Сухі долини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 77°28′ пд. ш. 162°31′ сх. д. / 77.467° пд. ш. 162.517° сх. д. / -77.467; 162.517

Сухі долини з космосу, грудень 1999
Карта протоки Мак-Мердо та прилеглих Сухих долин (англ.)
Потічок Хью-крік та краєвиди Сухої долини Тейлора

Сухі долини (англ. Dry Valleys) — територія долин-оаз (три найбільші: Вікторії, Райта, Тейлора) Землі Вікторії в Антарктиді на захід від затоки Мак-Мердо (англ. McMurdo Sound). Це найбільша (близько 8 тис. км²) невкрита кригою область на континенті.[1] В долинах знаходяться відомі власною надсолоною водою озеро Віда та найдовша річка материка — Онікс.

Катабатичні вітри, що сягають швидкості до 320 км/год (найбільша швидкість вітрів на Землі), викликають швидке випаровування будь-якої вологи. Завдяки цьому долини практично вільні від льоду й снігу протягом приблизно 8 млн років. Це дозволяє проводити геологічні та інші дослідження. Сухі долини — найсухіше місце на Землі. Деякі райони Сухих долин не бачили дощу вже 2 млн років.[2] Сухі долини настільки схожі до природних умов Марса, що космічне агентство США НАСА проводило там випробування космічних апаратів «Вікінг», та інших.

Згідно з Договором щодо Антарктиди, Сухі долини віднесені до територій особливої охорони.

У найвологіших місцях в скелях знайдені рослини-ендоліти. Але загалом біота долин набагато бідніша за прилеглі території вкриті снігом. Долини відомі надсолоними озерами, найсолонішим з яких є став Дона Хуана (англ. Don Juan Pond)

У Долині Тейлора знаходиться одна з природних пам'яток Антарктиди — Кривавий водоспад, який зобов'язаний власним кольором діяльності анаеробних бактерій, чий метаболізм заснований на переробці заліза й сірки.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]