Суперобкладинка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Суперобкладинка - паперова [1] обкладинка, що надівається на палітурку або основну обкладинку. Для підвищення міцності часто покривається лаком чи синтетичною плівкою. Якщо книга в обкладинці, то суперобкладинка може бути приклеєна до корінця, щоб не зісковзувала. Використовується як елемент зовнішнього оформлення, оберігає від пошкоджень і забруднень халепу. На ній може розміщуватися анотація до видання, інформація про автора, реклама.

Історія[ред.ред. код]

Перші суперобкладинки з'явилися приблизно в середині XIX. Служили вони в основному для захисту палітурки від забруднень під час перевезення та продажу, виготовлялися з щільного паперу немаркого кольору і не запечатувалися. Було не прийнято зберігати книгу в суперобкладинці, їх викидали.

Поступово суперобкладинки стали повноцінним елементом оформлення книги, надавати їй витонченість і привабливість, вони розширювали можливості оформлення, так як на палітурці з тканини (або його замінника) неможливо було віддрукувати такі складні багатоколірні зображення, як на папері.

Сучасність[ред.ред. код]

Треба відзначити, що зараз можливості текстиль ної промисловості дозволяють робити як завгодно складні візерунки на обкладинках, тому суперобкладинки робляться і з тканини. Такі обкладинки приємніше використовувати і можна прати.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Зазвичай суперобкладинки виготовляють з паперу, однак це не єдиний матеріал (тканини тощо)