Суськ (Рівненський район)
| село Суськ | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Рівненська область |
| Район | Рівненський район |
| Громада | Деражненська сільська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 353 |
| Площа | 1,51 км² |
| Густота населення | 233,77 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 35055 |
| Телефонний код | +380 3657 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°46′44″ пн. ш. 26°07′43″ сх. д. / 50.77889° пн. ш. 26.12861° сх. д.Координати: 50°46′44″ пн. ш. 26°07′43″ сх. д. / 50.77889° пн. ш. 26.12861° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
173 м |
| Водойми | річка Горинь |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 35015, Рівненська обл., Костопільський р-н, с. Дюксин |
| Карта | |
  Суськ | |
 Суськ | |
| Мапа | |
| |
Суськ — село в Україні, в Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 353 осіб.
Назва Суськ походить від слова "СУСІ́К, а, чол., діал. Засік. Ані приладів господарських під шопою, ані сусіків з збіжжєм [збіжжям] в обширних сінях, ані скринь.. — нічого не було (Іван Франко, II, 1950, 211); Жменяк сумнівався в тому, що в його сусік потрапить кожний зважений мішок, якого нестиме не він з братом, а хтось інший (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 17)."[1]
Перша згадка про село Суськ датується 1446 роком.
"20 листопада 1446, в селі Несвіч князь Свидриґайло Ольґердович слузі за вірну службу надав кн. Івану Дмитровичу дозвіл про повернення Острожця та інших сіл: Косарів, Блищани, Теренош, Войниця на річці Іква, Перекали у Радомишля, а біля Стубли - Дюксин, Суськ на річці Горині.[1]
На початок XVI ст. і надалі володіння Дмитра належали нащадкам Івана Дмитровича, рештою ж земель володіли інші роди, пов’язані з Голованями-Острожецькими. Одні з них - Князі Корецькі, а саме дочка Василіса Глібівна та єдина спадкоємиця Гліба Лизогуба Головні володіла селами Суськ, Радомишль і Перекали[2]
18 лютого 1526 року: король польський і великий князь литовський Сиґізмунд Старий на прохання князя Федора Михайловича Чорторийського, старости луцького, видає привілей, де затверджує надання йому монастиря [в] Пересопниці королем і великим князем Александром [Яґелоном], купівлю села Суськ від Івана Івановича Корецького, а також запис третини дібр Кальнятичі, що вчинив Стефан Кунахович Гуща.[3]
Неподалік від села розташований Суський ботанічний заказник, заповідне лісове урочище Суська Дача і Мисливсько-спортивний клуб «Сокіл» http://sokil-susk.com.ua
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на правому березі річки Горинь. В центрі села росте дуб-велетень якому більше 700 років. Раніше князів Корецьких там був мисливський маєток.
Історія[ред. | ред. код]
У 1906 році село Клеванської волості Рівненського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 21 верст, від волості 12. Дворів 47, мешканців 326[4].
Відомі люди[ред. | ред. код]
Померли:
- Клячківський Дмитро (псевда: Клим Савур, Панас Мосур) (* 4 листопада 1911, м. Збараж, Тернопільська область — † 12 лютого 1945, між селами Оржівські хутори, Рівненський район та Суськ, Костопільський район Рівненської області) — полковник УПА, один із перших командирів УПА.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Российский государственный архив древних актов, ф. 389, оп. 1, спр. 196, арк. 220 зв.–221
- ↑ Wolff J. Kniaziowie litewsko-ruscy… – S. 173, 202.
- ↑ Пергамент, 580x260+80 мм; печатка на шовковому шнурку. Із зібрання – (762 Perg.).
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||
| ||||||||
