Суркіс Григорій Михайлович
| Суркіс Григорій Михайлович | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
|
3-й Президент Федерації футболу України
|
||||||
| Час на посаді: | ||||||
| 16 серпня 2000 — 2 вересня 2012 | ||||||
| Президент | Кучма Леонід Данилович, Ющенко Віктор Андрійович, Янукович Віктор Федорович | |||||
| Попередник | Пустовойтенко Валерій Павлович | |||||
| Наступник | Коньков Анатолій Дмитрович | |||||
|
|
||||||
| Народився | 4 вересня 1949 (63 роки) Одеса |
|||||
| Політична партія | СДПУ(о) | |||||
| Дружина | Катерина | |||||
| Діти | Світлана (1972), (2006) | |||||
| Нагороди |
|
|||||
| 3-го скликання | |||
| СДПУ(о) | 12 травня 1998 | — | 14 травня 2002 |
| 4-го скликання | |||
| СДПУ(о) | 14 травня 2002 | — | 25 травня 2006 |
Григо́рій Михайлович (Рахмі́льович) Су́ркіс (*4 вересня 1949, Одеса) — український футбольний функціонер, підприємець і політик. Президент Федерації футболу України з 2000 до 2012 року.
Зміст |
Біографія [ред.]
Народився в єврейській родині. Батько — Михайло (Рахміль) Давидович, військовий лікар. Мати, Рімма Яківна, працівник торгівлі. Брат — Ігор.
Закінчив у 1972 році Київський технологічний інститут харчової промисловості по спеціальності «Машини та апарати харчових виробництв» з дипломом інженера-механіка.
У 1971–1974 роках — старший інженер матеріально-технічного постачання Головплодвинпрому УРСР, у 1974–1988 роках — майстер Харківського СРБУ N 1, виконроб, начальник постачання РБУ N 3, заступник начальника тресту «Київжитлорембудмонтаж», у 1988–1991 роках — головний інженер, начальник управління, заступник начальника ВЖРО Київського міськвиконкому. У 1991–1993 рр. — генеральний директор СП «Динамо-Атлантик», у 1993–1998 рр. — президент АТ Футбольний клуб «Динамо-Київ», у 1992–1998 роках — президент УПФК «Славутич».
Політика [ред.]
Член партії СДПУ(о) з 1995 року. У 1996—1998 рр. — член Центральної Ради, а з 1998 р. — Політради СДПУ(о). Заступник Голови СДПУ(о) з жовтня 1998 року, член Політбюро (до 1998 р. — Правління) СДПУ(о) з грудня 1996 року. Секретар Київського міськкому СДПУ(о) у 1997–2003 роках. Делегат ХІ—XVIII з'їздів партії.
Член Координаційної ради з питань внутрішньої політики (вересень 1998 — грудень 1999); заступник голови ради Міжнародної фундації українського літопису (з липня 1998).
Народний депутат України ІІІ та IV скликання. Заступник голови Комітету, член Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму Верховної Ради України. Уповноважений представник фракції СДПУ(о) у Верховній Раді України (1998—2002 років).
Футбол [ред.]
Влітку 1993 року виграв боротьбу за владу в футбольному клубі «Динамо» (Київ), в результаті чого контроль над клубом перейшов від Віктора Безверхого до Григорія Суркіса, який згодом стабілізував клубні фінанси.
З 1996 по 2000 роки Суркіс був президентом Професійної футбольної ліги і віце-президентом Федерації футболу України. З 16 серпня 2000 року очолює Федерацію футболу України. 16 липня 2004 року переобраний на 4-річний термін, 14 вересня 2007 року переобраний на 5-річний термін.
У 2002 році передав право власності клуба брату Ігорю.
З 2004 року Григорій Суркіс був кооптованим членом виконкому УЄФА (без права голосу). 26 січня 2007 року президент Федерації футболу України Григорій Суркіс був обраний членом виконкому УЄФА на 31-му черговому Конгресі організації в німецькому місті Дюссельдорфі. Не в останню чергу завдяки старанням та праці цього футбольного функціонера виконком УЄФА довірив Україні разом з Польщею проводити чемпіонат Європи з футболу 2012. 2 вересня 2012 року залишив посаду голови ФФУ, вирішивши не балотуватись на новий термін.
Нагороди [ред.]
- Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (5 липня 2012) — за значний особистий внесок у підготовку і проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, успішну реалізацію інфраструктурних проектів, забезпечення правопорядку і громадської безпеки під час турніру, піднесення міжнародного авторитету Української держави, високий професіоналізм[1]
- Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (19 серпня 2006) — за досягнення високих спортивних результатів на чемпіонаті світу з футболу 2006 року (Федеративна Республіка Німеччина), виявлені мужність, самовідданість і волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України[2]
- Орден «За заслуги» І ст. (2004)[3][4]
- Орден «За заслуги» ІІ ст. (22 серпня 1998) — за вагомий особистий внесок у законодавчу діяльність Верховної Ради України та з нагоди 7-ї річниці незалежності України[5]
- Почесна відзнака Президента України (22 серпня 1996) — за визначні досягнення у праці, що сприяють економічному, науково-технічному і соціально-культурному розвиткові України, зміцненню її державності і міжнародного авторитету, та з нагоди п'ятої річниці незалежності України[6]
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України (вересень 2004).
- Володар премії за вищі професійні і громадські досягнення «Прометей-престиж» і титулу «Людина року-1996» в номінації «Бізнесмен року».
- Лауреат в номінації «Меценат року».
- Володар премії «Прометей-престиж» і титулу «Людина року-1997» в номінації «Меценат року»
- Володар найвищого рейтингу в номінації «Бізнесмен року».
Особисте [ред.]
Володіє англійською мовою.
Примітки [ред.]
- ↑ Указ Президента України № 435/2012 від 5 липня 2012 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України № 697/2006 від 19 серпня 2006 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ СУРКІС Григорій Михайлович // Копія сторінки сайту ФФУ станом на 25 серпня 2012 року у кеші Google
- ↑ Суркис Григорий Михайлович // Ліга. Досье(рос.)
- ↑ Указ Президента України № 919/98 від 22 серпня 1998 року «Про відзначення нагородами України»
- ↑ Указ Президента України № 753/96 від 22 серпня 1996 року «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України»
Посилання [ред.]
- Григорій Суркіс - почесний президент ФФУ
- Візитка на сайті ФФУ
- Кость Бондаренко. Григорій Суркіс // Поступ, № 45 (489), 10.03.2000
- Російська преса розказує всю правду про Григорія Суркіса // Українська правда, 10.06.2000
- Україна молода, № 236 (4001), 16.12.2010
Джерела [ред.]
- «Гордимся сыном…» // Официальный клубный журнал «Динамо» Киев. — 2008. — № 6 (41) грудень 2008
| Попередник: Посада запроваджена |
Президент Професіональної футбольної ліги України 1996–2000 |
Наступник: Равіль Сафіуллін |
| Попередник: Валерій Пустовойтенко |
3-й Президент Федерації футболу України 16 серпня 2000 - 2 вересня 2012 |
Наступник: Коньков Анатолій Дмитрович |
- Народились 4 вересня
- Народились 1949
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого
- Кавалери ордена «За заслуги»
- Українські підприємці
- Політики України
- Українські футбольні функціонери
- Народні депутати України 3-го скликання
- Народні депутати України 4-го скликання
- Нагороджені почесною грамотою КМУ
- Уродженці Одеси
- Українські євреї
- Члени СДПУ (о)

