Сухой ПАК ФА

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сухой ПАК ФА "Т-50"
ПАК ФА в польоті (уявая художника)
ПАК ФА
Призначення: багатоцільовий винищувач п'ятого покоління 
Перший політ: 29 січня 2010 р. 
Історія виробництва
Виробник: Росія Росія КнААВО 
Всього збудовано: 5[1]

2 прототипа для наземних випробувань[2] 

Модифікації: Т-50УБ/FGFA, Т-50К (для ВМФ ), ЛФІ Т-50 
Конструктор: А. Давиденко 
Характеристики
Екіпаж: 1 чол.
МШ біля землі: 1300—2100 (1,1—2,0 М) км/г
МШ на висоті: 2125—2600 (2,0—2,45 М) км/г
Бойовий радіус: 4300 км
Дальність польоту: 5500 км
Практична стеля: 20000 м
Швидкопідйомність: 350 м/с
Розміри
Довжина: 20 м
Висота: 4,8 м
Розмах крил: 14 м
Кут стрілоподібності крила по лінії ¼ хорд: по передній кромці:
  • по поворотній частині: 78°
  • по іншій: 48°
  • по задній кромці: -14° °
Ефективна площа розсіювання: 0,35 м²
Шасі: триколісне з носовою стійкою, носова стійка прибирається у польоті, основні — у фюзеляж у напрямку до нього 
Маса
Споряджений: 30610 кг
Силова установка
Двигуни: Модель: «АЛ-41Ф1» (на прототипі і літаках перших партій, двигун «другого етапу» має заводське позначення «Виріб-127» 
Тяга (потужність): максимальна: 2 × 8800 (близько 11000 на «Виробі-127») кгс 
Тяга форсажна: 2 × 15000 (близько 17500 на «Виробі-127») кгс 
Озброєння
Гарматне озброєння: 30 мм вбудована гармата (модернізована ГШ-301, темп стрільби та енергія віддачі збереглися) 
Боєзапас: 1310-10000 кг
  • для повітряного бою, у відсіках озброєння: 1620 кг (8 × РВВ-СД + 2 × РВВ-МД )
  • проти наземних цілей, у відсіках озброєння: 4220 кг (8 × КАБ-500 + 2 × РВВ-МД ) 
Кількість точок підвіски: * внутрішні: 8 або 10
  • зовнішні: 8 або 2 

Перспективний авіаційний комплекс фронтової авіації (ПАК ФА, Т-50, Виріб 701, винищувач 21) — російський винищувач п'ятого покоління, розроблюваний ОАК. Головним розробником є ОАО Сухой, де він отримав позначення Т-50. На КнААВО, де збирають перші льотні екземпляри, йменується виробом 701. Літак розроблюється для заміни МіГ-29 і Су-27. Перший політ літак здійснив 29 січня 2010 року. На базі ПАК ФА створюється експортна модифікація для ВПС Індії.

Серійне виробництво літака повинне початися в 2015. У 2013 повинне початися дрібносерійне виробництво літаків цього типу для випробування озброєнь.

Літак розробляється для заміни МіГ-29 і Су-27 в російських ВПС. Для експортних поставок на базі ПАК ФА спільно з Індією створюється експортна модифікація літака, що отримала позначення FGFA (Fifth Generation Fighter Aircraft — винищувач п'ятого покоління)

Історія створення[ред.ред. код]

Проекти радянського періоду[ред.ред. код]

Наприкінці 1980-х років ВПС Радянського Союзу виробили вимоги до винищувача п'ятого покоління для фронтової авіації на заміну МіГ-29 і Су-27. На основі цих вимог, РЛК «МіГ» розробив проект Мікоян 1.44, а КБ Сухого — Су-47. Розпад Радянського Союзу і наступний за ним економічний спад не дозволили продовжити роботу над створенням літака, проект МіГ 1.44 був пізніше закритий через припинення фінансування, а Су-47 став використовуватися як літаюча лабораторія. У 2002 КБ Сухого було вибрано для розробки нового літака, на якому будуть використані деякі технології Су-47 і МіГ 1.44.

Хід робіт над комплексом[ред.ред. код]

У 2002 почалися роботи за проектом. У 2004 президентові РФ Володимиру Путіну було продемонстровано макет літака, а в 2005 розпочалося фінансування розробки.

У грудні 2007 генеральний директор компанії «Сухий» Михайло Погосян повідомив, що випробування нового літака заплановані на 2009, а серійне виробництво має бути налагоджено до 2015.

