Супергетеродинний радіоприймач

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Супергетероди́нний радіоприйма́ч (супергетеродин) - один з типів радіоприймачів, заснований на принципі перетворення прийнятого сигналу в сигнал фіксованої проміжної частоти (ПЧ) з подальшим її посиленням. Основна перевага супергетеродина перед радіоприймачем прямого посилення в тому, що найбільш критичні для якості прийому частини приймального тракту (вузькосмуговий фільтр, підсилювач ПЧ і демодулятор) не повинні перебудовуватись під різні частоти, що дозволяє виконати їх зі значно кращими характеристиками.

Супергетеродинний приймач винайшли майже одночасно німець Вальтер Шотткі та американець Едвін Армстронг в 1918 році, грунтуючись на ідеї француза Л. Леві. Перший діючий супергетеродин побудував Армстронг.

Блок-схема типового супергетеродина.

Структурна схема[ред.ред. код]

Радіосигнал з антени подається на вхід підсилювача високої частоти (в спрощеному варіанті він може бути відсутнім), а потім на вхід змішувача - спеціального елемента з двома входами і одним виходом, що здійснює операцію перетворення сигналу по частоті. На другий вхід змішувача подається сигнал з локального малопотужного генератора високої частоти - гетеродина. Коливальний контур гетеродина перебудовується одночасно з вхідним контуром змішувача (і контурами підсилювача ВЧ) - зазвичай конденсатором змінної ємності (КЗЕ), рідше котушкою змінної індуктивності (варіометром, ферроваріометром). Таким чином, на виході змішувача утворюються сигнали з частотою, рівній сумі та різниці частот гетеродина і прийнятої радіостанції. Різницевий сигнал постійної проміжної частоти (ПЧ) виділяється за допомогою смугового фільтра і посилюється в підсилювачі ПЧ, після чого надходить до демодулятора, який відновлює сигнал низької (звукової) частоти.

У сучасних приймачах в якості гетеродина використовується цифровий синтезатор частот з кварцовою стабілізацією.

У звичайних мовних приймачах довгих, середніх і коротких хвиль проміжна частота, як правило, дорівнює 465 або 455 кГц, в побутових ультракороткохвильових - 6,5 або 10,7 МГц. В телевізорах використовується проміжна частота 38 МГц.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]