Супер Регбі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Super Rugby
Супер Регбі
Тип rugby union competitiond
професійна спортивна лігаd
повторювані спортивні подіїd
Засновано 1996
Вид спорту регбі-15
Країна  Нова Зеландія,  Австралія,  ПАР ·  Аргентина
Розташування Аргентина
Австралія
Японія
Нова Зеландія
ПАР
Місце діяльності Австралія, Нова Зеландія, ПАР
Центральний орган SANZAR (конфедерація регбійних союзів)
Вебсайт: [1]] www.SuperRugby.com.au
Нова Зеландія www.SuperRugby.co.nz
ПАР www.SuperSport.com

CMNS: Супер Регбі у Вікісховищі

Супер Регбі — найбільший та найвідоміший професійний регбійний чемпіонат у південній півкулі. В рамках чемпіонату змагаються регбійні клуби (франшизи) з Австралії, Нової Зеландії, Південної Африки, Аргентини та Японії. Змагання в рамках Супер Регбі стартували 1996 року. [1]

Організацією, що проводить змагання є SANZAR - конфедерація регбійних союзів країн-учасників. Попередня назва змагань була Super-14 - від числа клубів-учасників першості. А починалося все з 10 клубів (як Super-10), пізніше клубів стало 12 (Super-12).

«Коти» (нині — «Леви») проводять матч з «Акулами»

Команди[ред. | ред. код]

З сезону 2011 року число команд збільшено до 15 — по 5 від кожної з країн-учасників. 15-м учасником став Мельбурн Ребелз.

Команди
Країна Команда Місто/Регіон Стадіон(и) (Місткість)
Австралія Брамбіз Австралійська столична територія Канберра Стадіон (25 011)
Варатас Новий Південний Уельс ANZ Стадіон (83 500)
Сіднейський футбольний стадіон (45 500)
Редз Квінсленд Санкорп Стадіон (52 500)
Вестерн Форс Західна Австралія Перт Овал (20 500)
Мельбурн Ребелс Вікторія AAMI Парк (30 050)
Нова Зеландія Блуз Окленд, Норт Харбор, Нортленд. Еден Парк (50 000)
Норт Харбор Стадіон (25 000)
Чіфс Бей-оф-Пленті, Каунтіз Манукау, Кінг Кантрі, Ваїкато Бейпарк Стадіон (19 800)
Ваїкато Стадіон (25 800)
Крусейдерз Буллер, Тасман AMI Стадіон (38 628)
Хайландерс Отаго Керісбрук (29 000)
Квінстаун (19 000)
Регбі Парк Стадіон (17 000)
Харрікейнс Іст Кост, Гоукс Бей, Веллінгтон FMG Стадіон (18 000)
Маклін Парк (22 000)
Вестпек Стедіум (34 500)
Південна Африка Буллз Преторія Лофтус Версфелд Стадіон (51 762)
Орландо Стадіон (40 000)
Чітас Блумфонтейн Фрі Стейт Стедіум (48 000)
GWK Парк (18 000)
Лайонз Йоганесбург Елліс Парк Стедіум (62 567)
FNB Стадіон (94 736)
Шаркс Дурбан Кінгс Парк Стедіум (55 000)
Стормерс Кейптаун Ньюлендс Стедіум (51 900)
Кейптаун Стедіум (64 100)

Зміни в 2016 та 2018 роках[ред. | ред. код]

Починаючи з 2018 року число команд було розширено до 18 — добавлено команди з Аргентини та Японії і ще одну з Південної Африки. Команди грали в чотирьох конференціях. Нова Зеландія та Австралія мали свої конференції, а Південна Африка — дві конференції, куди входили аргентиська та японська команди.

У сезоні 2018 року повернулися до формату з 15 командами — відпали дві південноафриканські та одна австралійська команда. Тепер команди учасниці були розбиті на три конференції: новозеладндську, австралійську, куди входила японська команда «Сонячні вовки», й південноафриканську, до якої входили «Ягуари» з Аргентини.

Чемпіони[ред. | ред. код]

Рік # Команди Фінал Півфіналісти
Переможець Рахунок Друге місце 1й півфіналіст 2й півфіналіст
1996 12
Сині
45 — 21
Акули

Червоні

Бики
1997 12
Сині
23 — 7
Брамбіс

Урагани

Акули
1998 12
Крусейдерз
20 — 13
Сині

Акули

Хайлендерс
1999 12
Крусейдерз
24 — 19
Хайлендерс

Червоні

Стормерс
2000 12
Крусейдерз
20 — 19
Брамбіс

Хайлендерс

Коти
2001 12
Брамбіс
36 — 6
Акули

Коти

Червоні
2002 12
Крусейдерз
31 — 13
Брамбіс

Варатас

Хайлендерс
2003 12
Сині
21 — 17
Крусейдерз

Урагани

Брамбіс
2004 12
Брамбіс
47 — 38
Крусейдерз

Стормерс

Чіфс
2005 12
Крусейдерз
35 — 25
Варатас

Бики

Харрікейнс
2006 14
Крусейдерз
19 — 12
Харрікейнс

Варатас

Бики
2007 14
Бики
20 — 19
Акули

Крусейдерз

Сині
2008 14
Крусейдерз
20 — 12
Варатас

Акули

Урагани
2009 14
Бики
61 — 17
Чіфс

Урагани

Крусейдерз
2010 14
Бики
25 — 17
Стормерс

Крусейдерз

Варатас
2011 15
Червоні
18 — 13
Крусейдерз

Блюз

Стормерс
2012 15
Чіфс
37–6
Акули

Крусейдерз

Стормерс
2013 15
Чіфс
27–22
Брамбіз

Крусейдерз
ПАР Бики
2014 15
Варатас
33–32
Крусейдерз

Акули

Брамбіз
2015 15
Горці
21–14
Урагани

Варатас

Брамбіз
2016 18
Урагани
20–3
Леви

Чіфс

Горці
2017 18
Крусейдерз
25–17
Леви

Чіфс

Урагани
2018 15
Крусейдерз
37–18
Леви

Урагани

Варатас
2019 15
Крусейдерз
19–3
Ягуари

Брамбіз

Урагани
Матч Крусейдерз проти Гепардів у травні 2006

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Super 14 to be broadcast into 41 countries. globalsuper14.com. Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 19 серпня 2011. 

Посилання[ред. | ред. код]

Офіційні сайти[ред. | ред. код]