліотеці було передано «верхній і нижній поверхи з підвалом та сараями». У цьому приміщенні бібліотека знаходилася до 1979 року, потім адреса її місцезнаходження змінюється на вул. Полковника Кондратьєва, 140.

Післявоєнний період у житті обласної бібліотеки був спланований так, щоб всіма засобами масово-виховної роботи охопити якомога більшу частину населення області. Використовуючи пресу, радіо, збори громадськості, бібліотека популяризувала свою роботу. Як результат – збільшення кількості читачів.

Порівняльна таблиця основних показників роботи[7]
Обслуговування читачів 1945 рік 1946 рік
Читачі 4488 9113
Відвідування…… 90471 100378
Книговидача… 136076 144057

У 1982 році розпочалось будівництво спеціального приміщення для бібліотеки за проектом сумського архітектора Кобилякова.

20 квітня 1986 року бібліотека відкрилась по вул. Героїв Сумщини, 10. Чотириповерхову споруду зі скла та бетону сумчани назвали «Квітка лотосу».

Спеціально для бібліотеки в 1988 році майстри Решетилівської фабрики художніх виробів Полтавської області виготовили гобелен «Древо знань», який став окрасою вестибюлю книгозбірні.

Нове приміщення бібліотеки дало певні переваги і співробітникам, і відвідувачам. У структурі закладу з’явились спеціалізовані відділи: літератури з мистецтва, літератури іноземними мовами, краєзнавчої літератури та бібліографії. При відділі зберігання фондів було створено сектор рідкісних і цінних видань, в якому зберігаються  прижиттєве видання «Енеїди» І. Котляревського (за редакцією М. Парпури, 1798 р.) та «Инстинкт и нравы насекомых» (з автографом І. Шевирьова: «Многоуважаемому Павлу Ивановичу Харитоненко» та відбитком «Бібліотека Главной Конторы П. И. Харитоненко. Отд. № ІІІ кн. № 250», 1898 р.).

У 1997 році структуру наукової бібліотеки реорганізовано – до неї приєднано обласну бібліотеку для юнацтва.

27 серпня в 2014 році в приміщенні бібліотеки встановлено пам’ятну дошку та бронзовий горельєф заслуженому архітектору Юрію Кобилякову.

До серпня 2016 бібліотека носила ім'я Н. Крупської.[8]

Директори[ред. | ред. код]

Авторитет бібліотеки протягом її діяльності створювали керівники:

Ігор Миколайович Олійник|
Галина Трофимівна Нерубенко-Деркач|
 Георгій Олександрович Коляденко|
Марія Митрофанівна Черняк|
Роки керівництва
1943-1944 1944-1948 12.04.1948 - 15.06.1948 07.07.1948 - 1956, 1957, 1959, 1964-1972 1958-1959
Олексій Константинович Сайко
 Адель Романівна Калашникова
 Любов Олексіївна Демченко
 Лариса Теофанівна Ониксимова
 Тетяна Іванівна Фролова
Роки керівництва
1956, 1959-1964, 1973-1981 1981-1994 січень 1994-1998 1998-1999 1999-2022

З 1 лютого 2022 року по теперішній час бібліотеку очолює в.о. директора Валентина Миколаївна Кальченко.

Кальченко Валентина Миколаївна - в.о. директора Сумської ОУНБ

Діяльність бібліотеки[ред. | ред. код]

Проектна діяльність[ред. | ред. код]

Відкриття Канадсько-українського бібліотечного центру. На фото директор Фролова Т. , Кузик І., Горлач С.[3]

Новий етап розвитку бібліотеки знаменується участю у різноманітних програмах і проектах, в т.ч. міжнародних.

Значною подією для міста і регіону стало відкриття в обласній науковій бібліотеці "Канадсько-Українського бібліотечного центру" в 1999 р. Відповідно до угоди з Канадським товариством "Приятелів України" [Архівовано 24 березня 2018 у Wayback Machine.] понад 6 тисяч примірників видань були передані до бібліотеки.

За сприянням відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні, при відділі документів іноземними мовами в 2003 р. розпочав роботу інформаційно-ресурсний центр «Вікно в Америку».