26 грудня 2008 головнокомандувач ВПС Росії генерал-полковник Олександр Зелін повідомив, що до 12 серпня 2009 Росія отримає льотний зразок літака п'ятого покоління і в цьому ж році він підніметься в повітря. «Робота над літаком йде за планом, всі завдання виконуються. У наступному році ми повинні отримати перші три машини. В наш час[Коли?] всі вони перебувають у стані збирання, в тій чи іншій мірі готовності», — зазначив Зелін. За заявами головнокомандувача ВПС, до 11 серпня 2009 було зібрано три літаки. За його словами, всі вони проходять наземні випробування, політ першого льотного екземпляра спочатку був намічений на листопад 2009, а потім на грудень 2009.

Льотні випробування російського винищувача п'ятого покоління, за заявою віце-прем'єра РФ Сергія Іванова, почнуться «наприкінці грудня 2009 — на початку січня 2010 року», в кінці 2009 літак справді робив пробіжки по аеродрому, однак початок льотних випробувань було перенесено на січень 2010. Зовнішній вигляд літака тримався в секреті до моменту офіційного прес-релізу ОКБ Сухого про перший політ літака, що породжувало безліч чуток і спекуляцій. Забезпечення такого високого рівня секретності в епоху масового розповсюдження електронної фототехніки експерти називають значним досягненням російських спецслужб.

23 грудня 2009 були початі випробування льотного екземпляра ПАК ФА — літак виконав рулежку і пробіжки на аеродромі «Дземгі» в Комсомольську-на-Амурі. У січні 2010 льотний екземпляр зробив ще кілька пробіжок.

25 травня 2010 член Громадської палати (ОП) РФ Йосип Діскін на прес-конференції в Москві за підсумками недавньої поїздки членів ВП в Бразилію і Аргентину повідомив журналістам, що Бразилія розглядає можливість участі у спільному з Росією проекті зі створення бойового літака п'ятого покоління.

Новий літак 5-го покоління оснащений принципово новим комплексом авіоніки з функцією «електронного пілота»[3].

Льотні випробування[ред.ред. код]

29 січня 2010 перший льотний екземпляр ПАК ФА вперше піднявся в повітря, зробивши політ тривалістю близько 45 хвилин. Другий політ, знову в Комсомольську-на-Амурі, був виконаний 12 лютого 2010. Третій політ відбувся 15 лютого 2010 в Комсомольську-на-Амурі і був успішно завершений.

Випробувальні польоти були припинені до середини березня у зв'язку з доробками авіоніки, після чого буде виконано ще 4 випробувальних польотів, потім винищувач буде відправлений у ЛІІ ім. Громова в Жуковський. Голова компанії «Сухий» Михайло Погосян відзначив, що вже в ході перших польотів були перевірені кути крену і досягнуто кут атаки в 27° — при випробуваннях літака Су-27 таких результатів вдавалося добиватися тільки через кілька місяців після того, коли машина вперше піднялася в повітря.

На 6 квітня ПАК ФА виконав шість випробувальних польотів, всі вони визнані успішними. Як заявляють в оборонно-промисловому комплексі, серйозних доопрацювань літак не вимагає.

8 квітня 2010 з Комсомольська-на-Амурі в Жуковський на військово-транспортному літаку ВПС Росії Ан-124 «Руслан» був доставлений перший льотний зразок ПАК ФА, а також комплексний наземний стенд, на якому проводиться відпрацювання обладнання та систем забезпечення програми льотних випробувань.

29 квітня 2010 в Жуковському стартував основний етап льотних випробувань. Відбувся сьомий випробувальний, і перший на основному етапі, політ нового російського винищувача. Машина провела в повітрі 40 хвилин. Так само як і в першому вильоті в Комсомольську-на-Амурі, літаком керував Сергій Богдан.

23 травня 2010 на міжнародній виставці вертолітної індустрії HeliRussia 2010, що проходить в Москві, заступник головкому ВПС із озброєння генерал-майор Олег Бармін в інтерв'ю «Інтерфаксу-АВН» заявив, що «Випробування йдуть нормально, у нас немає ніяких тривог». 17 червня 2010 ПАК ФА завершив перший етап льотних і наземних випробувань, здійснивши 16-й політ на аеродромі ім. Громова (Льотно-дослідний інститут (ЛІІ) імені М. М. Громова в підмосковному Жуковському) під управлінням льотчика-випробувача Сергія Богдана. За польотом спостерігав прем'єр-міністр РФ Володимир Путін.

Помпаж одного з двигунів ПАК ФА на МАКС-2011

3 березня 2011 в Комсомольську-на-Амурі було піднято в повітря другий дослідний зразок ПАК ФА (Т-50).

21 серпня 2011 року, на Міжнародному авіаційно-космічному салоні (МАКС-2011) при розгоні літака ПАК ФА (Т-50-2, б/н 52), відбувся спалах, і літак аварійно зупинився в межах злітної смуги летовища. Згідно з попередніми даними причиною аварії став помпаж двигуна.

