Суртсей
Суртсей (ісл. Surtsey, де ey озн. острів) — вулканічний острів на відстані 33 км на південь від південного узбережжя Ісландії і є частиною Вестманових островів. Суртсей — найпівденніша точка Ісландії. Він утворився під час вулканічного вибуху, що розпочався на глибині 130 метрів від рівня океану і сягнув поверхні 14 листопада 1963 року. Виверження напевно розпочалося на декілька днів раніше і тривало до 5 червня 1967 року, коли острів досягнув свого максимального розміру 2,7 км. кв. З того часу ерозія від вітру та хвиль привела до поступового зменшення розмірів острова. У 2007 році площа острова становила 1,4 км. кв.
Острів складається з декількох окремих конусів, один є складеним, а інший — щитовим вулканом, і сьогодні займає територію 2,6 кв. км, 150 м заввишки. Лише 10% вулканічного попелу і лави, з яких утворився острів є над рівнем моря, решта лави є під хвилями, утворена коли Суртсей був все ще підводним.
Вулкани острова вважаються в наш час[Коли?] згаслими, і на ньому не було жодної активності з 1967 року. Острів є сьогодні природним заповідником і подорожі на нього дозволяються лише за науковими причинами, зі спеціальним дозволом.
Новий острів був названий іменем одного з велетів — йотуна Суртра з ісландської міфології. Під час формації острів інтенсивно досліджувався вулканологами і з часу закінчення виверження, Суртсей викликав великий інтерес ботаніків і біологів, так як життя почало поступово колонізувати первинно голий острів.
Зміст |
[ред.] Початки вибуху
У 07:15 ранку, 14 листопада 1963, кухар Іслейвура ІІ, трейлера, що плив неподалік від Вестманових островів на півдні Ісландії, зауважив щось на південний захід від корабля, виявилося що це — зростаюча колона темного диму. Судно попливло дослідити дим. Капітан думав, що це палаючий корабель, але замість того вони виявили вибухові виверження, з яких виходили чорні колони попелу, що вказувало на вулканічний вибух, який розпочався під морем.
[ред.] Поява життя
Острів складався лише з вулканічної пемзи, однак привернув увагу вчених усього світу, тому що на його прикладі можна було вести спостереження за появою життя на острові. Доступ на острів «для чистоти експерименту» був обмежений.
Вченими було визначено, що бактерії та інші мікроорганізми оселилися на острові вже в перші години народження острова.
Рослини також поступово стали з'являтися на острові. Спочатку це були мохи та лишайники, які опинилися на острові вже в 1965 році. У середині 1980-х на острові налічувалося вже понад 20 видів, а в 1998 році з'явилися перші кущі.
Суртсей лежить на шляху перельотів багатьох видів птахів. Зрозуміло, птахи, як перелітні, так і ті, що живуть на Вестманнаейарі, приземляються, удобрюючи безплідний ґрунт острова своїм послідом, в якому крім органічних і мінеральних речовин знаходяться неперетравлені насіння рослин, що сприяє поширенню нових видів.
Першими на острові були помічені буревісник і гагарки. У 1986 році виявилася колонія чайок, які мали гнізда на острові. Крім того, острів відвідується такими птахами, як лебеді, дикі гуси та ворони. У XXI столітті виявлені гніздів'я тупиків.
На Суртсеї також виявлені й інші форми життя: черви, павуки, жуки, мухи, кліщі та інші.
Морське життя біля острова характерне для цього району і багате рибою і планктоном.
[ред.] Ерозія
Ерозія острова — одна з головних проблем Суртсея і навколишніх острівців. За 40 років існування площа острова зменшилася майже вдвічі, однак, з середини 1980-х, темпи ерозії різко сповільнилися. За прогнозами фахівців, острів через кілька років перестане зменшуватися в розмірах.
[ред.] Клімат
Клімат острова схожий на клімат Вестманнаейара і південного узбережжя Ісландії. Океан біля острова не замерзає, плавуча крига в цьому районі велика рідкість. Температура найхолоднішого періоду (січень-лютий) перевищує нульову відмітку (1 — 1,5 °C), найтеплішого (липень-серпень) — +10,5 °C. Дощі йдуть часто протягом всього року, взимку іноді випадає сніг, який швидко тане. Річна кількість опадів складає близько 1600 міліметрів.
[ред.] Галерея
[ред.] Посилання