Суслов Онисим Зіновійович
| Суслов Онисим Зіновійович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
1857 Єлисаветград, Бобринецький повіт, Херсонська губернія, Російська імперія | |||
| Помер |
2 грудня 1929 Одеса, Українська СРР, СРСР | |||
| Громадянство |
 Російська імперія УНР Українська Держава.svg){kind=small} СРСР | |||
| Діяльність | актор | |||
|
| ||||
 Суслов Онисим Зіновійович у Вікісховищі | ||||
Онисим Зіновійович Суслов (справжнє прізвище Рєзніков) (*1857, Єлисаветград — † 2 грудня 1929, Одеса) — український драматург, актор, режисер і антрепренер школи М. Кропивницького.
Життєпис[ред. | ред. код]
1879–1882 — студіював медицину в Дерптському і Бернському університетах. 1882–1887 — за належність до партії «Народна Воля» був на засланні в Каїнську Томської губернії.
На сцені з 1888 р. у трупах М. Кропивницького (до 1892 р.), братів Тобілевичів, Г. Деркача (1893–1894), потім очолював власну трупу.
12 березня 1908 року вперше виставу «Ревізор» українською мовою у виконанні трупи Суслова було показано у Петербурзі. Цей день деякі петербурзькі газети назвали «історичним днем української сцени»; виставу готували понад три місяці, здійснював постановку спеціально запрошений російський режисер М. Арбатов. Репетиції напередодні прем'єри проводили зранку до ночі і навіть відміняли спектаклі, виготовили нові декорації і костюми; вистава сприймалася з великим ентузіазмом. Щоправда, чимало суперечок викликав переклад і сам факт постановки російської п'єси українською мовою. Журнал «Русский артист», схвалюючи цю спробу, засуджував нісенітність фейлетону якогось Н. Шебуєва про те, що української мови зовсім не існує. Журнал «Театр и искусство», хоч і дивувався, чому це замість «бумага» кажуть «папір» і навіщо було перекладати цитату з Державіна «О ты, что в горести напрасно на Бога ропщешь, человек» на «О ти, що в горесті дарма на Бога ремствуєш, людино», не міг не визнати, що «Ревізор» українською мовою всупереч попереднім передбаченням йде з безсумнівним успіхом. Насамперед, тепер для всіх цілком очевидно, що постановка комедії Гоголя українською мовою не являє собою нічого неприродного".
У 1909–1917 рр. у різних російських та українських трупах. Дружина — Уляна Суслова була акторкою в трупі Саксаганського.[1]
1918–1929 — керував селянськими пересувними театрами і заводськими гуртками, викладав в Одеській драматичній студії, яка згодом була перетворена на Одеський український театральний інститут імені Марка Кропивницького[2], і знімався у фільмах: «Митя», «Сумка дипкур'єра» (1927), «Проданий апетит» (1928), «Філантроп» (1928) та ін.
Відзначався в ролях коміків і резонерів: писар Скубка («По ревізії» М. Кропивницького), Цоколя («Наймичка» І. Карпенка-Карого), Карась («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), голова Явтух («Майська ніч» Шатковського за Гоголем) й ін.
Автор побутових драм «Галя Русина», «Без просвіту» та «За землю» і театральних спогадів, зокрема, про М. Кропивницького[3], які зберігаються в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. Вернадського (фонд Х, № 18230).
Трупа Суслова та Суходольського[ред. | ред. код]
У 1894 група акторів трупи Деркача створила окреме театральне товариство — трупу О. Суслова та О. Суходольського.
З трупи Деркача до нового складу увійшли: Є. Боярська, Є. Зарницька, Г. Затиркевич-Карпинська, Л. Манько, М. Козловська, Г. Кохановська, Л. Круглякова, О. Шатковський, Ю. Росіна та ін.[4]
З 1894 у новому складі трупи були також: В. Розсудов-Кулябко, К. Ванченко-Писанецький, М. Васильєв-Святошенко, А. Войцехівська, О. Зініна, з 1899 — М. Борченко та ін.
З 1900 р. до трупи входила О. Ратмирова.
Репертуар: вистави за п'єсами І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, Т. Шевченка, М. Кропивницького, М. Старицького, І. Карпенка-Карого, О. Островського. Також ставилися оперети.
До 1898 р. трупа очолювалася Сусловим разом із О. Суходольським.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ О. Луговий, Визначне жіноцтво України
- ↑ Володимир Мошинський. Український державний театр ім. Т. Шевченка в Одесі і Театральна студія ім. М. Кропивницького // Місячник «Визвольний шлях». Кн. 11 (224), 1966. — С. 1259
- ↑ Суслов О. Образ учителя / Онисим Суслов // Спогади про Марка Кропивницького : збірник. — Київ : Мистецтво, 1990. — С.88—98. — ISBN 5-7715-0407-6.
- ↑ Трупа Суслова О. 3. і Суходольського О. Л. / П. К. Медведик leksika.com.ua
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Мар'яненко І. О. Театр О. З. Суслова // Мар'яненко І. О. Минуле українського театру: зустрічі, творча праця. — Київ : Мистецтво, 1953. — С. 96—106.
Посилання[ред. | ред. код]
- О. Суслов — український театральний діяч[недоступне посилання з липня 2019]
- Прес-центр
 |
Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела. |