Налагоджена тісна співпраця відділу документів іноземними мовами з Гете-Інститутом, Британською Радою в Україні, Українсько-американським благодійним фондом «Сейбр-Світло», Bookcrossing.com (Техас), Корпусом Миру, Французьким культурним центром та інш. Сумська обласна бібліотека в числі 60 університетських та публічних бібліотек України отримала від Британської Ради в Україні 250 томів «Бібліотеки тисячоліття», в яку входять твори багатьох визначних авторів різних країн англійською мовою.

Фахівці відділу організовують зустрічі з працівниками Посольства США в Україні, заходи за участю волонтерів Корпусу Миру. Працюють майстер-класи творчої 3D лабораторії.

Впровадженню інформаційних технологій у бібліотеці сприяла грантова підтримка Міжнародного фонду «Відродження» (1996 р.) на створення локальної електронної мережі бібліотеки та вступ в міжнародну Асоціацію користувачів і розробників систем CDS/ISIS та АЙСІС-НІТ.

Завдяки відкриттю Центру вільного доступу і навчань в Інтернет (2001 р.) за партнерською угодою між Радою Міжнародних досліджень та обмінів (IREX) надано доступ користувачам до світових інформаційних ресурсів.

Інформаційна година «Іноземні мови у нашому житті» для учнів Олександрівської гімназії.[3]

В 2006 р. на базі бібліотеки був створений Центр європейської інформації. Цей проект підтримувався Міжнародний фонд «Відродження» і реалізувався спільно з Громадським центром «Ділові ініціативи» [Архівовано 21 березня 2018 у Wayback Machine.].

В 2010 р. завдяки програмі «Бібліоміст» (партнерська робота IREX, Міністерства культури і туризму України  з Фундацією Білла та Мелінди Гейтс)  в бібліотеці створено регіональний тренінговий центр. В рамках проекту «Бібліоміст» організовано роботу «Піар-офісу публічних бібліотек Сумщини».

З лютого 2011 р. відділ документів іноземними мовами став одним із 12 партнерів Гете-Інституту за проектом «Мова. Культура. Німеччина».[9]

В 2013 р. Сумська обласна універсальна наукова бібліотека долучилася до реалізації всеукраїнського проекту зі створення електронної бібліотеки «Культура України» [Архівовано 23 квітня 2016 у Wayback Machine.]. В цьому ж році реалізується грантовий проект відповідно до наказу Міністерства культури України по впровадженню ініціативи «Бібліотеки – мости до по електронного урядування».

В 2016 р. бібліотека стала учасником всеукраїнського проекту з безкоштовного навчання основам комп’ютерного програмування «Технологічна нація» за підтримки Фонду BrainBasket.[10]

2017 рік. Бібліотека – учасник проекту IREX/Україна [Архівовано 8 квітня 2019 у Wayback Machine.] «ПОЛіС – Поліція і Спільнота» мета якого – вибудувати довіру та плідну співпрацю між поліцією і тими, для кого вона працює і кого захищає.

Видавнича діяльність[ред. | ред. код]

Найвагоміші здобутки видавничої діяльності - краєзнавчі бібліографічні посібники із серії: «Краєзнавці Сумщини» (з 1996), «Письменники Сумщини» (з 2015), «Мистецтвознавці» (з 2016). Всі видання представлені в електронному вигляді на вебсайті бібліотеки в розділі «Видання». З 60-х років минулого століття виходить «Календар знаменних і пам’ятних дат Сумщини на … рік», «Сумщина за … квартал» та «Книги Сумщини за … рік». Видання останнього періоду – матеріали науково-краєзнавчих конференцій, бібліографічний покажчик «Бібліотеки Сумщини в засобах масової інформації», поточний бібліографічний список літератури «Культурно-мистецька Сумщина на сторінках періодичних видань. (…рік)» та «Хроніка культурного життя Сумської області. (…рік)» (за матеріалами преси та неопублікованими документами).

