Сурикат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сурикат
Suricata.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижаки (Carnivora)
Підряд: Кішкоподібні (Feloidea)
Родина: Мангустові (Herpestidae)
Рід: Сурикат (Suricata)
(Desmarest, 1804)
Вид: Сурикат
Біноміальна назва
Suricata suricatta
(Schreber, 1776)
Meerkat Area.svg

Сурика́т, або сурика́тка (Suricata suricatta) — хижий ссавець з родини мангустових (Heprestidae = Viveridae), єдиний представник монотипового роду Suricata. Мешкає в пустелі Калахарі, що у Південній Африці. Сурикати зустрічаються таких країнах як Ангола, Ботсвана, Намібія. Середня тривалість життя цих тварин становить 12—14 років.

Опис[ред.ред. код]

Довжина голови й тіла: 250—350 мм, хвіст: 175—250 мм. Забарвлення жовтувато-сіро-сиве. Голова майже біла, вуха чорні, хвіст жовтуватий з чорним кінчиком. Шерсть довга і м'яка, а підшерстя темно рудого кольору. Тіло досить струнке. Передні ноги мають дуже довгі, сильні кігті. Самки мають шість молочних залоз.

Поведінка[ред.ред. код]

Деякі сурикати живуть в гірських районах, захистками для них у цьому випадку є невеликі скелясті печерки. Як риючі тварини, сурикати риють нори в кам'янистому ґрунті Калахарі або користуються залишеними норами африканської земляної білки. Розмноження паразитів в норі призводить до того, що сурикатам властива часта зміна осель, при цьому нове поселення може виявитися за 1—2 км від старого. Сурикати ведуть денний спосіб життя, в теплий день вони гріються на сонці. В їжі віддають перевагу комахам, а також зміям, ящіркам, павукам, багатоніжкам і скорпіонам, до отрути останніх сурикати мають імунітет. Як високоорганізовані тварини, сурикати об'єднуються в колонії, що складаються з двох-трьох сімейних груп по 20—30 особин. Проте, деякі суперсім'ї мають по 50 представників або й більше. Кланам сурикатів властива ворожнеча за території, на «межі» яких відбуваються битви, які нерідко закінчуються плачевно: при захопленні нори, в якій знаходилися дитинчата ворогуючого клану, вони будуть вбиті. День сурикати починають з очищення свого житла, потім виходять на полювання, опівдні відпочивають в тіні, після чого знову виходять на пошуки їжі, повертаючись в нору до заходу сонця. Для «розмов» сурикати використовують 10 звукових поєднань, при цьому їх мова складається з 20 «слів». Деякі сурикати придатні для утримання в будинку, їх відносять до тварин, які найстійкіші до хвороб.

Відтворення[ред.ред. код]

Вагітність триває 77 днів, можливо менше, у дикій природі народжується від 2 до 5, найчастіше 3,4 дитинчат, які важать 25—36 гр. Їхні очі відкриваються на 10—14 день, від молока відлучаються на 7—9 тиждень. Статева зрілість настає в однорічному віці.

Література[ред.ред. код]

  • Ronald M. Nowak Walker's carnivores of the world / JHU Press, 2005, P. 219—221 (англ.)
  • Moira J. van Staaden Suricata suricatta. Mammalian species. The American Society of Mammalogists. 1994. N.483, P. 1—8 (англ.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Commons
Розділ Віківиди має дані за темою: