Суплетивізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Суплетивізм — утворення граматичних форм одного й того ж слова від різних основ або коренів. Наприклад:

• брати (недоконаний вид) — взяти (доконаний вид)
• говорити (недоконаний вид) — сказати (доконаний вид)
• рос. садиться (недоконаний вид) — рос. сесть (доконаний вид).

Суплетивізм як єдиний засіб вираження граматичних значень характерний для парадигми особових займенників у індоєвропейських мовах:

• укр. я - мене, вона - її, ми - нас
• нім. Ich - mich, sie - ihr, wir - uns
• англ. I - me, she - her, we - us
• фр. je - me

У індоєвропейських мовах також суплетивізм використовується при творенні ступенів порівняння прикметників:

• укр. гарний — кращий
• рос. хороший — лучший
• англ. good — better

[ред.] Література

• Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. — К.: Видавничий центр «Академія», 2005, стор. 106—110