Щороку бібліотека видає 32 методико-бібліографічних та інформаційних документи.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Завідувач відділу документів іноземними мовами Тетяна Лучкіна та заступник начальника управління культури і туризму Сумської ОДА Антоніна Ігнатченко

27 квітня 2011 р. бібліотека посіла І місце в обласному конкурсі «Кращий колективний договір» в категорії серед бюджетних установ і організацій закладів культури.

Сумська ОУНБ стала однією з 10-ти переможців Всеукраїнського проекту програми «Бібліоміст» та «Центру Медіареформ» по створенню регіональних піар-офісів.

Високою нагородою «Заслужений працівник культури України» відзначена завідувач відділу документів іноземними мовами Т.А. Лучкіна (2013 р.).

За популяризацію краєзнавчо-мистецьких надбань регіону завідувач відділу мистецтв Г. В. Макаренко отримала обласну літературну премію ім. П. Рудя (2014 р.) в номінації «Культура і народна творчість».

Інтернет ресурси[ред. | ред. код]

Вебсайт обласної бібліотеки надає інформацію про роботу закладу та  послуги користувачам: можливість дистанційного замовлення, бронювання документів, продовження терміну користування виданнями, методичні консультації,  доступ до ресурсів Інтернету.

Діють блоги:

Структура[ред. | ред. код]

  • Відділ формування фондів
  • Відділ обробки документів і організації каталогів
  • Відділ зберігання фонду
  • Соціокультурний відділ для молоді з сектором періодики
  • Абонемент для юнацтва
  • Відділ економічних, технічних та аграрних наук
  • Відділ мистецтв
  • Відділ документів іноземними мовами
  • Абонемент
  • Відділ наукової інформації та бібліографії
  • Відділ краєзнавчої літератури та бібліографії
  • Науково-методичний відділ
  • Відділ інформаційних комунікацій та баз даних
  • Відділ обслуговування користувачів
  • Відділ медичної літератури
  • Сектор обліку користувачів

Послуги бібліотеки[ред. | ред. код]

Щорічно (в середньому) фахівці бібліотеки обслуговують понад 36,0 тис. користувачів.

Бібліотечний фонд універсальний за змістом, загальна кількість на 01.01.2018 р. складає понад 578,0 тис. документів.

Довідково-бібліографічний апарат складається:  з генерального алфавітного каталогу (ведеться з 1943 р.), читацького алфавітного каталогу (з 1965 р.), систематичного каталогу за таблицями бібліотечної класифікації Амбарцумяна (з 1943 р., законсервований у 1986 р.), систематичного каталогу за таблицями ББК (з 1986 р., законсервований у 2017 р.), систематичного каталогу за таблицями УДК (з 2017 р.), алфавітно-предметних покажчиків до систематичних каталогів, електронного каталогу (з 1997 р.), генерального алфавітного каталогу  юнацького відділу (з 1980, законсервований у 1997 р., в зв’язку з ліквідацією обласної бібліотеки для юнацтва), читацького алфавітного каталогу юнацького відділу (з 1980 р., законсервований у 2017 р.), систематичного каталогу за таблицями ББК юнацького відділу (з 1980 р., законсервований у 2017 р.), алфавітно-предметного покажчика до систематичного каталогу юнацького відділу (з 1980 р., законсервований у 2017 р.); картотеки нових надходжень (з 1987 р.), картотеки назв художніх творів, систематичної картотеки статей (1968 р); зведеного краєзнавчого каталогу в картковому (документи, видані з 1960 р.) і в електронному (з 2009 р.) вигляді; зведеного каталогу періодичних видань, що передплачені провідними бібліотеками м. Суми.

Електронний каталог ведеться з 1997 р. і відображає документні надходження з 1997 р. по теперішній час і налічує понад 334,7 тис. записів. Обсяг власних баз даних становить 396,6 тис. записів - це бази даних рідкісних і цінних видань, видань "Канадсько-українського бібліотечного центру", авторефератів дисертацій, літератури іноземними мовами, періодичних видань та інші. З 2003р. триває рекаталогізація книжкового фонду.

До послуг користувачів установи:

  • система каталогів і картотек;
  • електронний каталог бібліотеки та тематичні бази даних;
  • найцінніший історико-культурний та науковий фонд книжкових раритетів має сектор рідкісних і цінних видань при відділі основного зберігання фондів;
  • відкриті перегляди літератури;
  • тематичні виставки;
  • презентації книг;
  • дні інформації;
  • надання додаткових послуг (за оплату).

