Суспензія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Суспензія (від пізньолат. suspensio - підвішування) - дисперсна система з рідким дисперсійним середовищем та твердою диспергованою (дисперсною) фазою, частинки якої достатньо великі, щоб протидіяти броунівському руху. На відміну від високодисперсних систем, в суспензії частинки відносно швидко седементують (випадаюсть в осад, або зрідка спливають на поверхню дисперсіної рідини). Суспензії використовують у будівельній технології, виробництві лакофарбових матеріалів, паперу, тощо. Суспензія є окремим випадком дисперсних систем і належить до класу "тверде тіло в рідині", прикладом яких є мул у воді. (Для порівняння: система "рідина в рідині" - емульсія, олія в воді; система "тверде тіло в газі", аерозоль - дим; система "рідина в газі", аерозоль - туман). Для твердої фази в суспензіях характерні розміри часток від 1 мкм до кількох міліметрів. При менших розмірах система зазвичай є колоїдним розчином (в граничному випадку - гомогенною системою, істинним розчином).

Мінеральна суспензія (водовугільна суспензія) – композиційна дисперсна система, яку утворено частинками твердого матеріалу у рідині (найчастіше воді), має властивості неньютонівської рідини та наближається до властивостей в’язкопластичого середовища.

[ред.] Література

• Світлий Ю.Г., Білецький В.С.. Гідравлічний транспорт (монографія). – Донецьк: Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. – 436 с. ISBN 978-966-317-038-1