Сухий лід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Структура кристалічної ґратки сухого льоду

Сухий лід — твердий діоксид вуглецю (CO2), при звичайних умовах (тиск Р = 1 атм і температурі 293 К) переходить у газоподібний стан, минаючи рідку фазу.

За зовнішнім виглядом нагадує лід (звідси назва). Технічний «сухий лід» має густину близько 1560 кг/м3, при сублімації поглинає близько 590 кДж/кг (140 ккал/кг). Використовується для охолодження харчових продуктів (наприклад, морозива) при їх транспортуванні та зберіганні, в науково-дослідних роботах для отримання низьких температур (близько −79 °C), при випробуваннях і збиранні деяких агрегатів у машинобудуванні і т. д.

ГОСТ 12162-77[1] зазначає, що сухий лід (діоксид вуглецю) — низькотемпературний продукт, що отримується з рідкої, чи газоподібної вуглекислоти шляхом пресування при високому тиску (близько 300 атм). Нетоксичий, невибухонебезпечний, не проводить електрику. Колір — білий. Температура: −78 ° С. Стандартом передбачається випуск технічного та харчового (два сорти) сухого льоду.

Примітки[ред.ред. код]

  1. ГОСТ 12162-77* Двуокись углерода твердая. Технические условия.

Посилання[ред.ред. код]