Суперсиметрія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Суперсиметрія — гіпотетичний фізичний принцип, за яким кожному типу елементарних частинок-бозонів відповідає свій тип ферміонів. Такі паровані частинки називаються суперпартнерами.

Якщо принцип суперсиметрії справедливий, то він діє для частинок із дуже великою енергією — понад 1 ТеВ. Для відомих на початок 21 ст. частинок цей принцип порушений. Існують тільки непрямі свідчення того, що суперсиметрія може бути одним із принципів природи.

Гіпотезу про існування суперсиметрії в природі першим висловив Міядзава Хіронарі в 1966.

Експериментальна перевірка[ред.ред. код]

На конференції Lepton Photon у Мумбаї, що проходила в серпні 2011 року, представники одного із чотирьох головних детекторів Великого адронного колайдера LHCb (LHC Beauty) заявили, що вони не виявили у своїх розпадах жодних ознак існування суперсиметричних частинок — а, отже, суперсиметрична теорія, у будь-якому разі, у її найпростішому вигляді, не працює[1].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]



Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.