Години роботи[ред. | ред. код]

Тимчасовий режим роботи (на період воєнного стану):

  • Пн-Чт — 9.00-18.00
  • Пт-Сб — 9.00-17.00
  • Нд — вихідний день

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Копейчиков Н. Географические очерки Харьковской губернии / сост. Н. Копейчиков. – Новочеркасск : Типография Войска Донского, 1864. – С. 15.
  2. ↑ Правила учрежденной в городъ Сумахъ публичной бибилотеки // Харьковские губернские ведомости : ч. неофициальная. – 1860. – 19 нояб.
  3. ↑ а б в Фото із архіву бібліотеки
  4. ↑ а б Державний архів Сумської області (ДАСО) Р.3550, оп.1, од.зб. 4, л.2-4.
  5. ↑ Державний архів Сумської області (ДАСО), Ф Р3550, оп.1, д.4, л.5.
  6. ↑ Про утворення обласних бібліотек в обласних центрах новоутворених Запорізької, Кіровоградської і Сумської областей : постанова Народного комісаріату освіти УРСР від 20 лют. 1939 року № 1207 // Зб. наказів та розпоряджень Народного комісаріату освіти УРСР. – 1939. – № 7. – С. 8–9.
  7. ↑ Державний архів Сумської області (ДАСО) Р.3550, оп.1, од.зб. 8, л.л.34-43.
  8. ↑ https://sorada.gov.ua/dokumenty-oblrady/7-sklykannja/category/148-rishennja-6-sesiji-10082016.html?download=4632%3A06-session-31. Архів оригіналу за 2 січня 2018.
  9. ↑ Бібліотеки-партнери - Goethe-Institut Ukraine. www.goethe.de (укр.). Архів оригіналу за 21 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018.
  10. ↑ Фонд BrainBasket объявляет в Сумах набор на бесплатные курсы по программированию - Образование - Сумские новости - Всі Суми - Все Сумы - VsiSumy. www.vsisumy.com (рос.). Процитовано 21 березня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Копейчиков Н. Географические очерки Харьковской губернии / сост. Н. Копейчиков. – Новочеркасск : Типография Войска Донского, 1864. – С. 15.
  • Сапухін П. Перша публічна бібліотека / Павло Сапухін // Ленінська правда. – 1962. – 23 берез. – С. 2.
  • Правила учрежденной в городъ Сумахъ публичной бибилотеки // Харьковские губернские ведомости : ч. неофициальная. – 1860. – 19 нояб.
  • Державний архів Сумської області (ДАСО) НДБ, інв. №1461.
  • Державний архів Сумської області (ДАСО) Р.3550, оп.1, од.зб. 4, л.2-4.
  • Державний архів Сумської області (ДАСО) Р.3550, оп.1, од.зб. 8, л.л.34-43.
  • Державний архів Сумської області (ДАСО), ф.1, оп.1, спр. 16.
  • Про утворення обласних бібліотек в обласних центрах новоутворених Запорізької, Кіровоградської і Сумської областей : постанова Народного комісаріату освіти УРСР від 20 лют. 1939 року № 1207 // Зб. наказів та розпоряджень Народного комісаріату освіти УРСР. – 1939. – № 7. – С. 8–9.
  • Державний архів Сумської області (ДАСО), Ф Р3550, оп.1, д.4, л.5.
  • Мавродій Н. В обласній бібліотеці / Ніна Мавродій // Більшовицька зброя. – 1944. – 3 черв. – С. 4.
  • Державний архів Сумської області (ДАСО), Ф Р3550, оп. 1, д. 17.
  • Таценко Т.В. Гортаючи архівні документи : з історії бібліотек дореволюційної Сумщини // Історія бібліотечної справи в Україні : зб. наук. пр. Вип. 1 / М-во культури України ; Нац. парламентська б-ка України. – Київ, 1995. – С 20–24.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сумська_обласна_універсальна_наукова_бібліотека&oldid=41849022