Сурхандар'їнська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сурхандар'їнський вілоят
(Сурхандар'їнська область)
Samarqand viloyati
UZ-Surxondaryo.PNG
Адміністративний центр Термез
Країна Узбекистан Узбекистан
Офіційна мова узбецька
Населення
 - повне 1 676 000
 - густота 81 чол./км²
Площа
 - повна 20 800 км² км²

Сурхандар'ї́нська о́бласть (вілоя́т, узб. Surxondaryo viloyati) - найпівденніша область ( вілоят) Узбекистану. Межує з Таджикистаном, Туркменістаном та Афганістаном. Адміністративний центр - місто Термез.

Географія[ред.ред. код]

Центральна і південна частини області є рівнинними. На півночі розташований Гіссарський хребет, на заході і північному-заході розташовані його відроги - гори Байсунтау (4425 м) і Кугітангтау (3139 м), на Сході розташовується хребет Бабатаї (до 2290 м ), на півдні - долина річки Амудар'ї.

Клімат - від сухого пустельного на півдні, до субтропічного на півночі (р. Узун). Середня температура січня становить +3 °, липня +30 ° С. На рівнинах кількість опадів коливається від 130 мм до 360 мм на рік, в передгірських районах - від 440 мм до 620 мм.

Є запаси нафти, газу, вугілля, солі, гіпс а й інших корисних копалин.

Населення[ред.ред. код]

Населення (2005) налічує близько 1 676 тис. чоловік. Етнічний склад у Сурхандарьо виражений представниками різних національностей, в тому числі узбеки, таджики, росіяни, татари, корейці, афганці, та інші . У Сурхандар'їнській області проживають таджики чотирьох різних клан ів: Панджобські (Панжобі), Дарбандські (Дарбанді), Сайробські (Сайробі) і Байсунські (Бойсуні).

Економіка[ред.ред. код]

Основу економіки області складає агропромисловий комплекс. Вирощуються тонковолокнисті сорти бавовнику.

Діють 26 великих промислових підприємств. Провідними галузями промисловості Сурхандар'їнської області є легка і харчова промисловість. Значне місце займає гірничодобувна промисловість: близько Хаудага, Учкизила, Ляльмікара і Кокайди діють нафтові і газові промисли.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Область розділена на 14 адміністративних районів ( туманів):

  1. Алтинсайський - сел. Карлук
  2. Ангорська - сел. Ангор
  3. Байсунський - м. Байсун
  4. Денауський - м. Денау
  5. Джаркурганський - м. Джаркурган
  6. Кизирикський - сел. Сарік
  7. Кумкурганський - м. Кумкурган
  8. Музрабатський - сел. Халкабад
  9. Саріасійський - сел. Саріасія
  10. Термезський - сел. Учкизил
  11. Узунський - сел. Узун
  12. Шерабадський - м. Шерабад
  13. Шурчинський - м. Шурчі

Міста[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]