Експортна модифікація[ред.ред. код]

Спочатку передбачалося, що Т-50 — це буде російський варіант літака, а ПАК ФА — російсько-індійський варіант. Після того, як ДКБ «Сухой» виграло тендер на розробку літака, керівництво компанії, через високу вартість проекту, у 2000 році звернулося до індійців, з якими раніше укладалися договори на поставку Су-30МКІ. Голова «Сухого» Михайло Погосян під час обіду в Москві з офіцером індійських ВПС довірливо повідомив, що: „завершено розробку винищувача нового покоління, який стане таким же передовим як американський F-22 Raptor.

Економіка Росії була зруйнована, але «Сухий» створюватиме новий високотехнологічний винищувач, якщо Індія стане партнером, здійснивши витрати на розробку літака в стінах Комсомольського-на-Амурі авіаційного виробничого об'єднання (КНААПО)“.

Для ознайомлення з проектом в ДКБ «Сухого» приїзджали в тому числі головком ВПС, міністр оборони, і навіть президент Індії. Літак їм сподобався, але від участі в роботі над ним вони чемно відмовилися, обгрунтувавши це тим, що їм потрібен винищувач п'ятого покоління не з двома двигунами, що робить «Сухой», а легкий, з одним двигуном. Виходячи з цього передбачалося, що Індія розраховувала придбати у США готовий винищувач п'ятого покоління F-22 Raptor (у нього теж два двигуна) чи початкові передсерійні випробування F-35 (JSF), у якого один двигун. Але переговори пройшли безрезультатно, після чого індійці погодилися взяти участь у проекті.

17 жовтня 2007 було підписано міжурядову угоду про спільну розробку винищувача п'ятого покоління. На першому етапі проекту участь індійської сторони повинно було бути чисто фінансовим, а первісна вартість робіт оцінювалася в 10 млрд доларів. Потім індійські фахівці повинні будуть за участю російських колег доопрацювати машину під власні потреби.

22 грудня 2008 ОАК та індійська компанія Hindustan Aeronautics Limited (HAL) підписали контракт про спільну розробку та виробництво винищувачів п'ятого покоління. За умовами досягнутої угоди, індійська компанія займеться розробкою бортового комп'ютера винищувача, навігаційної системи, інформаційних дисплеїв у кабіні пілота і системи самозахисту. Решта робіт у спільному проекті візьме на себе російська компанія «Сухой».

В кінці 2009 року індійської делегації був продемонстрований зразок літака, від якого, за висловом одного з членів делегації (про це на початку січня написала індійська газета «Business Standard»), «ефект був як від удару струмом».

31 серпня 2010 в підмосковному Жуковському на аеродромі «Раменське» в рамках процесу з підготовки контракту між Об'єднаної авіабудівної корпорації (ОАК) і корпорацією HAL про спільну розробку винищувача п'ятого покоління відбулася демонстрація нового російського перспективного авіаційного комплексу фронтової авіації (ПАК ФА) представникам Міністерства оборони і ВПС Індії, а також індійської літакобудівної корпорації HAL. Передбачається, що частка HAL у спільному проекті складе не менше 25 відсотків. Загальна вартість проекту оцінюється у вісім-десять мільярдів доларів. Передбачається, що індійська версія винищувача згодом буде поставлятися на експорт.

Вартість[ред.ред. код]

17 червня 2010 прем'єр РФ Володимир Путін після спостереження за ходом випробувань літака заявив, що «на першому етапі створення літака було витрачено 30 мільярдів рублів, ще стільки ж потрібно для завершення проекту». Він пояснив, що потім почнеться модернізація двигуна, озброєння і так далі. При цьому, за словами Путіна, літак буде в 2,5-3 рази дешевше закордонних аналогів.

Зображеннія[ред.ред. код]

Другий льотний прототип Т-50 ПАК ФА б/н 52 на авіаційному святі, що присвячене століттю ВПС Росії:

Sukhoi T-50 in 2012 (1).jpg
Sukhoi T-50 in 2012 (2).jpg
Sukhoi T-50 in 2012 (3).jpg
Sukhoi T-50 in 2012 (5).jpg
Sukhoi T-50 in 2012 (6).jpg
Sukhoi T-50 in 2012 (8).jpg

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Т-50 / И-21 / ПАК ФА». Архів оригіналу за 2012-02-20. Процитовано 2010-02-12. «По состоянию на 20 августа 2009 г. созданы два или три технических образца Т-50 (1—2 Т-50-КПО и 1 Т-50-КНС) для наземных испытаний и ведётся сборка первого лётного прототипа Т-50-1 […] 29 января 2010 г. в 11-19 по местному времени пилот Сергей Богдан совершил первый полет на Т-50-1 продолжительностью 47 минут […]. Второй полет Т-50-1 в камуфляжной окраске ВВС России состоялся 12.02.2010 г. в Комсомольске-на-Амуре.» 
  2. Испытания истребителя пятого поколения проходят успешно (рос.)
  3. http://www.aex.ru/news/2011/3/9/83224/